Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.
Провадження № 22-ц/824/10240/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
12 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Гуля В.В., Верланова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» на ухвалу судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року про відмову у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про видачу наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та теплопостачання,
У травні 2021 року Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» звернулося до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з теплопостачання на суму 21 986 грн. 76 коп.
Ухвалою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року відмовлено у видачі судового наказуза заявою Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 21 986 грн. 76 коп. на підставі ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Не погоджуючись звищевказаною ухвалою,Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» подало на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області виходив з того, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, оскільки заявником не додано доказів укладення договору про надання ОСОБА_1 послуг теплопостачання, заборгованість за які просить стягнути заявник, та доказів надання таких послуг. Крім того, заявником не надано доказів належності боржнику квартири, до якої надавалися послуги теплопостачання.
При цьому суддя послався на п.п. 1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, яка передбачає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Вимога процесуального закону про необхідність долучення договору у письмовій (електронній) формі (п.3 ч.3 ст. 163 ЦПК України) пов'язана із положеннями п.7 ч.1 ст.161 ЦПК України і стосується заявлених вимог до юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному пункті, дійсно, передбачене обов'язкове долучення заявником письмового (електронного) екземпляру договору.
Разом з тим, у даній справі Комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» заявлено вимогу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 21 986 грн. 76 коп., яка випливає з правовідносин з оплати житлово-комунальних послуг (п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України), тому вимога суду про долучення письмового (електронного) екземпляру договору про надання житлово-комунальних послуг не ґрунтується на положеннях процесуального закону щодо характеру виниклих правовідносин конкретно у даній справі, за якими унормована можливість видачі судового наказу. При цьому, судом не враховано також і те, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 у справі №6-2951цс15, від 06 листопада у справі №642/2858/16 (61-26204св18), та підтверджена у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Заявник Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав- Хмельницьктепломережа» є постачальником послуг централізованого опалення багатоквартирних будинків міста Переяслава Київської області.
Квартира АДРЕСА_1 забезпечена централізованим опаленням та до неї здійснюється теплопостачання.
Боржник ОСОБА_1 зареєстрована у комунальному підприємстві Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» як споживач послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення шляхом відкриття на її ім'я особового рахунку № НОМЕР_1 для фіксації коштів, що надходять за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , опалювальна площа 49,70 кв.м.
У встановленому законом порядку споживач ОСОБА_1 не відмовлялася від надання послуг КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»; скарг про ненадання послуг або надання послуг неналежної якості від неї не надходило.
Таким чином, враховуючи доведеність факту постачання заявником теплоенергії до квартири АДРЕСА_1 , споживачем послуг у якій є боржник ОСОБА_1 , зважаючи на доведеність факту наявності заборгованості по наданим їй послугам, висновок суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу з підстав ненадання договору про надання ОСОБА_1 послуг теплопостачання та з підстав ненадання доказів належності їй квартири, є передчасним та не відповідає положенням ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області ухвалу від 25 травня 2021 року постановлено з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» - задовольнити.
Ухвалу судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року про відмову у видачі судового наказу- скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: