Справа 754/7041/21 Головуючий у І-й інстанції - Бабко В.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/15186/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
12 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розглядуцивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 про стягнення позики за договором позики грошових коштів,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі №754/11392/19 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану у справі № 754/11392/19, разом із доданими до неї документами повернуто ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ч.2 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про стягнення позики за договором позики грошових коштів.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 із доданими до неї документами, подану у справі № 754/11392/19, як третьою особою, та відмовляючи в залученні ОСОБА_1 до участі у даній справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійній вимоги щодо предмета спору, суд першої інстанції виходив з того, що позовні заяву подано ОСОБА_1 після закінчення підготовчого провадження, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 52 ЦПК України.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.08.2019 р. відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.12.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Ненюк А.О. про об'єднання даної справи № 754/11392/19 зі справою № 760/20860/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору позики.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.12.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Горбового В.А. про зупинення провадження в даній справі № 754/11392/19 до розгляду справи № 760/20860/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору позики.
Внесеною до протоколу судового засідання ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.12.2020 р. закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду на 18.03.2021р. 11год.30 хв., проте 18.03.2021р. розгляд справи не відбувся, справу було знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 27.04.2021 р., 15 год.30 хв.
Отже, 27.04.21 р. було проведено судом перше судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи
Після початку розгляду справи по суті ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.07.2021 р., внесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання адвоката Горбового В.А. про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
09 серпня 2021 р. від третьої особи ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява, пред'явлена до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також у прохальній частині свого позову третя особа просила визнати її третьою особою із самостійними вимогами, поновити строк на подання позовної заяви, прийняти її позов до спільного розгляду та об'єднати її позов із позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про стягнення коштів за договором позики.
Згідно ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до ст. 195 ЦПК України, положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Згідно зі ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За правилом ч. 3 ст. 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Частинами 1-6 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
В своїй позовній заяві, поданій 09.08.2021р., третя особа ОСОБА_1 зазначала, що 28.07.2021 р. вона була залучена до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, й вона бажає скористатися своїм правом і заявити самостійні позовні вимоги щодо предмету спору по даній справі, просила поновити їй строк на подання позовної заяви й прийняти позовну заяву до розгляду разом із первісним позовом.
Разом з тим, судом першої інстанції не було з'ясовано чи взаємопов'язані обидва позови і чи є доцільним їх спільний розгляд, та не розглянуто заявлене ОСОБА_1 питання щодо поновлення процесуального строку на подання позовної заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 є передчасними, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду заслуговують на увагу.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий
Судді: