12 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/808/20
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №420/808/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В'ячеслава Юрійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанов по справі про адміністративне правопорушення
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.10.2019 року №643/19;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №815/19 від 21.11.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.10.2019 року №650/19;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №813/19 від 21.11.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані акти індивідуальної дії є необґрунтованими, незаконними та такими, які підлягають скасуванню. Позивач наголошує, що не здійснює будівельних робіт, які зазначені у наведених вище приписах, не є їх замовником чи виконавцем та мешкає за іншою адресою. Таким чином, на думку позивача, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим у відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження відносно нього підлягає закриттю.
Окрім цього, звертає увагу суду, що контролюючим органом двічі проведено перевірку об'єкту нерухомості ОСОБА_1 з порушенням установленого порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 02 червня 2021 року прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив з того, що за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт передбачена відповідальність, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи судом було установлено факт здійснення ОСОБА_1 будівельних робіт без подання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єкту будівництва. Відтак, окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення положень ч.5 статті 96 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог, так як позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Так, відповідачем складено протоколи про адміністративне правопорушення, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у відсутності позивача. Позивач звертає увагу, що вказані документи складені комп'ютерним друкованим способом. Наведене у свою чергу вказує на неможливість складання таких документів безпосередньо на місці перевірки.
Відтак, скаржник зауважує, що контролюючим органом не дотримано порядок проведення перевірки об'єкту нерухомості ОСОБА_1 , а також направлено не на адресу позивача документи, складені за наслідком проведення відповідної перевірки.
Крім того вказує, що не здійснює будівельних робіт, які зазначені у документах, складених за наслідками проведення перевірки, не є їх замовником чи виконавцем. При цьому контролюючим органом не доведено факту вчинення спірного правопорушення саме позивачем.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку останній отримав в спадок від свого батька.
Співвласником вищевказаної квартири, з Ѕ часткою є мати позивача ОСОБА_2 .
24.10.2019 року у відповідності до приписів ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, на підставі наказу Управління ДАБК ОМР № 01-13/333, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а саме ОСОБА_3 вх. №01-10/504-ЗГ та направлення для проведення позапланового заходу №001876 від 22 жовтня 2019 року, Головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. здійснено позапланову перевірку об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час виїзду на місце за вказаною адресою, посадовою особою Управління установлено проведення будівельних робіт з перепланування у коридорі загального користування на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку шляхом демонтажу однієї стіни та влаштуванням нової стіни з піно блоків приміщення сміттєпроводу з втручанням в несучі конструкції перекриття сьомого поверху та ліфтової шахти, що підтверджується матеріалами фото-фіксації, які додаються та є невід'ємною частиною акту перевірки.
Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18 жовтня 2019 року установлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину №4-1759 виданого Державним нотаріусом Третьої Одеської нотаріальної контори Підгірняк О.А. від 03 жовтня 2001 року, Технічного паспорту виданого ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» від 21 вересня 2018 року, Довідки №184444 виданої ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» від 21 вересня 2018 року на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано право спільної часткової приватної власності від 19 вересня 2018 року та реєстрації змін до права власності від 24 вересня 2018 року:
1/2 частина на ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 28060191) та 1/2 частина на ОСОБА_2 (номер запису про право власності: 28060166).
Додатково, ураховуючи надані та пред'явлені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 документи з'ясовано, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №4-1759, виданого Державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Підгірняк О.А., ОСОБА_2 прийняла у спадок 1/2 частку житлової квартири загальною площею 51,4 кв.м, житловою площею 26,8 кв.м розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 прийняв у спадок 1/2 частку вказаного об'єкту нерухомості.
Крім того, у Довідці №184444, виданої ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» від 21 вересня 2018 року, зазначено, що згідно до проведеної технічної інвентаризації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені технічні помилки, а саме:
- при попередній інвентаризації не були ураховані підсобні приміщення. Площа змінена у зв'язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень і не належить до самочинного будівництва. Загальна площа квартири складає 55,6 кв.м та житлова 26,8 кв.м.
В наданому у ході вказаної перевірки технічному паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , який виготовлено ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» від 21 вересня 2018 року, зазначено:
«квартира розташована на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку та складається з: №1- коридор, площею 9,2 кв.м, №2- санвузол, площею 3,7 кв.м, №3- житлова кімната, площею 12,5 кв.м, №4- кухня, площею 9,0 кв.м, № 5- житлова кімната, площею 14,3 кв.м, №6- передпокій, площею 4,7 кв.м.». (т.2 а.с.8-9)
В ході перевірки на місці з'ясовано, що зазначене у технічному паспорті виготовленому ТОВ «Пром-Строй ЛТД» від 21.09.2018 року приміщення №6 загальною площею 4,7 кв.м. не існує.
Згідно із даними єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів - відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, за результатами проведеної перевірки установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснюють будівельні роботи з перепланування у коридорі загального користування на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку з втручанням в несучі конструкції будинку, яке погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт затверджених Постановою КМУ №466 від 13.04.2019 року.
За наслідками проведення позапланової перевірки складено Акт №001876 від 24 жовтня 2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2019 року.(т.1 а.с.10-37,42-46)
Також видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №643/19 від 24 жовтня 2019 року, яким висунуто ОСОБА_1 , вимоги:
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом отримання дозволу на виконання будівельних робіт або приведення приміщень у коридорі загального користування до первинного стану та зупинити виконання будівельних робіт з 24 жовтня 2019 року. Зупинити виконання будівельних робіт з 24.10.2019 року. (т.1 а.с.38-41)
Матеріали перевірки, а саме вищевказані акт, протокол та припис, у зв'язку з відмовою від їх отримання ОСОБА_1 , були надіслані 24 жовтня 2019 року на адресу АДРЕСА_1 засобами поштового зв'язку, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 3583 за номером поштового відстеження №6506503601209.(т.1 а.с.240)
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, на підставі поданих документів і матеріалів, заступником начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення №815/19 від 21 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.(т.1 а.с.47)
Окрім цього, 28.10.2019 року посадовою особою Управління здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час виїзду на місце за вказаною адресою установлено проведення будівельних робіт з реконструкції житлової квартири АДРЕСА_2 на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку шляхом прибудови в коридорі загального користування додаткового приміщення загальними розмірами 3,0x1.6 метрів, а саме:
здійснено демонтаж частини стіни з склопакетів, влаштування стін з метало профілю з втручанням в несучі конструкції шляхом анкерування в перекриття сьомого та шостого поверхів та внутрішніх стін, що підтверджується матеріалами фото-фіксацїї, які додаються та є невід'ємною частиною акту перевірки.
Будівельні роботи проводяться співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки з'ясовано, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом зміни загальної площі квартири з прибудовою до квартири додаткового приміщення, з втручанням в несучі конструкції будинку без отримання права на виконання таких робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 31 квітня 2019 року.
За наслідками проведення позапланової перевірки складено Акт №001893 від 28 жовтня 2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2019 року.(т.1 а.с.52-70, 75-79)
Також винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №650/19 від 28 жовтня 2019 року, яким висунуто позивачу наступні вимоги:
- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 28 грудня 2019 року шляхом отримання дозволу на виконання будівельних робіт або приведення приміщень у коридорі загального користування до первинного стану, та зупинити виконання будівельних робіт з 28 жовтня 2019 року.(т.1 а.с.71-74)
У зв'язку з відмовою позивача отримати зазначені матеріали, а саме: акт, протокол (в якому зазначено про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 08.11.2019 року) та припис, 28.10.2019 року вказані документи надіслані ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку.
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, матеріалів складених посадовою особою відповідача за наслідками проведення позапланової перевірки від 28.10.2019 року, заступником начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління Єфремовим В.Ю. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №815/19 від 21 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.(т.2 а.с.1-5).
Уважаючи вказані приписи та постанови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до статті частини сьомої статті 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема, у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, установлених законом.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Приписами ч.5 ст.319 ЦК України визначено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
При цьому в силу ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно до ч.2 ст.139 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до частини другої статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Таким чином, власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов'язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов'язує» пов'язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов'язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов'язком поважати інтереси всього суспільства.
Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У відповідності до пп. 3 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №533).
Відповідно до п. 1,3 п. 2 вказаного Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
За приписами пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою уважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
У пункті 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Положеннями пункту 13 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 16, 17 Порядку №553 установлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Приписами пунктів 17, 18 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постановою КМУ від 06 квітня 1995 року №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Порядок), яким визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
У відповідності до положень п. 16-18 Порядку справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
Частиною 5 ст. 96 КУпАП визначено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст.244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно до приписів ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.256 КУпАП України протокол складається уповноваженою особою на місці події, підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Приписами ч.1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази та інші права. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.
У статті 278 КУпАП передбачені обов'язки посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема обов'язок щодо перевірки правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також щодо перевірки сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними ст. 268 КУпАП.
Відповідно до положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, з наявних матеріалах справи доказів колегією суддів з'ясовано, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок .
У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину №4-1759 від 03 жовтня 2001 року та Технічного паспорту від 21 вересня 2018 року ОСОБА_1 належить 1/2 частка житлової квартири загальною площею 51,4 кв.м, житловою площею 26,8 кв.м розташованою за вище вказаною адресою. Інша 1/2 частка житлової квартири належить ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача.
Відповідно до відомостей Акту перевірки від 24.10.2019 року, складеного за участі головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Заїченко С.А. та протоколу про адміністративне правопорушення від цієї ж дати установлено, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи з перепланування у коридорі загального користування на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку з втручанням в несучі конструкції будинку, яке погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
З наданого позивачем в ході перевірки технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , який виготовленому ТОВ «Пром-Строй ЛТД» від 21.09.2018 року з'ясовано:
« у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 розташована на 7-му поверсі багатоквартирного житлового будинку та складається з № 1-коридор, площею 9,2 кв.м., №2 - санвузол, площею 3,7 кв.м., № 3 - житлова кімната, площею 12,5 кв.м., № 4 -кухня, площею 9,0 кв.м., № 5 - житлова кімната, площею 14,3 кв.м., № 6 - предпокій, площею 4,7 кв.м..(т.2 а.с.8-9)
При цьому, у довідці серія та номер: 184444 виданої ТОВ «Пром-Строй ЛТД» від 21.09.2018 року зазначено, що згідно до проведеної технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_4 , виявлені технічні помилки, а саме: при попередньої інвентаризації не були ураховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв'язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень і не належить до самочинного будівництва, загальна площа квартири складає 55,6 кв.м. та житлова 26,8 кв.м.
Однак, в ході проведеної позапланової перевірки у відповідності до наданих документів установлено, що в технічному паспорті виготовленому ТОВ «Пром-Строй ЛТД» від 21.09.2018 р. приміщення №6 загальною площею 4,7 кв.м. не існує.
Ураховуючи наявні в матеріалах справи документи та факт проведення будівельних робіт, відповідно до зазначених вище норм будівельного законодавства, даний об'єкт уважається самочинно реконструйованим.
Під час проведення перевірки позивачем не було надано відповідних документів, які дають право на виконання будівельних робіт.
Отже, апеляційний суд зазначає, що вказані вище будівельні роботи позивач здійснює без отримання права на виконання таких робіт, чим у свою чергу порушено положення п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт затверджених Постановою КМУ №466 від 13.04.2019 року.
Також, на підставі наявних в матеріалах справи доказів судовою колегією з'ясовано, що 28.10.2021 року посадовою особою відповідача повторно проведено позапланову перевірку об'єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно до відомостей Акту перевірки від 28.10.2019 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 28.10.2019 року установлено, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом зміни загальної площі квартири, з прибудовою до квартири додаткового приміщення, з втручанням в несучі конструкції будинку за вказаною вище адресою без отримання права на виконання таких робіт.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів наголошує на тому, що відповідачем надано до суду належні докази на підтвердження вчинення позивачем вказаного вище адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ч. 5 ст. 96 КУпАП, зокрема, матеріалів на підставі яких установлено порушення містобудівного законодавства та фото-фіксації проведеної перевірки.(т.2 а.с.8-19)
Позивач у свою чергу при обґрунтуванні доводів посилається на те, що не був присутнім під час проведення позапланових перевірок, які відбулись 24.10.2019 року та 28.10.2019 року. При цьому про наявність відносно нього складених матеріалів не знав, останні не отримував.
Так, з наявних доказів колегією суддів апеляційного суду з'ясовано, що складені документи під час проведення перевірки 24.10.2019 року, як то акт перевірки, припис та протокол про адміністративне правопорушення, містять відомості про відмову від підпису позивача про отримання перелічених матеріалів.
Апеляційний суд вказує, що у зв'язку з відмовою позивача отримати матеріали, складені посадовою особою відповідача за наслідками проведення позапланової перевірки 24.10.2019 року, а також лист сповіщення про розгляд адміністративної справи, яка призначена на 07.11.2019 року о 14-40 год., надіслано засобами поштового зв'язку з супровідним листом від 24.10.2019 року на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 3538 за номером поштового відстеження № 6506503601219.(т.2 а.с.239-240)
07.11.2019 року відповідач направив на адресу позивача: АДРЕСА_1 лист сповіщення про те, що у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 та відсутністю доказів вручення матеріалів перевірки, розгляд справи про адміністративне правопорушення повторно призначено на 21.11.2019 р. о 14.год 30 хв. (т. 2 а.с.242-243).
За таких обставин, відповідач здійснив усі необхідні міри щодо належного направлення прийнятих документів.
Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що складені за результатами перевірки матеріали місять достовірні дані про присутність ОСОБА_1 при проведенні вказаних перевірок та більше того, про відмову про отримання останнім ряду документів.
Відтак, посилання позивача на його відсутність під час проведення перевірок та про не отримання складених за наслідками перевірок документів є безпідставними, які спростовуються матеріалами справи.(т.2 а.с.19)
Окрім цього, з посиланням на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року по справі №279/3537/16 позивач звертає увагу на те, що описова частина акту перевірки, припису та протоколу про адміністративне правопорушення викладена друкованим способом, яке у свою чергу вказує на неможливість складання таких документів безпосередньо на місці перевірки.
Суд апеляційної інстанції уважає помилковими посилання скаржника на постанову Верховного Суду по справі №279/3537/16, оскільки у межах вказаної справи жодних висновків стосовно того, що прийняті за результатами перевірки документи складені комп'ютерним друкованим способом, яке у свою чергу свідчить на неможливість складання таких матеріалів безпосередньо на місці перевірки, Верховним Судом зроблено не було.
Крім того, дійсно, описова частина складених за наслідками проведення позапланової перевірки документів викладена друкованим способом. Однак зазначений факт не може свідчити про те, що матеріали перевірки складені не за місцем проведення такої перевірки.
Необхідно зазначити, що наявність під час прийняття Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради спірних рішень формальних процедурних порушень з боку контролюючого органу у жодному разі не може слугувати єдиною достатньою підставою для надання позивачу можливості реконструювати квартиру шляхом зміни загальної площі квартири, з прибудовою до квартири додаткового приміщення, з втручанням в несучі конструкції будинку без отримання права на виконання таких робіт.
Отже, ураховуючи все вищезазначене у сукупності, судова колегія дійшла до висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення ч.5 статті 96 КУпАП, за якою виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) передбачають накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведене свідчить про відсутність підстав для скасування як спірних постанов по справі про адміністративне правопорушення, так і спірних приписів, які є похідними від установлення протиправності дій (що підтверджено в судовому порядку) ОСОБА_1 в сфері містобудування та приймались, зокрема, з метою припинення вказаних протиправних дій.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення,тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №420/808/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В'ячеслава Юрійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанов по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.