П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/15096/20
Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 04 червня 2021 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» (надалі - ТОВ «Холдинг «Легатта», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 89709 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про вiдповiднiсть товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1717469/37608451 вiд 09.07.2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.06.2020 р. № 14, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта»;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» від 30.06.2020 р. № 14 датою її направлення для реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що у спірному рішеннi№89709 не зазначено та не розшифровано жодного критерія ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної у податковій накладній № 14 від 30.06.2020 p. У якості податкової інформації, яка стала підставою для його прийняття, не міститься посилання на податкову інформацію, яка стала відома. За таких обставин, як стверджує позивач, зазначена відповідачем у рішенні № 89709 вiд 03.07.2020p. підстава встановлення щодо позивача відповідності критеріям ризиковості платника податку не відповідає фактичним обставинам справи. У свою чергу, прийняттям рішення № 89709 від 03.07.2020р. відповідач фактично зупинив реєстрацію всіх податкових накладних, які будуть подаватися Позивачем майбутньому. Також, зазначає, що ДПС України не надав обґрунтованих пояснень щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної та не зазначив мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної, тому дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті податкової накладної позивача є протиправними. Тобто текст оскаржуваного рішення № 1717469/37608451 від 09.07.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної, не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації позивача як ризикового платника податків, з огляду на що наявнi всi законні підстави для скасування рішення № 1717469/37608451 від 09.07.2020p.
Відповідач - ГУ ДПС в Одеській області проти позову заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Холдинг «Легатта» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 03.07.2020 року № 89709 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про вiдповiднiсть товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1717469/37608451 вiд 09.07.2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.06.2020 р. № 14, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта»;
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.06.2020 р. № 14, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» датою її направлення для реєстрації.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позву.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган звертає увагу суду на те, що вимога про виключення Товариства позивача з переліку ризикових неправомірна, оскільки суд в даному випадку перебирає на себе функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Фактично, суд у такому разі підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне. Апелянт відмічає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. Так, контролюючим органом наголошується, що за наслідками наявної податкової інформації, ТОВ «Холдинг «Легатта» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. З приводу позовної вимоги щодо реєстрації податкової накладної №14 від 30.06.2020р., апелянт вважає рішення про відмову у її реєстрації законним, а відтак відсутніми підстави для реєстрації такої накладної та задоволення позову у цій частині, оскільки Товариством не надано належних первинних документів, достатніх для реєстрації податкової накладної №14 від 30.06.2020р. Також, апелянт наголошує на тому, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається саме на Позивача та документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
06.08.2021р. (вхід. № 17044/21) від ТОВ «Холдинг «Легатта» до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому вказано про хибність тверджень податкового органу про правомірність прийняття спірних у справі рішень. На думку позивача, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про не доведення відповідачем існування підстав для застосування до ТОВ «Холдинг «Легатта» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання. Відтак, відповідач не мав законних підстав й для зупинення реєстрації податкової накладної № 14 від 30.06.2020р. Окрім того, оскільки на вимогу податкового органу платником податків було подано наявні у нього первинні документи, які він вважав достатніми для реєстрації податкової накладної, рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної № 14 від 30.06.2020р. з підстав ненадання первинних документів є необґрунтованим. Апелянтом жодним чином не спростовано у скарзі висновків суду першої інстанції, у зв'язку із чим підстав для скасування рішення суду у цій справі не має.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» (ідентифікаційний код юридичної особи 37608451) зареєстроване як юридична особа 30.03.2011 року (Номер запису: 15561020000041468) та взяте на податковий облік.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Легатта» за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
07.01.2020 року між позивачем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Енергоімпекс» укладено договір поставки №07/01-20 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі Товар) в асортименті та кількості, що вказані у видаткових накладних на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною даного договору (а.с.29-35).
На виконання умов Договору №07/01-20 ТОВ «Холдинг «Легатта» було здійснено постачання товарів «Ст.Оцинкована» на адресу ТОВ «Торгова компанія «Енергоімпекс», що підтверджується видатковою накладною №44 від 30.06.2020 року (а.с.36).
За правилом першої події (постачання товарів) ТОВ «Холдинг «Легатта» на виконання умов договору, укладеного з ТОВ «Торгова компанія «Енергоімпекс», складено податкову накладну №14 від 30.06.2020 року на загальну суму 156445,36 грн, в тому числі ПДВ 26074,23 грн (а.с.23).
Проте, згідно квитанцій № 1 від 07.07.2020 року реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.24-25).
Позивач скористався своїм правом та 07.07.2020 року на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №14 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.26) та копії документів у кількості 11 додатків.
Судом першої інстанції також встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, прийнято рішення №1717469/37608451 від 09.07.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 30.06.2020 року (а.с.21-22).
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено «ненадання платником податків» копій документів:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, судом першої інстанції також було встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №89709 від 03.07.2020 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165 прийнято рішення про позивача відповідність п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (а.с.20).
Підставою для прийняття даного рішення визначено наступне: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».
Не погодившись з вищевказаними рішеннями від 03.07.2020 року №89709, від 09.07.2020 року №1717469/37608451, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення від 03.07.2020р. № 89709 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції також зазначив, що у податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації поданої ним податкової накладної від 30.06.2020р. №14 в ЄРПН, оскільки Товариством були надані документи, які підтверджують операції, за якими складено відповідну податкову накладну.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів п. 201.1 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
В силу приписів пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 3 Порядку №1165 визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності визначеним у цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).
