Справа № 640/16163/21 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
11 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 16.08.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №65632611/20.1/24 від 04.06.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо ухилення від відкриття виконавчого провадження і винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва №640/24888/19 від 12.05.2021 протиправною;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження і винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва №640/24888/19 від 12.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не відкрито виконавче провадження на підставі поданого позивачем виконавчого листа, який безпідставно повернуто стягувачу оскаржуваним повідомленням.
Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на положення Інструкції про примусове виконання рішень, відповідачем зазначено про не підвідомчість виконавчого листа, поданого позивачем, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки боржником не є центральний орган виконавчої влади.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №65632611/20.1/24 від 04.06.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що пред'явлений на виконання виконавчий документ не підвідомчий виконанню відповідачу, так як Головне управління Національної поліції у Київській області не є центральним органом виконавчої влади, тому даний документ підвідомчий відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, оскільки боржник є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що відповідає Інструкції №523/5.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.05.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №640/24888/19, в частині, що підлягає примусовому виконанню: «Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 02 жовтня 2019 року на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Києво-Святошинського відділу поліції та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10536,60 грн».
Стягувачем визначено ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Боржником: Головне управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40108616, вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601).
28.05.2021 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України позивачем подано заяву про примусове виконання рішення, до якого долучено оригінал виконавчого листа від 12.05.2021 року №640/24888/19.
Розглянувши заяву про примусове виконання рішення, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено Повідомлення від 04.06.2021 №65632611/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання керуючись пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи зазначене повідомлення та бездіяльність відповідача щодо не відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 12.05.2021 року №640/24888/19, протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що боржник за виконавчим листом від 12.05.2021 № 640/24888/19 Головне управління Національної поліції в Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, розташованим у місті Києві, а тому, згідно з абзацом 2 пункту 4 Інструкції №512/5, зазначений виконавчий документ є підвідомчим Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2021 року за №489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (із змінами і доповненнями) (далі - Інструкція №512/5), відповідно до пункту 1 якої ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 3 Інструкції №512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4 Інструкції №512/5 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
- боржниками є Апарат Верховної Ради України, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи, а також розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
- сума зобов'язання становить п'ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п'ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ.
З матеріалів справи судом встановлено, що боржником у виконавчому листі, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 12.05.2021 року у справі №640/24888/19, визначено Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 15 цього Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема, Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Головного управління Національної поліції в Київській області (код в ЄДРПОУ 40108616): вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої, що боржник за виконавчим листом від 12.05.2021 № 640/24888/19 Головне управління Національної поліції в Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, розташованим у місті Києві, а тому, згідно з абзацом 2 пункту 4 Інструкції №512/5, зазначений виконавчий документ є підвідомчим Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому прийняте відповідачем Повідомлення від 04.06.2021 року №65632611/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на приписи абз.5 п.4 Інструкції №512/5, відповідно до яких Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є, зокрема, територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, оскільки абзац 2 зазначеного пункту чітко конкретизує підвідомчість виконавчих документів боржниками за якими є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи розташовані у місті Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова