12 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/662/21 пров. № А/857/15020/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року, ухвалене суддею Зозуля Д.П. в порядку письмового проваження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі №460/662/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
02 лютого 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив визнати протиправним та скасування рішення № 956120191265 від 22.10.2020 в частині зменшення раніше призначеної пенсії з 84% до 60% місячної заробітної плати й обмеження максимальним розміром та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.10.2020, відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII згідно довідки прокуратури Рівненської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-500 від 13.10.2020, в розмірі 84 % загальної суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області з 03.09.2003 та отримуаав пенсію по інвалідності ІІ групи згідно з Законом України «Про прокуратуру» в розмірі 84 % від заробітної плати.
19.10.2020 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії згідно з нормами Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 12.10.2020 № 21-500 (а.с. 22, 25).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідно до рішення від 22.10.2020 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2020 із застосуванням норм статті 86 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60% від їхньої місячної (чинної) заробітної плати. При цьому максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2020 така сума складає 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн (а.с. 23-24).
При цьому роз'яснено листом №1700-0304-8/35787 від 12.11.2020 на запит позивача, що попередній перерахунок пенсії в розмірі 84% від розміру місячної заробітної плати з 01.01.2016 без обмеження розміру пенсіних виплат здійснено на виконання постанови Деснянського районного суду м.Києва та стосувалось даних довідки №18-228 від 18.03.2016, а не нової довідки, а тому, на думку пенсійного органу, застосування висновків рішення суду при черговому перерахунку, яке не стосується оновленої довідки, суперечить чинному пенсійному законодавству.
Позивач, вважаючи рішення пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсії згідно довідки прокуратури Рівненської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій № 21-500 від 13.10.2020, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та з обмеження її максимальним розміром протиправним, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, положення вказаної статті передбачали виплату пенсії в максимальному розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Станом на час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991.
До ст. 50-1 Закону № 1789 вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668), внаслідок яких наведена вище ч. 17 ст. 50-1 Закону № 3668 з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон України №76-VIII), яким частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
У подальшому, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, відповідно до пп.1 п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон №1789-ХІІ, крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.3, 4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів.
Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Відтак, оскільки зазначена норма з 01.01.2015 є нечинною, то у таких випадках слід керуватись саме діючим законодавством, зокрема ст.86 Закону №1697-VII.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення ч.20 ст.86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цьогорішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №334/3092/16-а.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 впливає на правовідносини, пов'язані з розглядом заяви позивача про перерахунок раніше призначеної пенсії по інвалідності на підставі виданої йому Рівненською обласною прокуратурою довідки.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч.20 ст.86 Закону №1697-VII.
Така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яку слід застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами про перерахунок пенсії відповідно дост.50-1 Закону №1789-ХІІ та ст.86 Закону №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідач не заперечує обставин щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII.
Відповідач на підставі відповідної довідки прокуратури здійснив перерахунок пенсії позивача, виходячи з 60% грошового забезпечення, визначеного вказаною довідкою та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ч.2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
У свою чергу, частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.20 статті 86 Закону №1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, тобто у даному випадку з розрахунку 84% складових заробітної плати.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 по зразковій справі №№240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, виснував, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Вказане свідчить про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі ч.20 статті 86 Закону № 1697-VIIз урахуванням її розміру визначеного як 84 відсотків місячної заробітної плати.
При наданні оцінки правомірності дій пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її граничним розміром суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.14 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таке обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня2011 року № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою».
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цимЗаконом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
Відтак, ч.18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи'та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинностіЗакону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.
Водночас, відповідно до абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Норма абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" не визнавалася Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивача вказаною вище нормою встановлювалося обмеження розміру виплачуваної пенсії, ця норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов'язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 03.06.2021 по справі №359/3736/17, у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20.
Згідно з ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у даному випадку відповідні положення законів (абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру") не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є визначення позивачу зобов'язання провести перерахунок пенсії згідно довідки Прокуратури Рівненської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій № 21-500 від 13.10.2020, виходячи із розміру 84 відсотків від суми місячної заробітної плати з урахуванням встановленого абз.6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» обмеження максимальним розміром пенсії.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню у відповідній частині.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановленні статтею 309 КАС України.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі №460/662/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2020 на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII без обмеження граничним розміром пенсії та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді І. І. Запотічний
З. М. Матковська