08 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/7880/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року в адміністративній справі № 280/7880/20 (суддя І інстанції - Максименко Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» до Головного управління ДПС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 20.08.2020 № 36928 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; від 16.09.2020 № 3987 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
- зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати відповідача прийняти таблиці даних платника податку на додану вартість.
Також просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позов задоволений. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 20.08.2020 № 36928 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; від 16.09.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 3987; від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Зобов'язано відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Зобов'язано відповідача прийняти таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП», подану 11.09.2020. Стягнуто на користь позивача 6000 (шість тисяч) грн витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування скарги зазначив, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення, став лист-застереження від 20.08.2020 отриманий від ГУ ДПС у Донецькій області про встановлення здійснення ризикових операцій TOB «СМАРТ КАПІТАЛ ГРУП», контрагентам - покупцям зазначеного суб'єкта господарювання, які мають ознаку ризиковості та не включені до журналу ризикових є платники ГУ ДПС у Запорізькій, області, а саме: TOB «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП». Також зазначає, що по підприємству TOB «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» виявлені ризики, що відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, наведеного у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної № 1165. Вказує, що позивачем не надано доказів у спростування зазначеної інформації. Додатково повідомляє, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси платника податків. Вважає, що представником позивача не надано до суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, згідно з ст. 134 КАС України, у стягненні витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
TOB «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» здійснює операції з надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. Згідно з даних Єдиного реєстру підприємств та організацій України основні види діяльності позивача за КВЕД-2010: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у. (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (а.с. 12-13).
20.08.2020 відносно позивача винесено рішення № 36928 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підставою для такого рішення визначено, що платником податків та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних (а.с. 90).
07.09.2020 позивачем подано повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Разом з вказаним повідомленням надано 44 документа (а.с. 91).
16.09.2020 прийнято рішення про відповідність TOB «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку № 39872. Підставою для такого рішення визначено, що платником податків та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних та надання платником документів не в повному обсязі (а.с. 93).
01.09.2020 позивачем направлено Таблицю даних платника податку на додану вартість, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія квитанції від 01.09.2020 № 2 (а.с. 95).
08.09.2020 відповідачем прийнято рішення № 1909420/38461439 про неврахування таблиці у зв'язку з тим, що таблиця не відповідає п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (а.с. 94).
На виконання вказаних вимог позивачем подано повторно таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями вх. № 11, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія квитанції від 11.09.2020 № 2 (а.с. 97).
17.09.2020 відповідачем прийнято рішення № 1941325/38461439 про неврахування таблиці. Підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість визначено те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій (а.с. 96).
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, заперечуючи проти позову не надав суду будь-яких документів на підтвердження наявності підстав для прийняття рішень від 20.08.2020 № 36928, від 16.09.2020 № 39872 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Суд зазначив, що рішення Комісії ДПС України містить лише формальну відмітку про наявність в органах державної податкової служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій, але відсутні прямі посилання на обставини, які слугували підставою для неврахування поданої позивачем Таблиці, що є порушенням прав позивача. Крім того, відповідачем не надано суду будь-яких доказів в обґрунтування свого рішення. При цьому, Товариством належним чином оформленими первинними документами підтверджено здійснення господарських операцій з ТОВ «СМАРТ КАПІТАЛ ГРУП». Таким чином, рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 20.08.2020 № 36928 та від 16.09.2020 № 39872 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є протиправними та підлягали скасуванню. Крім того, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та прийняти таблиці даних платника податку на додану вартість. Стосовно судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 6000 грн.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Цей порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - Комісія).
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, форма якого містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
Отже, з огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку № 4 колегія суддів зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:
- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;
- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.
Апеляційний суд зазначає, що податковий орган може прийняти рішення про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості не довільно у будь-який час та за будь-якою інформацією, а лише у випадку подання таким платником для реєстрації податкової накладної та лише щодо господарської операції, зазначеної в такій податковій накладній, що прямо передбачено у пунктах 5 та 6 Порядку № 1165.
Як зазначалось вище, в оскарженому рішенні вказано про відповідність платника податку ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зазначено в графі «податкова інформація», що «платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних» (а.с. 93).
Натомість, у протоколі засідання Комісії (а.с. 156) відсутні будь-які посилання на подану позивачем податкову накладну та відповідні господарські операції, зазначено лише, що підставою включення до реєстру ризикових є інформація, відповідно до якої повідомлено, що позивач здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагента-постачальника, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено, а саме: придбає у ТОВ «Смарт Капітал Груп» ремонт фасаду адміністративної будівлі з фарбуванням, який в свою чергу придбає продукти харчування, напої (а.с. 158).
В матеріалах справи наявна копія податкової накладної від 22.07.2020 № 445, відповідно до якої ТОВ «Смарт Капітал Груп» (постачальник/продавець) подало її на реєстрацію (а.с. 125-126).
Отже, всупереч приписам Порядку № 1165 Комісією спірне рішення прийнято не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що обов'язково має передувати моніторингу платника податку та господарської операції, за наслідками якої складено такі податкова накладна або розрахунок коригування.
Крім того, податкова інформація, яка зазначена у спірному рішенні (платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних), не відповідає податковій інформації, яка була предметом розгляду Комісією згідно з протоколом засідання останньої (недостатня кількість трудових ресурсів для проведення господарських операцій, відсутність інформації щодо наявності основних засобів, власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів, земельних ресурсів).
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу на час прийняття спірного рішення були відсутні підстави для розгляду питання про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості, у зв'язку з чим рішення Комісії від 20.08.2020 № 36928 та від 16.09.2020 № 3987 є протиправними і підлягають скасуванню.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до Додатку 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.
Також, абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, Порядком № 1165 передбачено, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача з цього приводу.
Крім того, Порядком № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні платником його господарської діяльності.
Дослідивши посилання апелянта на правову позицію ВС висловлену у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 № 520/6051/19 та від 29.09.2020 № 440/1385/19 апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку № 117, який був чинним до 31.01.2020 включно.
Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Отже, Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування.
Стосовно рішення від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, апеляційний суд зазначає про таке.
Згідно з п. 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. (п. 13 Порядку № 1165).
Пунктами 14-17 Порядку № 1165 встановлено, що Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Так, підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість стало те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, тобто це рішення є похідним від рішення від 16.09.2020 № 39872 про відповідність TOB «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку.
Оскільки ж рішення відповідача від 20.08.2020 № 36928 та від 16.09.2020 № 39872 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню, то є протиправним та підлягає скасуванню і рішення від 17.09.2020 № 1941325/38461439 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та прийняти таблиці даних платника податку на додану вартість.
Стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає про таке.
З матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції у своєму рішенні стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги від 21.09.2020; додатку № 1 до зазначеного вище договору; акту від 03.11.2020 приймання-передачі виконаної роботи до вказаного договору; квитанції до прибуткового касового ордеру № 03/11/20 ордеру від 08.02.2021 № АР1036147 (а.с. 142-147).
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
21 вересня 2020 року між позивачем (Клієнт) та Єренком Дмитром Віталійовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю № 969 (далі - Договір). Предметом Договору є надання адвокатом правової допомоги та захисту його інтересів в органах державної влади, судах та органах місцевого самоврядування (а.с. 144).
Відповідно до додатку № 1 до вказаного вище договору, вартість наданих адвокатом послуг складає (а.с. 145):
- підготовка до розгляду справи (ознайомлення з доказами) - 2500 грн;
- судове засідання (кожне) - 2000 грн;
- консультації ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» - 1000 грн;
- складання позовної заяви - 6000 грн;
- написання адвокатського запиту - 1500 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаної роботи від 03.11.2020, сума за надані послуги відповідно до Договору складає 11000 грн (а.с. 146).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.11.2020 № 03/11/20 позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн. (а.с. 147)
Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, колегія суддів зазначає, що предмет спору та характер спірних відносин не є складними, судова практика у цій категорії справ є сталою, а тому вважає, що співмірною до обсягу такої послуги як складання позовної заяви є сума в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. Інші зазначені в Додатку № 1 послуги охоплюються наданням такої послуги, як підготовка і складання позовної заяви, а тому окремому відшкодуванню не підлягають.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розумним та достатнім розміром витрат є 2 тисячі гривень, відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, проте помилково визначив розмір витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача.
Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, то постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року в адміністративній справі № 280/7880/20 змінити.
В абзаці п'ятому резолютивної частини слова та цифри « 6000 грн (шість тисяч) грн» замінити словами та цифрами « 2000 (дві тисячі) гривень».
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року в адміністративній справі № 280/7880/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко