11 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/2459/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (суддя Семененко М.О.) по справі №280/2459/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати пункт 25 протоколу №164 від 10.12.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум
2) зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та у Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб”, у розмірі 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність - 20.10.2020 року.
В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що 18.12.2019 при первинному медичному огляді позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання, однак 20.10.2020 при повторному медичному огляді позивачу встановлено І групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби. У зв'язку із зазначеним позивач у встановленому законодавством порядку звернувся через уповноважений орган до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак позитивного результату за наслідками розгляду його заяви не отримав, оскільки на думку відповідача ОСОБА_1 звільнено з Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (далі -ДТСААФ), який і повинен здійснювати виплату спірної допомоги. Позивач вважає такі мотиви відмови у виплаті спірної допомоги помилковими, оскільки його звільнено зі Збройних сил України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправним та скасовано пункт 25 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.12.2020 №164, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;
зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII та “Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 І групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
За наслідками розгляду справи суд першої інстанції визнав необґрунтованими підстави відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги та з цього приводу зазначив те, що відповідачем не було доведено того, що позивач був звільнений з Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту, навпаки, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та був звільнений в запас із ЗСУ на підставі наказу Міністра оборони України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на ті обставини, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні грошової допомоги, зазначаючи те, що позивач був звільнений з ДТСААФ, а не зі Збройних Сил України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №263892 від 18.12.2019 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання.
Згідно Витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №38 від 30.01.2020 захворювання полковника у відставці ОСОБА_1 “Нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу”, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, - пов'язане з проходженням військової служби.
Під час повторного медичного огляду позивачу безстроково встановлена І група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням вісйькової служби, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №657730 від 20.10.2020.
З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, позивач звернувся до відповідача через Запорізькій обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки із відповідною заявою.
Відповідно до пункту 25 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.12.2020 №164 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . За змістом вказаного пункту зазначено, що полковнику в запасі ОСОБА_1 , якого 03.06.1993 звільнено з ДТСААФ та 20.08.2020 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12 ААБ №657640 від 20.09.2020). Відповідно до частини 5 статті 16-3 Закону №2011-XII та пункту 18 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) виплата одноразової грошової допомоги особі, звільненій з військової служби, яка на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день її звільнення з військової служби обіймала посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, установ, організацій, до яких вона була відряджена.
Позивач, не погодившись із рішенням відповідача про відмову в призначені йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок проходження військової служби, звернувся з даним позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що фактично спірні відносини між сторонами виникли з приводу того, за рахунок яких коштів має бути призначена позивачу одноразова грошова допомога. Так, відповідач, не ставлячи під сумнів право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, вказує на те, що така допомога має бути призначена за рахунок коштів ДТСААФ, оскільки саме з цієї організації було звільнено позивача.
Згідно з частиною 5, 6, 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) були відряджені.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
у пункті 17 Порядку №975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
За змістом пункту 18 Порядку №975 у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів таких державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) був (була) відряджений (відряджена).
Отже, як правильно зазначає відповідач, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 31.03.1993 №126 офіцера Запорізького авіаційного училища льотчиків, колишнього ДТСААФ, зараховано на службу в Збройних силах України із збереженням всіх встановлених законодавством пільг, вислуги років, допомог, норм забезпечення та у відповідності до Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних сил звільнено з дійсної військової служби в запас по статті 59 пункту “в” - за скороченням штатів, з правом носіння військової форми одягу. Полковника ОСОБА_1 , начальника штабу, направлено на облік до Ленінського РВК м.Запоріжжя.
З наведеного, як правильно зазначив суд першої інстанції, слідує, що на час звільнення позивач був військовослужбовцем та проходив службу у Збройних силах України, а не у ДТСААФ, оскільки його звільнено зі Збройних сил України на підставі наказу Міністра оборони України.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що був звільнений з ДТСААФ, а не зі Збройних Сил України, але жодних доказів цьому не надає.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міністерство оборони України (далі - також Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.
Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Оскільки позивач на час звільнення проходив службу саме у Збройних силах України, які підпорядковані Міністерству оборони України, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що останній у даному випадку є уповноваженим органом на призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваного наказу відповідача про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки дискреційними повноваженнями щодо призначення грошової допомоги наділений відповідач, то останнього слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду, які зроблені за результатами розгляду цієї справи.
Ураховуючи встановлені обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з якими останній пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те. що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального у процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по справі №280/2459/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини проголошено 11.11.2021
Постанова складена у повному обсязі 12.11.2021
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк