Справа 363/1833/19 Головуючий у І-й інстанції - Рудюк О.Д.
апеляційне провадження № 22-ц/824/14431/2021 Доповідач Заришняк Г.М
04 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання майнових прав,-
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року забезпечено даний позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 чи будь-кому вчиняти дії по знесенню, пошкодженню заявленого до розподілу житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40,4 кв.м. з господарськими спорудами, погребом 9,5 кв.м., госпблоком із двох секцій площею 40,2 кв.м. та 205 кв.м., сараєм площею 13,8 кв.м., вбиральнею 2,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12618208, дата прийняття рішення та державної реєстрації 01.11.2005 року (реєстрація на ОСОБА_2 ).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , подану апеляційну скаргу підтримав з підстав доводів, викладених в ній.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, і їх значення полягає в тому, що вони захищають законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму №9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
З матеріалів справи слідує, що впровадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває дана цивільна справа.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 чи будь-кому вчиняти дії по знесенню, пошкодженню заявленого до розподілу житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40,4 кв.м. з господарськими спорудами, погребом 9,5 кв.м., госпблоком із двох секцій площею 40,2 кв.м. та 205 кв.м., сараєм площею 13,8 кв.м., вбиральнею 2,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12618208, дата прийняття рішення та державної реєстрації 01.11.2005 року (реєстрація на ОСОБА_2 ), представник заявника зазначав, що відповідач вчиняв дії, направлені на неможливість виконання можливого рішення суду. Вказував, що постановою Київського Апеляційного суду від 14 вересня 2021 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту на майно, що є предметом позову, в тому числі і на вказаний житловий будинок. Разом з тим, незважаючи на вказаний арешт, відповідач ОСОБА_2 20 та 23 травня 2021 року здійснював спроби знищення вказаного будинку на території садиби, мотивуючи необхідністю його знесення.
З вказаного приводу позивачкою було подано повідомлення до Вишгородського ВП ГУ НП у Київській області про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.1 ст. 296 КК України.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 чи будь-кому вчиняти дії по знесенню, пошкодженню заявленого до розподілу житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40,4 кв.м. з господарськими спорудами, погребом 9,5 кв.м., госпблоком із двох секцій площею 40,2 кв.м. та 205 кв.м., сараєм площею 13,8 кв.м., вбиральнею 2,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12618208, дата прийняття рішення та державної реєстрації 01.11.2005 року (реєстрація на ОСОБА_2 ), суд першої інстанції виходив з її доведеності та обгрунтованості.
Поряд з цим, постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 р. забезпечено позов у даній справі та накладено арешт на вказане майно, що унеможливлює вчинення будь-яких дій з будинком.
Поряд з цим, звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 чи будь-кому вчиняти дії по знесенню, пошкодженню житлового будинку, заявницею не доведено, що відповідач вчиняє дії по знесенню, пошкодженню заявленого до розподілу житлового будинку, та наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а судом при розгляді заяви таких обставин не встановлено.
Заперечуючи проти задоволення заяви про забезпечення позову, відповідачем було зазначено, що ним, з метою обстеження житлового будинку для складення в подальшому експертного звіту щодо придатності вказаного будинку до експлуатації було взято декілька цеглин з стінки, якою був обкладений фундамент будинку, що і слугувало підставою для виклику поліції з боку позивача. Після огляду фундаменту експертом, знову цеглою з цементним розчином закладено місце звідки бралась до цього цегла.
Вказане підтверджується експертним звітом обстеження садибного (індивідуального) житлового будинку, з метою визначення його подальшої експлуатації та поточного стану, зробленим на замовлення відповідача, який наявний в матеріалах справи (а.с.31-54), з якого вбачається, що технічний стан будинку в цілому класифікується як V-Iаварійний.
Враховуючи наведене, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_3 від 25 червня 2021 року про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня виготовлення повної постанови.
Повний текст постанови виготовлений 10 листопада 2021 року.
Головуючий
Судді: