Справа №757/44560/21
Провадження №11-сс/824/5967/2021 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст. 303, 304 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
09 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021,
за участю
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021 відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 про відмову в задоволенні клопотання у межах кримінального провадження №120200000000001091.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначає, що посилання особи, яка подала скаргу на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України є безпідставним, оскільки постанова слідчого від 04.08.2021 про відмову в задоволенні клопотання щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час обшуку, не підлягає оскарженню, виходячи із норм ч. 1 ст. 303 КПК, а ОСОБА_6 подала скаргу, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 330 КПК України.
Не погодившись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 20.08.2021, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021 та постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 від 04.08.2021 про відмову в задоволенні клопотання у рамках кримінального провадження № 12020000000000109 задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою та безпідставною, оскільки висновки, на які посилається слідчий суддя є помилковими, передчасними і не відповідають дійсним обставинам та зібраним доказам, що у свою чергу є підставою для скасування такої ухвали. Вважає, що, відмовляючи у відкритті провадження слідчий суддя помилково послався на приписи п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки зазначеною статтею передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
На переконання апелянта, оскаржувана постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 про відмову в задоволенні клопотання у межах кримінального провадження №120200000000001091 є невмотивованою, тобто такою, що винесена з порушенням вимог КПК України, а тому підлягає скасуванню. Так, апелянт вказує, що в межах кримінального провадження №120200000000001091 було проведено обшук 15.06.2021 та вилучено майно, зокрема автомобіль Мерседес-Бенц, р.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , а не ОСОБА_10 . Після вилучення майна слідчий з клопотання про накладення арешту на вищевказане майно не звертався, що також підтверджується довідкою суду від 23.07.2021 згідно якої, клопотаннь слідчого про накладення арешту на автомобіль до суду не надходило. Так само, слідчим не було винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого автомобіля Мерседес-Бенц, р.з. НОМЕР_1 . При цьому апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді від 07.06.2021 дозвіл на вилучення автомобіля Мерседес-Бенц р.з. НОМЕР_1 слідчому прямо не надавався, а було надано дозвіл на проведення обшуку зазначеного автомобіля з метою виявлення та вилучення речей, що мають значення для речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: системних блоків, ноутбуків, пристроїв зберігання інформації тощо, із можливим вилученням вищевказаного транспортного засобу, що на думку апелянта, не надає слідчому прямого дозволу на вилучення автомобіля. Звертає увагу апелянт і на те, що в резолютивній ухвалі слідчого судді була допущена помилка, оскільки вказано про можливе вилучення транспортного засобу, який зареєстрований на ОСОБА_11 . Наведене, на переконання апелянта, свідчить про те, що слідчий взагалі не мав ані дозволу, ані права вилучати автомобіль на підставі такої ухвали слідчого судді, в якій зазначені дані, які не відповідають дійсності.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчий, відмовляючи у задоволенні клопотання про негайне повернення автомобіля, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуального визначення такого майна, передбачених ч. 1 ст. 167 КПК України.
Таким чином, апелянт вважає, що слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу фактично погодився із доводами, викладеними в постанові слідчого від 04.08.2021, та не надав належної оцінки доводам скаржника, відхилив дослідження доказів, що призвело до неповноти судового розгляду, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі пункту 1 статті 409 КПК України.
Разом з апеляційною скаргою адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначає, що оскаржувану ухвалу слідчого судді отримала безпосередньо в суді, лише 27.09.2021, що підтверджується розпискою, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим була позбавлена можливості подати апеляційну скаргу в строк, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021.
Представник ОВС ГСУ Національної поліції України, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, будь - яких клопотань про відкладення розгляду провадження не направив. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено у відсутність учасників, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Перш за все, враховуючи те, що ухвалу слідчого судді від 20.08.2021 було постановлено без виклику адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 її копію адвокат отримав 27.09.2021, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, а апеляційну скаргу подала 30.009.2021, то строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021, згідно абз.2 ч.3 ст. 395 КПК України пропущений не був.
По суті апеляційної скарги слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
До повноважень слідчого судді належить розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора прийняті/вчинені на стадії досудового провадження.
Згідно ч.3 ст. 26 КПК України повноваження слідчого судді при вирішенні питань, віднесених до його компетенції, обмежені законодавчим положенням, згідно з яким, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише питання, винесені на їх розгляд сторонами й віднесені до їх повноважень процесуальним законом.
Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 щодо повернення автомобіля Мерседес-Бенц, р.з. НОМЕР_1 , вилученого 15.06.2021 під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження №120200000000001091.
Як вбачається з матеріалів скарги, адвокат ОСОБА_6 оскаржує зазначену постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021, просить її скасувати, задовольнити її клопотання від 28.07.2021 та зобов'язати слідчого повернути зазначений автомобіль, як тимчасово вилучене майно.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що постановастаршого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 про відмову у задоволенні клопотання щодо неповернення майна, вилученого під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді, не підлягає оскарженню, в порядку ч.1 ст. 303 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 про скасування якої ставить питання адвокат ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України оскарженню не підлягає, та вважає законним і обґрунтованим прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката на підставі ч.4 ст.304 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , про те, щона досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ч.1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено, види бездіяльності, яка може бути оскаржена на досудовому провадженні, зокрема, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, пунктами 2-11 ч.1 ст. 303 КПК України встановлено, які рішення чи дії слідчого, дізнавача або прокурора, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. В пунктах 2- 11 ч. 1 вказаної норми наведено перелік рішень слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
В своїй скарзі адвокат ОСОБА_6 ставить питання про скасування саме постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення майна, як тимчасово вилученого, разом з тим, таке рішення слідчого не входить до переліку рішень, які можуть бути оскаржені в порядку ч.1 ст. 303 КПК України. А бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, не оскаржувалася адвокатом ОСОБА_6 в поданій до слідчого судді скарзі, що вона підтвердила й в суді апеляційної інстанції. А тому, доводи апеляційної скарги адвоката, про те, що оскаржуване нею рішення слідчого підлягає оскарженню в порядку ч.1 ст. 303 КПК України, колегія суддів вважає безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного судді м. Києва від 20.08.2021, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 від 04.08.2021 про відмову в задоволенні клопотання в межах кримінального провадження №120200000000001091 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4