П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11135/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
суддя-доповідач - Шеметенко Л.П.
суддя - Стас Л.В.
суддя - Турецька І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. про самовідвід по справі за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2021 року громадянин Сирії ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної міграційної служби України в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 17.02.2021 року №42-21 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної міграційної служби України від 17.02.2021 року №42-21 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язано вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Державна міграційна служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу № 420/11135/21 передано колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецькій І.О.
12 листопада 2021 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Шеметенко Л.П., члени колегії: судді Стас Л.В., Турецька І.О. подано заяву про самовідвід.
В ході апеляційного розгляду даної справи колегією суддів встановлено, що у липні 2018 року позивач вже звертався до суду з позовом про визнання рішення Державної міграційної служби України від 15.06.2018 року №185-18 про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, неправомірним та його скасування, зобов'язання Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (справа № 1540/3279/18).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДМС України від 15.06.2018 року №185-18, яким позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язано повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В іншій частині вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін.
Апеляційний розгляд даної справи здійснювала колегія суддів П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
Саме на виконання вказаних рішень суду відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та прийнято рішення, що оскаржується у даній справі.
З огляду на викладене, суддями Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецькою І.О. було заявлено самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості колегії суддів та об'єктивного розгляду даної справи.
Колегія суддів, розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86 та п. 106 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Олександр Волков проти України» від 27 травня 2014 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Таким чином, з огляду на те, що суддями Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецькою І.О. при розгляді справи № 1540/3279/18 вже надавалась оцінка правомірності прийнятого Державною міграційною службою України рішення про відмову ОСОБА_1 у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, колегія суддів вважає, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи та стороннього спостерігача не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду даної справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. слід задовольнити та відвести суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецьку І.О. від розгляду справи, а справу передати на повторний розподіл для визначення складу суду.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248, 311, 321, 325 КАС України, -
Заяву про самовідвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. по справі №420/11135/21 - задовольнити.
Відвести суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецьку І.О. від участі у розгляді справи № 420/11135/21.
Справу №420/11135/21 передати для визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька