П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6794/21
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01 квітня 2019 року обмежень максимальним розміром пенсії та стягнути з відповідача на її користь нараховану з вказаного періоду в повному розмірі пенсію однією сумою без обмежень максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених за цей період сум.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01 квітня 2019 року обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язав відповідача провести обчислення і виплату позивачці різниці пенсії (з урахуванням встановлених підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку без обмеження її максимальним розміром. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом визначено, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення сум пенсії не є належним способом відновлення порушених прав позивача, оскільки судом у рішенні у справі №420/12039/20 не визначалась конкретна сума, яка підлягає стягненню. З огляду на це, належним способом відновлення порушених прав є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести обчислення і виплату ОСОБА_1 різниці у пенсії (з урахуванням встановлених підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржуване рішення, виключивши з абзацу третього його резолютивної частини словосполучення «по день проведення перерахунку».
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначила, що вказане формулювання дозволить відповідачу здійснювати нарахування та виплату пенсії з застосуванням її обмеження максимальним розміром після першого перерахунку пенсії.
Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області у своєму відзиві на апеляційну скаргу заперечувало проти її задоволення з мотив відсутності у позивача права на отримання пенсії у розмірах більших, ніж десять прожиткових мінімумів.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років з 29.09.2017 року згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням суду від 14.12.2020 року у справі №420/12039/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03 серпня 2020 року №3.1-5210/Явт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 у розмірі 61% грошового забезпечення, виходячи з суми 34 212 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням 29.03.2021 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, виходячи з 61% грошового забезпечення, внаслідок чого її розмір визначено в сумі 20 869,32 гривень (а.с.14).
Разом з цим, під час проведення перерахунку відповідач обмежив розмір виплачуваної позивачці пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив розмір пенсійних виплат з урахуванням їх обмеження в сумі 14 970 гривень.
Вважаючи протиправним застосування обмеження розміру пенсії максимальною сумою, позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судова колегія визначає, що право позивач на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром визначено рішенням суду у даній справі та не оскаржується сторонами.
Підставою для звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 визначає, що у резолютивній частині визначений конкретний період, за який зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату їй пенсії без обмеження її максимальним розміром, а саме, до наступного перерахунку пенсії.
Апелянт вказує, що за вказаного формулювання відповідач при наступному перерахунку пенсії застосує обмеження її максимальним розміром.
Апелянт вважає, що виключення з абзацу третього його резолютивної частини словосполучення «по день проведення перерахунку» належним чином відновить її права та не дозволить органу ПФУ в подальшому порушувати її права.
За змістом ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Загальні способи захисту права у публічно-правових відносинах визначені ч. 2 ст. 245 КАС України.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
З наведеного вбачається, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
В свою чергу під ефективним способом відновлення порушеного права необхідно розуміти той спосіб, за умови застосування якого відбудеться поновлення прав позивача.
В даному випадку судом першої інстанції визначено за позивачем право на отримання різниці пенсії за період з 01.04.2019 року (дати, з якої застосовано обмеження максимальним розміром пенсію) по день проведення перерахунку.
Застосоване судом формулювання визначає виключно період, за який ГУ ПФУ необхідно виплатити суму недорахованої пенсії.
До того ж, комплексний аналіз резолютивної частини рішення вказує, що право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром встановлено судовим рішенням та не може бути скасовано без наявних на то законних підстав.
Таким чином судова колегія зазначає, що відповідне судове рішення стосується встановлення факту порушення прав позивача певними діями відповідача та містить ефективний спосіб відновлення порушених прав.
В свою чергу, обґрунтування апеляційної скарги базується на припущеннях апелянта, що у майбутньому ГУ ПФУ може застосувати обмеження максимальним розміром до пенсії.
Судова колегія зазначає, що захисту у судовому порядку підлягає виключно порушене права, тому вимоги апелянта встановити будь-які заборони на майбутнє не можуть бути задоволені у адміністративному судочинстві.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.