справа №757/12235/2020 Головуючий у І інстанції - Волкова Я.С.
апеляційне провадження №22-ц/824/14164/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
09 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності,
встановив:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ПН КМНО Дульської Т.В. про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником майнових прав за інвестиційним договором на будівництво машиномісця (гаража) № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та є власником майнових прав за інвестиційним договором на будівництво машиномісця (гаража) № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , натомість, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що на підставі записів про право власності №34910322 та №34908567 його машиномісця (гаражі) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , і у реєстрі зазначено, що підставою виникнення права власності став договір №84-ін12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року, укладений із ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс».
З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просив суд визнати недійсним договір №82-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року, укладений між ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» та ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50510019 від 27.12.2019 р. 12:18:40, приватний нотаріус Дульська Тетяна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000630880000); скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50511880 від 27.12.2019 12:57:10, приватний нотаріус Дульська Тетяна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000711480000).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від15 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що 07 вересня 2006 року між ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» та ТОВ «Центрінвестбуд-2000» було укладено Договір №3-2006 про інвестування будівництва підземних гаражів (місць для паркування автомашин).
Відповідно до п. .2. Договору №3-2006 ТОВ «Центрінвестбуд-2000» зобов'язується здійснити інвестування будівництва підземних гаражів (місць для паркування автомашин) на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Договору №3-2006), а ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» зобов'язується здійснити капітальне будівництво Паркінгів своїми або залученими силами за власні або залучені кошти і надати ТОВ «Центрінвестбуд-2000» всі необхідні документи для оформлення у власність Об'єкту інвестування, визначеного п. 1.2. даного Договору, за умови виконання Інвестором інвестиційних зобов'язань за даним Договором у повному обсязі.
Пунктом 1.2. Договору №3-2006 встановлено, що об'єктом інвестування за цим договором є машино-місця (гаражі), зокрема, і машино-місця (гаражі) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Договору №3-2006).
20 жовтня 2006 року між ТОВ «Центрінвестбуд-2000», АКБ «Київ» та ОСОБА_1 було укладено Інвестиційний договір №2п.
У відповідності до п.п.1.1.-1.4. Інвестиційного договору №2п ОСОБА_1 за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва машино-місця (гаража) № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Інвестиційного договору №2п) з метою отримання права власності на машино-місце (гараж) після введення будинку в експлуатацію.
Свої зобов'язання перед ТОВ «Центрінвестбуд-2000» ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, сплативши на користь ТОВ «Центрінвестбуд-2000» 157938 грн.
Отже, ОСОБА_1 набув майнові права на машино-місце (гараж) АДРЕСА_2 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Договору №2п).
15 квітня 2013 року, після остаточних перемірів БТІ, машино-місце (гараж) НОМЕР_1 було передано ТОВ «Центрінвестбуд-2000» ОСОБА_1 згідно Акту прийому-передачі.
15 квітня 2013 року ТОВ «Центрінвестбуд-2000» після остаточних перемірів БТІ було надано Довідку НОМЕР_1 про виконання умов Інвестиційного договору.
Зазначає, що він є власником майнових прав за інвестиційним договором на будівництво машино-місця (гаражу), повністю сплативши вартість об'єкта будівництва, тобто вчинивши дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва та для набуття майнових прав на цей об'єкт.
Отже, він набув майнові права на машино-місце (гараж) № НОМЕР_1 , починаючи з 26 грудня 2006 року, сплативши кошти.
Окрім цього, 20 жовтня 2006 року між ТОВ «Центрінвестбуд-2000», АКБ «Київ» та ОСОБА_4 було укладено Інвестиційний договір №3п.
У відповідності до п.п.1.1.-1.4. Інвестиційного договору №3п ОСОБА_4 за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва машино-місця (гаража) № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Інвестиційного договору №3п) з метою отримання права власності на машино-місце (гараж) після введення будинку в експлуатацію.
Свої зобов'язання перед ТОВ «Центрінвестбуд-2000» ОСОБА_4 виконала у повному обсязі, сплативши на користь ТОВ «Центрінвестбуд-2000» 153090 грн.
В подальшому, ОСОБА_4 відступила майнові права на користь свого сина ОСОБА_1 у відповідності до умов Договору №3п-В/МП відступлення права вимоги від 09 вересня 2009 року.
Отже, ОСОБА_1 набув майнові права на машино-місце (гараж) АДРЕСА_3 (з урахуванням всіх Додаткових угод до Договору №3п).
17 квітня 2013 року після остаточних перемірів БТІ машино-місце (гараж) НОМЕР_2 було передано ТОВ «Центрінвестбуд-2000» ОСОБА_1 згідно Акту прийому-передачі.
17 квітня 2013 року ТОВ «Центрінвестбуд-2000» після остаточних перемірів БТІ було надано Довідку НОМЕР_2 про виконання умов Інвестиційного договору.
Зазначає, що він є власником майнових прав за інвестиційним договором на будівництво машино-місця (гаражу), повністю сплативши вартість об'єкта будівництва, тобто вчинивши дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва та для набуття майнових прав на цей об'єкт.
Отже, він набув майнові права на машино-місце (гараж) № НОМЕР_2 , починаючи з 26 грудня 2006 року, сплативши кошти.
Разом з тим, позивач дізнався згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що на підставі записів про право власності №34910322, №34908567 його машино-місця (гаражі) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , жителем Донецької області.
У державному реєстрі зазначено, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 на машино-місця (гаражі) НОМЕР_1 та НОМЕР_2 став, зокрема, Договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 pоку, укладений між ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» та ОСОБА_2 .
Об'єктом інвестування за Договором №84-інв12(нф) стали машино-місця (гаражі) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , майнові права на які належали з 2006 року ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи що Позивач виконав свої зобов'язання за Інвестиційними договорами №2п та №3п та сплатив кошти, Забудовник (ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс») втратив право розпоряджатися машино-місцями (гаражами) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а тому не міг бути укладений Договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року щодо машино-місць (гаражів) НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
На апеляційну скаргу, третя особа ОСОБА_3 подав відзив, який обґрунтовував тим, що позивач не виконав своїх обов'язків інвестиційних договорів, а саме: не своєчасно вніс доплату по різниці площ об'єкту інвестування за договором №2п; не надав доказів виконання п.3.1.5. інвестиційного договору №3п в редакції додаткової угоди №1, а саме у разі відступлення майнових прав на об'єкт не здійснено сплати винагороди в розмірі 5% від загальної вартості об'єкта; додані позивачем документи містять виправлення та невідповідності в датах та проставлені (виправлення «від руки».), а саме: доплату за договором № 2п здійснено 17 квітня 2013 року - натомість довідка про виконання умов договору №2п та акт прийому-передачі паркінгу складені 15 квітня 2013 року, що виключає правомочність складених документів; за договором №3п довідка та акт датовані ручкою з виправленням дати з 15 на 17 квітня, що свідчить про виготовлення документів більш пізньою датою; позивач не надає доказів що він здійснював дії по утриманню майна, зокрема виконання п.5 актів приймання, а саме сплати комунальних послуг з 2013 року.
Відтак, подані позивачем додатки викликають сумніви у їх достовірності та датах складання, відповідно не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.
Також виникає питання, чому на протязі 7 років позивач не здійснив державну реєстрацію своїх прав, а також не надав доказів того що він звертався до державного реєстратора про таку реєстрацію до та/чи після реєстрації права власності за відповідачем-1.
Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання пунктів інвестиційних договорів, зокрема, в частині сплати різниці площ об'єктів інвестування позивач суду не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01 лютого 2012 року у справі №Б11/008-12 було призначено розпорядника майна ТОВ «Центрінвестбуд-2000» Мілютіну Ліну Василівну.
До позовної заяви позивачем додано документи про начебто виконання ним умов інвестиційних договорів, а саме: акт прийому-передачі паркінгу, машино-місця НОМЕР_1 від 15 квітня 2013 року, акт прийому-передачі паркінгу, машино-місця НОМЕР_2 від 17 квітня 2013 року, довідку про виконання умов Інвестиційного договору №2п від 15 квітня 2013 року, довідку про виконання умов інвестиційного договору №3п від 17 квітня 2013 року, платіжне доручення про доплату за паркомісце НОМЕР_1 від 17 квітня 2013 року, платіжне доручення про доплату за паркомісце НОМЕР_2 від 17 квітня 2013 року.
А також, акт прийому передачі паркінгів від 11 жовтня 2012 року між ПАТ «Автомобільна компанія «Укртран» та ТОВ «Центрінвестбуд-2000», всього на загальну площу 3042,20 кв.м.
Всі документи від ТОВ «Центрінвестбуд-2000» підписані директором Поліщуком Миколою Миколайовичем.
Будь-яких погоджень розпорядника майна матеріали справи не містять.
Більше того, саме 17 квітня 2013 року (тобто, датою внесення доплат позивачем та складання актів приймання-передачі паркомісць), ухвалою господарського суду Київської області від 17 квітня 2013 року у справі №Б11/008-12 ТОВ «Центрінвестбуд-2000» було визнано банкрутом, призначено ліквідатора та остаточно припинено повноваження органів управління.
Тобто, від дня призначення розпорядника майна, а саме з 01 лютого 2012 року директор мав право передавати парко-місця виключно за погодженням з розпорядником майна, а документи підписані ним 17 квітня 2013 року є нікчемними в силу повного припинення його повноважень відповідно до ухвали господарського суду.
Після порушення процедур банкрутства щодо ТОВ «Центрінвестбуд-2000», позивач набув прав кредитора даного боржника та мав право подати до суду та розпоряднику майна відповідну кредиторську заяву для вступу в справу про банкрутство з подальшим правом на повернення частини своїх внесених коштів по інвестиційним договорам.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , уклав договір безпосередньо з замовником будівництва ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», виконав свої обов'язки за договором, що підтверджується відповідними документами, які і були подані для державної реєстрації права власності на машино-місця (гаражі).
У відповідності до чинного законодавства право його власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Будь-яких сумнівів в законності правочину не має.
Просив, рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 вересня 2006 року між ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» (виконавець) та ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (інвестор) укладено договір №3-2006 про інвестування будівництва підземних гаражів (місць для паркування машин), за умовами якого інвестор зобов'язується здійснити інвестування будівництва підземних гаражів (місць для паркування машин), що розташоване на АДРЕСА_1 , виконавець зобов'язується здійснити капітальне будівництво паркінгів своїми або залученими силами за власні або залучені кошти і надати інвестору всі необхідні документи для оформлення у власність об'єкту інвестування за умови виконання інвестором інвестиційних зобов'язань за договором у повному обсязі (пункт 1.2 договору).
20 жовтня 2006 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство), АКБ «Київ» (повірений) та ОСОБА_1 (інвестор) укладено інвестиційний договір №2п, за умовами якого інвестор за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва місця для паркування автомашини, що будується на розі вул. Димитрова та А. Барбюса в м. Києві, з метою отримання права власності на об'єкт після введення будинку в експлуатацію (пункт 1.1 договору); характеристики об'єкта інвестування визначені пунктом 1.4 договору: країна - Україна, місто - Київ, район - Печерський, адреса, № будинку - на розі АДРЕСА_4 , № місця для паркування автомашини 2, рівень 3.300, загальна площа - 18,90 кв.м; запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2009 р., термін заселення - ІІІ квартал 2009 р., загальна вартість об'єкта на момент укладення договору становить 153090 грн (пункт 2.2 договору).
28 травня 2009 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_1 (інвестор) укладено додаткову угоду №1 до інвестиційного договору №2п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої сторони виключили з договору пункти 1.3, 3.3, інші виклали в наступній редакції: інвестор здійснює інвестування об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства (пункт 2.4 договору); у випадку, якщо загальна площа об'єкту згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде менша, ніж загальна площа згідно даного договору, то ця різниця виплачується товариством інвестору за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої пунктом 2.1 цього договору, протягом двадцяти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта (пункт 2.5 договору); у випадку, якщо загальна площа об'єкта згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде перевищувати загальну площу згідно даного договору, то ця різниця виплачується інвестором товариству за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої пунктом 2.1 цього договору протягом двадцяти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта (пункт 2.6 договору); у разі оформлення зміни об'єкту сплатити товариству винагороду у розмірі 1% від загальної вартості об'єкта (підпункт 3.1.3 договору); у випадку розірвання даного договору за власною ініціативою сплатити товариству штраф у розмірі 5% від загальної вартості об'єкту.
У випадку розірвання інвестором даного договору за власною ініціативою по причині невиконання товариством взятих на себе зобов'язань за цим договором штрафні санкції інвестором не сплачуються (підпункт 3.1.4 договору); у разі відступлення інвестором майнових прав на об'єкт за даним договором на користь третіх осіб сплатити товариству винагороду у розмірі 5% від загальної вартості об'єкта (підпункт 3.1.5 договору); у випадку дострокового розірвання даного договору повернути інвестору фактично проінвестовані ним кошти на момент розірвання даного договору протягом 90 календарних днів з моменту розірвання (підпункт 3.2.9 договору); при інвестуванні 100 % загальної площі об'єкта отримати від товариства «Довідку про інвестування інвестором 100% загальної площі об'єкта» (підпункт 4.1.1 договору); у випадку, якщо інвестор порушить строки оплати згідно з підпунктом 2.4.2 та/або пункту 2.6 даного договору більше ніж на п'ять робочих днів, товариство має право розірвати даний договір в односторонньому порядку та стягнути з інвестора на свою користь штраф в розмірі 5% від загальної вартості об'єкта (пункт 5.6 договору).
02 червня 2009 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_1 (інвестор) укладено додаткову угоду №2 до інвестиційного договору №2п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої пункти 4.4, 2.2 викладені в наступній редакції: характеристика об'єкта інвестування: країна - Україна, місто - Київ, район - Печерський, адреса, № будинку - на перетині АДРЕСА_4 , № місця для паркування автомашини НОМЕР_1 (в осях 11-12, И-К), рівень 3,15, загальна площа - 18,90 кв.м; запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2010 р., термін заселення - ІІІ квартал 2010 р. (пункт 1.4 договору); загальна вартість об'єкту на момент укладення цієї додаткової угоди становить 153090 грн, в тому числі ПДВ 20% - 25515 грн (пункт 2.2 договору).
15 квітня 2013 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_1 (інвестор) укладено додаткову угоду №3 до інвестиційного договору №2п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої пункти 1.4, 2.2 викладені в наступній редакції: характеристика об'єкта інвестування: місто Київ, адреса, № будинку АДРЕСА_1 , № місця для паркування автомашини НОМЕР_1, рівень 2, загальна площа - 19,50 кв.м (пункт 1.4 договору); загальна вартість об'єкту на момент укладення цієї додаткової угоди становить 157938 грн, в тому числі ПДВ 20% - 808 грн (пункт 2.2 договору).
10 травня 2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на машиномісце № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , відповідно до якого загальна площа паркомісця становить 19,50 кв.м.
20 жовтня 2006 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство), АКБ «Київ» (повірений) та ОСОБА_4 (інвестор) укладено інвестиційний договір №3п, за умовами якого інвестор за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва місця для паркування автомашини, що будується на розі АДРЕСА_4 , з метою отримання права власності на об'єкт після введення будинку в експлуатацію (пунктом 1.1 договору); характеристика об'єкта інвестування визначені пунктом 1.4 договору: країна - Україна, місто - Київ, район - Печерський, адреса, № будинку - на розі АДРЕСА_4 , № місця для паркування автомашини 2, рівень 3.300, загальна площа - 18,90 кв.м; запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2009 р., термін заселення - ІІІ квартал 2009 р., загальна вартість об'єкта на момент укладення договору становить 153090 грн (пункт 2.2 договору).
28 травня 2009 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_4 (інвестор) укладено додаткову угоду №1 до інвестиційного договору №3п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої виключили з договору пункти 1.3, 3.3, інші виклали в наступній редакції: інвестор здійснює інвестування об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства (пункт 2.4 договору); у випадку, якщо загальна площа об'єкту згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде менша, ніж загальна площа згідно даного договору, то ця різниця виплачується товариством інвестору за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої пунктом 2.1 цього договору, протягом двадцяти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта (пункт 2.5 договору); у випадку, якщо загальна площа об'єкті згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде перевищувати загальну площу згідно даного договору, то ця різниця виплачується інвестором товариству за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої пунктом 2.1 цього договору, протягом двадцяти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта (пункт 2.6 договору); у разі оформлення зміни об'єкту сплатити товариству винагороду у розмірі 1% від загальної вартості об'єкта (підпункт 3.1.3 договору); у випадку розірвання даного договору за власною ініціативою сплатити товариству штраф у розмірі 5% від загальної вартості об'єкту.
У випадку розірвання інвестором даного договору за власною ініціативою по причині невиконання товариством взятих на себе зобов'язань за цим договором, штрафні санкції інвестором не сплачуються (підпункт 3.1.4 договору); у разі відступлення інвестором майнових прав на об'єкт за даним договором на користь третіх осіб сплатити товариству винагороду у розмірі 5% від загальної вартості об'єкта (підпункт 3.1.5 договору); у випадку дострокового розірвання даного договору повернути інвестору фактично проінвестовані ним кошти на момент розірвання даного договору протягом 90 календарних днів з моменту розірвання (підпункт 3.2.9 договору); при інвестуванні 100 % загальної площі об'єкта отримати від товариства «Довідку про інвестування інвестором 100% загальної площі об'єкта» (підпункт 4.1.1 договору); у випадку, якщо інвестор порушить строки оплати згідно з підпунктом 2.4.2 та/або пункту 2.6 даного договору більше ніж за п'ять робочих днів, товариство має право розірвати даний договір в односторонньому порядку та стягнути з інвестора на свою користь штраф в розмірі 5% від загальної вартості об'єкта (пункт 5.6 договору).
02 червня 2009 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_4 (інвестор) укладено додаткову угоду №2 до інвестиційного договору №3п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої пункти 1.4, 2.2 викладені в наступній редакції: характеристика об'єкта інвестування: країна - Україна, місто - Київ, район - Печерський, адреса, № будинку - на перетині АДРЕСА_4 , № місця для паркування автомашини НОМЕР_2 (в осях 11-12, И-К), рівень 3,15, загальна площа - 18,90 кв.м; запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2010 р., термін заселення - ІІІ квартал 2010 р. (пункт 1.4 договору); загальна вартість об'єкту на момент укладення цієї додаткової угоди становить 153090 грн, в тому числі ПДВ 20% - 25515 грн (пункт 2.2 договору).
09 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір №3-пВ/МП, яким ОСОБА_5 було відступлено право вимоги за інвестиційним договором №3п від 20 жовтня 2006 року.
15 квітня 2013 року між ТОВ «Центроінвестбуд-2000» (товариство) та ОСОБА_1 (інвестор) укладено додаткову угоду №3 до інвестиційного договору №3п від 20 жовтня 2006 року, за умовами якої пункти 1.4, 2.2 викладені в наступній редакції: характеристика об'єкта інвестування: місто Київ, адреса, № будинку АДРЕСА_1 , № місця для паркування автомашини НОМЕР_2, рівень 2, загальна площа - 19,50 кв.м (пункт 1.4 договору); загальна вартість об'єкту на момент укладення цієї додаткової угоди становить 157938 грн, в тому числі ПДВ 20% - 808 грн (пункт 2.2 договору).
10 травня 2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на машиномісце № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , відповідно до якого загальна площа паркомісця становить 19,50 кв.м.
Разом з цим, 02 жовтня 2012 року між ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» (виконавець) та ОСОБА_6 (інвестор) укладено договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва, за умовами якого інвестор зобов'язується здійснити інвестування будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземних гаражем (місцем для паркування машин) на земельній ділянці, що розташована на розі АДРЕСА_4 , та прийняти у власність майнові права на об'єкт інвестування, виконавець зобов'язується здійснити капітальне будівництво будинку своїми силами або залученими силами за власні або залучені кошти, передати майнові права на об'єкт інвестування, визначеного пунктом 1.2 договору, за умови виконання інвестором інвестиційних зобов'язань за даним договором у повному обсязі (пункт 1.1 договору).
Згідно пункту 1.2 договору об'єктом інвестування за цим договором є машиномісця загальною площею 39 кв.м; згідно пункту 2.1 договору загальна вартістю об'єкту інвестування складає 124800 грн, в тому числі ПДВ - 20800 грн.
Наявна в матеріалах справи довідка ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» №1887 від 05 червня 2018 року свідчить, що відповідно до умов договору №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року (зі змінами і доповненнями), укладеного із ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) повністю виконав умови даного договору, сплатив вартість об'єкту інвестування в сумі 124800 грн, в тому числі ПДВ - 20800 грн, що відповідає повній вартості об'єкту інвестування, а саме: машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого в підземному гаражі (підвалі), рівень - 2, будинку по АДРЕСА_1 , та машиномісця № НОМЕР_2 , розташованого в підземному гаражі (підвалі), рівень - 2, будинку по АДРЕСА_1 .
28 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Т.В. зареєстровано право власності на машиномісце № НОМЕР_1 , розташованого в будинку по АДРЕСА_1 , та машиномісце № НОМЕР_2 , розташованого в будинку по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Так, ОСОБА_1 , звертаючись до суду за захистом своїх прав, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання пункту 2.6 інвестиційного договору №2п, зокрема, в частині сплати різниці площ об'єкту інвестування суду не надав, оскільки, як слідує з технічного паспорту на машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 , виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, загальна площа машиномісця складає 19,50 кв.м, отже його загальна площа збільшилася з18,90 кв.м до 19,50 кв.м; технічну інвентаризацію машиномісця НОМЕР_1 проведено 10 травня 2012 року, ОСОБА_1 з урахуванням вимог пункту 2.6 інвестиційного договору №2п зобов'язаний був не пізніше ніж 30 травня 2012 року сплатити різницю площ об'єкту інвестування.
Крім цього, ОСОБА_1 , звертаючись до суду за захистом своїх прав, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання пункту 2.6 інвестиційного договору №3п, зокрема, в частині сплати різниці площ об'єкту інвестування суду також не надав, оскільки, як слідує з технічного паспорту на машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 , виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, загальна площа машиномісця складає 19,50 кв.м, отже його загальна площа збільшилася з 18,90 кв.м до 19,50 кв.м; технічну інвентаризацію машиномісця НОМЕР_1 проведено 10 травня 2012 року, ОСОБА_1 з урахуванням вимог пункту 2.6 інвестиційного договору №2п зобов'язаний був не пізніше ніж 30 травня 2012 року сплатити різницю площ об'єкту інвестування.
Між тим відповідно до пункту 5.6 інвестиційного договору №2п та пункту 5.6 інвестиційного договору №3п із подальшими змінами та доповненнями ТОВ «Центрінвестбуд-2000» у випадку, якщо інвестор порушить строки оплати згідно з підпунктом 2.4.2 та/або пункту 2.6 договору більше ніж на п'ять робочих днів, має право розірвати укладений договір в односторонньому порядку та стягнути з інвестора на свою користь штраф в розмірі 5% від загальної вартості об'єкта.
Отже позивач ОСОБА_1 не довів порушення своїх прав або охоронюваних законом інтересів укладеним договору про інвестування будівництва; доводи ОСОБА_1 що договір про інвестування будівництва суперечить ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а тому має бути визнаний недійсним, не підтверджені належними доказами.
Суд першої інстанції також керувався тим, що позов заявлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки вимоги до ТОВ «Центроінвестбуд-2000» він не висуває, а висуває їх саме до ОСОБА_2 , ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», тоді як інвестиційні договори №2п від 20 жовтня 2006 року та №3п від 20 жовтня 2006 року, укладені із ТОВ «Центроінвестбуд-2000» та АКБ «Київ».
Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
На підставі ст.190 ЦК України, майном, як особливим об'єктом вважається не лише окрема річ чи сукупність речей, а і майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю і визнаються речовими правами.
Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року (справа №520/4355/17).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач є власником майнових прав за інвестиційними договорами на будівництво машиномісць (гаражів), повністю сплативши вартість об'єктів будівництва, тобто вчинивши дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на ці об'єкти.
Разом з тим, позивач обмежений у здійсненні своїх прав на розпорядження вказаними правами без належних правових підстав, зокрема у зв'язку з укладенням 02 жовтня 2012 року між ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» та ОСОБА_2 . Договору №84-інв12(нф) про інвестування будівництва.
Об'єктом інвестування за вказаним Договором стали машино-місця (гаражі) НОМЕР_1, № НОМЕР_2 , майнові права на які належали з 2006 року ОСОБА_1 .
Відповідно до записів про право власності №34910322 та №34908567, машиномісця (гаражі) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 цього Кодексу).
Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 1 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями, зокрема, можуть бути кошти.
Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (ст.2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
Об'єктами інвестиційної діяльності у відповідності до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави (ч.1 ст.5 Закону).
У відповідності до ч.ч.1,3,5 ст.7 Закону, розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.
За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом.
Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
У відповідності до ст.9 Закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Враховуючи, що позивач виконав свої зобов'язання за Інвестиційними договорами №2п та №3п та сплатив кошти, Забудовник - ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» втратив право розпоряджатися машино-місцями (гаражами) НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а тому не міг укладати Договір №84-інв12(нф) з ОСОБА_2 про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року що машино-місць (гаражів) НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Відтак, Договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року, укладений між ПАТ «Автомобільна компанія «Укратранс» та ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним.
Підлягають задоволенню і вимоги позивача про скасування записів про право власності №34908567 та №34910322 (підстава внесення запису Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номера: 50510019 та 50511880 від 27 грудня 2019 року), оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про визнання правочину недійсним, яка колегією суддів задоволена.
Разом з цим, не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, з огляду на таке.
Так, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.
Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.
Отже, позовні вимоги про визнання недійсним Договору інвестування та скасування державної реєстрації права власності на машино-місця (гаражі) не можуть бути звернені до приватного нотаріуса, якого позивач визначив співвідповідачем.
Державний реєстратор. зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним. суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року (справа №520/13067/17) та постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року (справа №569/15704/18).
На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку, відмовляючи у задоволенні позову з підстав його недоведеності.
З урахуванням наведеного, оскільки суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги, визначені позивачем, колегія суддів фактично задовольняє у повному обсязі, то з відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 6306 грн., який підлягає стягненню з відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та скасування запису про право власності задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір №84-інв12(нф) про інвестування будівництва від 02 жовтня 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укратранс» та ОСОБА_2 .
Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50510019 від 27.12.2019 12:18:40, приватний нотаріус Дульська Тетяна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000630880000.
Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50511880 від 27.12.2019 12:57:10, приватний нотаріус Дульська Тетяна Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2000711480000).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83-А, код ЄДРПОУ 22890514) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 12 листопада 2021 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба