08 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/13519/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року в адміністративній справі № 160/13519/20 (головуючий суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково (а.с.40-44).
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 18.08.2020 року за вих.№0400-0302-8/68985, про повернення документів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду від 16.12.2020 року сторонами не оскаржено та набрало законної сили 16.01.2021 року.
Позивач звернувся до відповідача зі зверненням стосовно виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №160/13519/20.
Листом від 14.05.2021 року за вих.№15857-11765/Я-01/8-0400/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі № 160/13519/20 Головним управлінням було повторно розглянуто матеріали подання від 06.08.2020 року №9495 про призначення пенсії за вислугу років відповідно Закону №2262. За даними подання пільгова вислуга років ОСОБА_1 складає 20 років 23 дні, з них у календарному обчислені 15 років 07 місяців 24 дні. Отже, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262 відсутні (а.с.70-71).
20.10.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просив:
- визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вчинені при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративний справі за №160/13519/20,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити дієвих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону та призвели до неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративній справі №160/13519/20.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року у задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у цій справі.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, відповідно до частини 1 якої визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, тобто постановляє окрему ухвалу.
Отже, наслідком розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України по суті є постановлення окремої ухвали або відмова в постановленні такої.
Згідно із частинами 1, 6, 7 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
Таким чином, безпосередньо статтею 249 КАС України передбачено лише оскарження окремої ухвали суду у випадку її постановлення, оскарження ж ухвали суду про відмову в постановленні окремої ухвали не передбачено.
Крім того, перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, визначений положеннями статті 294 КАС України, відповідно до пункту 23 якої може бути оскаржена також лише окрема ухвала, а не відмова у її постановленні.
Ухвала про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України), у такому переліку також відсутня на відміну, наприклад, від питань судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, яку оскаржує апелянт, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнати протиправними рішення та дії ГУ ПФУ, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року в адміністративний справі за №160/13519/20 відмовлено.
Отже, враховуючи те, що за результатами розгляду заяви позивача, суд не знайшов підстав для її задоволення, а також, що ухвала про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутня у переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року у справі № 160/13519/20 не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Тож, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, оскільки відповідно до приписів вказаної вище норми у відкритті апеляційного провадження у справі слід було відмовити.
Разом з тим, статтею 305 КАС України не передбачено закриття апеляційного провадження у випадку його помилкового відкриття судом, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що за таких підстав у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки ухвала суду першої інстанції відсутня у переліку, зазначеному в частині 2 статті 328 КАС України, то після її перегляду апеляційним судом, касаційному оскарженню вона не підлягає, як відповідно і постанова суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 294, 299, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року в адміністративній справі №160/13519/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року в адміністративній справі № 160/13519/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак