04 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3254/20
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Шляхтицького О.І.
за участю секретаря Пономарьової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №420/3254/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наказу про проведення перевірки
У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.03.2020 року № 00000345000, №00000355000;
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Держмитслужби «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «АУДІОКАСТА» вимог законодавства України з питань митної справи» від 24.01.2020 року №18.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що митним органом протиправно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем мито на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами господарювання та за платежем податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «АУДІОКАСТА» вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію товарів за митною декларацією.
Так, підставою для установлення порушення стало отримання відповіді від уповноваженого органу Данії за № 19-0591156, у якій зазначено про не підтвердження преференційного походження товару, оформленого на підставі сертифікату з перевезення товарів, внаслідок чого контролюючий орган дійшов висновку щодо заниження позивачем податкових зобов'язань по сплаті митних платежів через безпідставне застосування Товариством преференційного режиму зі сплати ввізного мита при митному оформленні товарів за митними деклараціями. Позивач уважає, що отримання даної інформації не є підставою для нарахування додаткових зобов'язань ТОВ ««АУДІОКАСТА».
Окрім цього зазначає, що у Одеської митниці були відсутні будь-які підстави для сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей. Обов'язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення. При цьому, у Одеської митниці Держмитслужби відсутні докази проведення уповноваженим органом Данії перевірки підтвердження походження товарів з Європейського Союзу, здійснення ними перевірки рахунків експортера або інші перевірки, які вони уважають належними.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 13 травня 2021 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.03.2020 року № 00000345000, № 00000355000.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду в частині задоволених позовних вимог, Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС від 16.10.2019 року надано відповідь уповноваженого органу Данії за № 19-0591156, згідно із якої товари, що зазначені у сертифікаті з перевезення форми EUR.1 не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим. Тому, на думку митного органу, статус походження товарів зазначених у сертифікаті з перевезення форми EUR.1 не підтверджено у відповідності до вимог Протоколу 1. З урахуванням наведеного до вказаного товару не може бути застосований преференційний режим з застосуванням зменшення ставки мита.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції установлено, що згідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «АУДІОКАСТА» зареєстроване 25.11.2016 року за №1 556 102 0000 060603.( т.1 а.с.57)
Основним видом економічної діяльності ТОВ «АУДІОКАСТА» є: «Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення» (код КВЕД 46.43).
ТОВ «АУДІОКАСТА» за митною декларацією від 19.09.2018 року № UA500200/2018/8303 здійснено митне оформлення 3 товарів:
1. Товар 1 - «Електричний підсилювач звукових частот. 2-канальний чорного кольору: стереопідсилювач TDAI-2170 - 2.шт. арт. 900010242, потужність 2x170 Вт. сер. номери 0712769, 0712758: стереопідсилювач TDA1 - 3400- 1 шт. арт. 900010340, потужність 400 Вт. на 4 Ом. на 8 Ом серійний номер 0720330 для електромузичних інструментів. Торговельна марка LYNGDORF AUDIO, виробник SL AUDIO, країна виробництва «ДАНІЯ» за кодом УКЗТ ЗЕД 8518408090. Країна походження Данія»;
2. Товар - 2 «Гучномовці окремі, вмонтовані в корпус, музичні: - FR-1 чорного кольору - 5 шт., арт 900030126, сер. номери 8500306, 8500313, 8500309, 8500310, 8500302: FR-1, матово-білого кольору - 1 шт. арт. 900030125, сер. Номер 85000490, допустима потужність 100 Вт. Торговельна марка LYNGDORF AUDIO, виробник SL AUDIO, країна виробництва «ДАНІЯ», за кодом УКТ ЗЕД 8518210090. Країна походження Данія».
3. Товар - 3 «Друковані рекламні торгові матеріали», торговельна марка LYNGDORF AUDIO, виробник SL AUDIO, країна виробництва «ДАНІЯ» за кодом УКТ ЗЕД 4911101000. Країна походження Данія».
Митне оформлення товару у відповідності із даною митною декларацією проводилося за кодом преференції 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС», із застосуванням преференційної ставки ввізного мита - 2,5%. Підстава - наданий при митному оформленні товару сертифікат EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022, виданий уповноваженим органом Данії.
24 січня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято наказ №18 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «АУДІОКАСТА» вимог законодавства України з питань митної справи», яким наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості за законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію товарів за митною декларацією від 19.09.2018 року № UA500200/2018/8303 тривалістю 8 робочих днів з 05.02.2020 року.(т.1 а.с.56)
За результатами перевірки митним органом складено Акт від 18.02.2020 року №2/7.10-19-10/40982843.(т.1 а.с.20 зворотній бік - 25)
З огляду на Акту перевірки слідує, що митне оформлення товарів № 1, 2 за митною декларацією від 19.09.2018 року №UА500200/2018/8303 здійснено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом « 410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший ч.1 ст.29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до гл.1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» та наданням за товарами № 1, 2 звільнення від оподаткування ввізним митом на підставі сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 06.09.2018 №А010022, зазначеного у графі 44 за кодом документу « 0954», а саме:
- до товару №1 за кодом згідно до УКТЗЕД 8518408090 застосована зменшена ставка мита - 2,5% (пільгова ставка ввізного мита без застосування преференції - 10%);
- до товару №2 за кодом згідно до УКТЗЕД 8518210090 застосована зменшена ставка мита - 2,5% (пільгова ставка ввізного мита без застосування преференції - 10%).
При цьому, до товарів з преференцією « 410» застосовано код « 062 у графі «Спосіб платежу» митної декларації, який визначає суму податку, що нарахована умовно, у зв'язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту.
Сума звільнення від сплати ввізного мита (код митних платежів 020 «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання») склала:
- за товаром №1 - 9231,43 грн.;
- за товаром №2 - 2 993,17 грн.
Листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС від 16.10.2019 року №29816/7/99-99-19-04-03-17 до Одеської митниці направлена відповідь уповноваженого органу Данії №19-0591156 (вх. ДФС 26.09.2019 року №50936/5) щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022, який надавався ТОВ «Аудіокаста» до митної декларації від 19.09.2018 року №UA500200/2018/8303.
У відповіді уповноваженого органу Данії зазначено, що сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022 виданий данському уповноваженому експортеру SL Audio A/S.
Як зазначено в Акті перевірки, згідно до вказаної відповіді уповноваженого органу Данії товари, які зазначені у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022 - не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим.
За результатами перевірки установлено, що відповідно Митного тарифу України (без застосування преференційного режиму):
- до товару № 1 за кодом згідно до УКТЗЕД ставка ввізного мита становить 10%;
- до товару №2 за кодом згідно до УКТЗЕД 8518210090 ставка ввізного мита становить 10%.
Відповідно до висновку Акту, зазначено наступні порушення позивача:
- положень ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 Митного кодексу України, п.п. (а) п.1 ст.16 Протоколу Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та неправомірно застосовано преференцію до товару, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 12 224,61 грн.;
- приписів п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 2444,92 грн.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020 року:
- №00000345000, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» на суму 15280,76 грн., в т.ч.: 12224,61 грн. за податковими зобов'язаннями, та 3056,15 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.17);
- №00000355000, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на суму 3056,15 грн., в т.ч.: 2444,92 грн. за податковими зобов'язаннями, та 611,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.18).
Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог митного законодавства при здійсненні митного оформлення товарів на підставі сертифікату EUR.1 №А010022 від 06.09.2018 року, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому окружним адміністративним судом додатково враховано фактичну відсутність підстав для ініціювання перевірки достовірності вказаного вище сертифіката.
Згідно із частинами 1,3 ст.36 Митного кодексу України, походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару уважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Положення цього кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина шоста статті 36 Митного кодексу України).
Таким чином, основною умовою для застосування пільгової ставки ввізного мита є підтвердження країни походження товару.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі установлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно із міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, установлені Митним тарифом України.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 281 Митного кодексу України, допускається установлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або установлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Положеннями ч.2 ст. 44 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення товару на митну територію України документ, який підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, які здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 року № 1678-УІІ (далі - Угода), до товарів, що ввозяться в Україну та походять з ЄС, застосовується режим вільної торгівлі (код тарифної пільги) (тарифної преференції) 410).
Згідно до п. 1 ст. 16 Розділу У Протоколу 1 «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди (далі - Протокол 1), товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a)сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку до цього Протоколу.
У відповідності до приписів ст. 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, які походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Відповідно до п. 2 ст. 32 Протоколу 1, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Приписами п. 1 ст. 33 Протоколу 1 визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
Згідно із п. 5 ст. 33 Протоколу 1 митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, які походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п. 6 ст. 33 Протоколу 1).
Положеннями ст. 45 Митного кодексу України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, які в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, який видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, які застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.
У випадках, визначених цією статтею, товар уважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС від 16.10.2019 року №29816/7/99-99-19-04-03-17 до Одеської митниці направлено лист - відповідь уповноваженого органу Данії від 26.09.2019 року за № 19-0591156 щодо результатів перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022 (т.1 а.с.98-99).
В Акті перевірки від 18.02.2020 року №2/7.10-19-10/40982843 вказано, що згідно до наданої відповіді уповноваженого органу Данії товари, зазначені у сертифікаті не являються товарами з Європейського Союзу і не мають права на преференційний режим.
Судова колегія зауважує, що відповідь, на яку посилається митний орган в акті перевірки складена англійською мовою. При цьому відповідачем надано до суду переклад цього листа на українську мову, який нотаріально посвідчений.(т.1 а.с.192-193)
У нотаріально посвідченому перекладі Листа-відповіді від 26.09.2019 року за № 19-0591156 з англійської на українську мову йдеться про:
«Ми перевірили документи, що підтверджують походження і статус походження товарів, і можемо повідомити таке: зазначений вище сертифікат EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022 є справжнім, і виданий Митним управлінням Данії. Товари, на які поширюється дія сертифіката походження EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022 не є продуктами, що походять з Європейського Союзу, а тому на них не поширюється пільговий режим».
Також аналогічний за своїм змістом переклад відповіді уповноваженого органу Данії від 26.09.2019 року за № 19-0591156 наданий позивачем.(т.1 а.с.210).
Оцінюючи надані сторонами докази, апеляційний суд виходить із того, що право на преференцію набувається виключно за умови підтвердження походження товару з країни ЄС та надання одного із документів перелічених у п. 1 ст. 16 Розділу V Протоколу 1.
Відповідно до п. 6 ст. 33 Протоколу 1, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, які подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Аналіз наведеної статті Протоколу доводить, що підставою для відмови у наданні права на преференції є одна з таких умов:
1) відсутність відповіді протягом десяти місяців з дати подання цього запита;
2) відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа;
3) відповідь не містить достатньої інформації для визначення справжнього походження товарів.
Судова колегія зауважує, у листі-відповіді уповноваженого органу Данії чітко наведено, що наданий позивачем для митного оформлення сертифікат на перевезення товару EUR.1 є справжній. Тобто виданий митним органом країни Данії.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно до положень ст. 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення товару EUR.1 видається, зокрема, митними органами країни експорту на письмову заяву експортера.
Разом з цим, експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Як слідує з наявної в матеріалах справи відповіді від 26.09.2019 року за № 19-0591156 щодо результатів перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2018 року №А010022, уповноваженими органами Данії установлено, що товари, на які поширюється дія вказаного сертифіката не є продуктами походження з Європейського Союзу.
Наведене, з урахуванням приписів Протоколу 1 є окремою підставою для відмови у наданні права на преференції, що у свою чергу не взято до уваги судом попередньої інстанції.
У випадку, що розглядається має перевагу суть над формою. Тобто факт наявності справжнього сертифікату не спростовує тієї обставини, що товар не є продуктом Європейського Союзу і пільги на цей товар не поширюється.
На підставі наведеного у сукупності апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, приписи статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони.
З приводу доводів позивача, що перевірка має бути проведена лише за наявності обґрунтованого сумніву щодо справжності документів, судова колегія уважає за необхідне зазначити таке.
Як зазначалось вище, відповідно до положень статей 32, 33 Протоколу 1, митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс.
З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах. Також подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевірка підтвердження походження товару має здійснюватися у двох випадках: або у довільному порядку або за наявності обґрунтованих сумнівів.
Отже наявність обґрунтованих сумнівів не є єдиною підставою для проведення перевірки. Перевірка може бути проведена і в довільному порядку.
При цьому пунктом 54.4 статті 54 ПК України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Враховуючи приписи Протоколу 1, а також за наявної в матеріалах справи інформації про не підтвердження походження товарів з Європейського Союзу, суд апеляційної інстанції вказує, що митним органом зроблений правомірний висновок про відмову у наданні позивачу права на преференції та правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем мито на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами господарювання та за платежем податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності винесених Одеською митницею Держмитслужби спірних податкових повідомлень-рішень за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «АУДІОКАСТА» вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію товарів за митною декларацією.
Вирішуючи спір, апеляційний суд враховує правові висновку зроблені Верховним Судом у постанові від 01.03.2021 року по справі №240/7093/19.
Згідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а відтак, відповідно до приписів ст. 315,317 КАС України, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №420/3254/20 в частині задоволених позовних вимог скасувати та у вказаній частині прийняти нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДІОКАСТА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддями 12.11.2021 року.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Шляхтицький О.І.