Проаналізувавши наведені вище законодавчі приписи, колегія суддів зауважує, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд констатує факт відсутності в оскаржуваному позивачем рішенні про включення його до переліку ризикових платників обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Рішення комісії не містить розшифровки інформації, яка стала підставою для його прийняття, не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Так, суд першої інстанції у своєму рішенні вірно звернув увагу на те, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення №89709, вказане поле містить наступну податкову інформацію «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування», без конкретизації яка саме податкова інформація наявна у контролюючого органу, її суті та характеру, без ідентифікації конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних, в яких були зафіксовані такі операції, чим було позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Таким чином, оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Колегія суддів вважає доцільним також звернути увагу на те, що оскаржуване рішення податкового органу породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.
Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв'язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ТОВ «Холдинг «Легатта» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на це, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позову в цій частині.
При цьому, на противагу аргументам апеляційної скарги колегія суддів дійшла переконання, що задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень, а є запорукою того, що права позивача будуть поновлені у законний спосіб.
З приводу реєстрації податкової накладної від 30.06.2020р. № 14 апеляційний суд зазначає, що із системного аналізу викладених вище правових норм слідує, що податковий орган зобов'язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості платника податку з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов'язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна №14 від 30.06.2020р. прийнята, реєстрація зупинена через встановлення ризиковості позивача з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без визначення, якому саме з критеріїв, що містяться у вказаному пункті, відповідає позивач та які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.
Однак, з даного приводу слід зауважити, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а й вказати яким саме критеріям, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Разом з тим, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що зупиняючи реєстрацію поданої позивачем податкової накладної № 14 від 30.06.2020р., податковий орган не вказав конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкової накладної Підприємства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку.
Ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами не надано жодних доказів або, принаймні, обґрунтування/пояснення, на чому ж засновується висновок податкового органу про необхідність зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної відповідно до п. 8 Критеріїв.
Крім того, у квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Водночас, колегія суддів відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження спірних операцій, у яких Товариство вказувало зокрема, що ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС» є замовником послуг перевезення товару, співпраця з яким здійснюється за договорами №7/01-20 від 07.01.2020р., № 07/01-20 від 07.01.2020р. Підприємством позивача в 30.06.2020р. виконано продажу товару, у вигляді перевезення до ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС», який був придбаний у ТОВ «Азов Алекс-груп». У підтвердження цієї операції разом з поясненнями ТОВ «Холдинг «Легатта» надало також необхідні для реєстрації на його думку первинні документи, а саме: договір перевезення ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС» та ТОВ «Холдинг «Легатта», договір на поставку товару ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС» та ТОВ «Холдинг «Легатта», штатний розпис Товариства позивача, видаткова накладна для ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС», платіжне доручення від ТОВ «ТК «ЕНЕРГОІМПЕКС», УМР на перевезення товару ПП «Азов Алек-груп», договір на поставку товару ПП «Азов Алекс-груп» з ТОВ «Холдниг «Легатта», платіжне доручення для ПП «Азов Алекс-груп», видаткова накладна ПП «Азов Алекс-груп».
Відповідачем як свідчать матеріали справи вказані документи були отримані.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Як визначено пунктами 2-5 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до п.6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Згідно з п. 7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.п. 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, не зважаючи на надані Товариством пояснення та копії документів згідно переліку у п. 5 Порядку №520, які на думку платника податку були достатніми для реєстрації податкової накладної від 30.06.2020р. №14, відповідач відмови у її реєстрації.
Апеляційним судом зі змісту спірного рішення від 09.07.2020р. № 1717469/37608451 встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 14 від 30.06.2020 р., податковим органом було зазначено ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
При цьому, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що позивачем не були надані документи не у достатньому обсязі для реєстрації податкової накладної від 30.06.2020р. №14, зокрема в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображених у ПН позивача (наявність ділової мети)),тощо.
Однак, колегія суддів оцінює такі твердження та висновки контролюючого органу критично, оскільки як було вказано вище та вірно встановлено судом першої інстанції первинні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 14 від 30.06.2020р., що направлялась на реєстрацію до ЄРПН/РК податковому органу надавались, жодних зауважень з приводу наданих документів відповідачами у справі під час розгляду судом першої інстанції цієї справи не зазначалось. Про такі не йдеться й у апеляційній скарзі.
До того ж, судова колегія звертає увагу й на те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної № 14 від 30.06.2020р., відповідачем не зазначалось конкретного переліку необхідних для її реєстрації документів, які повинен був надати платник податків.
При цьому, судова колегія зауважує, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання ж податковим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Отже, така підстава для прийняття спірного у справі рішення податкового органу як ненадання первинних документів, повністю спростовується матеріалами справи.
Суд попередньої інстанції правильно також звернув увагу на те, що Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
За вказаного, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Між тим, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, про що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, не було сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання РК до податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Оцінюючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення №1717469/37608451 від 09.07.2020р. прийняте без належних для цього правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню.
Згідно ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом вірно було встановлено відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «Холдинг «Легатта» №14 від 30.06.2020р., шляхом прийняття відповідного рішення, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України (відповідача -2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну №14 від 30.06.2020р.
Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв'язку із чим колегією суддів оцінюються критично твердження апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов'язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної ТОВ «Холдинг «Легатта» № 14 від 30.06.2020р.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.
Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем не доведено за встановлених спірних обставин справи правомірність прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі № 420/15096/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.