ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2021 року м. Київ № 640/17335/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач, Департамент) до ОСОБА_1 (відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 привести до початкових проектних рішень квартир № 66/2 та АДРЕСА_2 , відповідно до технічного паспорту (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020, інвентаризаційна справа № 2864к.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 самовільно без документа, який надає право на виконання будівельних робіт виконав будівельні роботи із реконструкції квартири. Оскільки вимоги припису Департаменту не виконано, а характер виконаних суб'єктом містобудування будівельних робіт може становити загрозу та підвищену небезпеку життю та здоров'ю людей, позивач керується повноваженнями звернутись до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта.
Станом на дату ухвалення даного рішення, відповідачем жодної заяви по суті справи не надавалось, поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження повернулось за закінченням терміну зберігання.
Судом також здійснено оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Окружного адміністративного суду міста Києва, яке також залишено поза увагою ОСОБА_1 .
Поштові повідомлення, направлені за відомою адресою реєстрації відповідача, повернулись «за закінченням терміну зберігання».
З урахуванням викладеного, зважаючи на виконання судом всіх передбачених КАС України процесуальних дій, з метою повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2020, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Будкепітал» в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Прогрес» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), останнім придбано квартиру АДРЕСА_4 .
Станом на 17.03.2020 ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ), інвентаризаційна справа № 2864к. Загальна площа приміщень склала 147,9 кв. м.
У подальшому ОСОБА_1 замовив технічний паспорт в ТОВ «Київське бюро технічної інвентаризації». Згідно з довідкою про показники об'єкта нерухомого майна № 386 від 26.08.2020, загальна та житлова площа збільшилась в результаті уточнення лінійних розмірів, демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін і конструкцій за рахунок площ допоміжних приміщень, що відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна від 24.05.2017 за № 127 належить до самочинного. Загальна площа склала 223,9 кв. м.
Оновлені відомості щодо площі квартири (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) викладені в технічному паспорті від 26.08.2020.
За висновком ТОВ «Київське бюро технічної інвентаризації» № 46/09 від 01.09.2020, квартиру може бути поділено на дві новоутворених квартири: №66/2 , загальною площею 99,1 кв. м. та № 66/2а , загальною площею 122,8 кв. м.
У подальшому ТОВ «Київське бюро технічної інвентаризації» виготовлено:
- технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 10.09.2020, загальною площею 96,1 кв. м;
- технічний паспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2а у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 10.09.2020, загальною площею 122,8 кв. м.
На підставі наказу Департаменту № 378 від 17.03.2021 здійснено проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирі АДРЕСА_2 .
За результатами згаданої перевірки складено акт від 30.03.2021, у розділі VIII якого викладено зміст виявлених порушень, які полягають у наступному.
У порушення ч. 1 ст. 34, ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 376 ЦК України. Під час перевірки з виїздом на місце 17.03.2021 встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 виконані будівельні роботи, а саме: замість відкритої тераси влаштовано додаткових поверх з відповідними приміщеннями, які приєднані до квартири № 66/2 .
Станом на час виїзду виконувались штукатурні роботи в середині квартири.
У подальшому уповноваженою особою ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 було надано документи за переліком.
Згідно з Реєстром будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутні дані щодо видачі, реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію квартири № 66/2 за цією адресою.
Розділення квартири № 66/2 загальною площею 223,9 кв. м внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить витяг від 03.09.2020, в якому загальна площа квартири № 66/2 становить 96,1 кв. м, а загальна площа квартири № 66/2а становить 122,8 кв. м.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на місці відкритої тераси побудовано додатковий поверх з відповідними приміщеннями, які були об'єднані з приміщеннями квартири № 66/2 та розділено зазначену квартиру на дві, таким чином було змінено геометричні розмірі зазначеної квартири, а також змінено функціональне призначення тераси, в наслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників квартири в частині збільшення площі та подальшого її розділення на дві квартири № 66/2 та № 66/2а , що в свою чергу потребує містобудівних умов та обмежень.
Враховуючи зазначене вище встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт виконав будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
Об'єкт будівництва належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), згідно ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».
Зі змістом акту від 30.03.2021 ознайомлено особисто ОСОБА_3 , який є представником ОСОБА_1 за довіреністю від 09.09.2020, зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фєтісовою В. О. та зареєстровано за № 772.
З метою усунення виявлених порушень Департаментом видано Припис від 30.03.2021 про зупинення з 30.03.2021 підготовчих та будівельних робіт до усунення допущених правопорушень, примірник якого також отримано ОСОБА_3 .
Про виконання згаданого припису зобов'язано повідомити Департамент до 30.05.2021.
В іншому приписі від 30.03.2021 викладено вимогу у термін до 30.05.2021 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
Про виконання цього припису також зобов'язано повідомити Департамент до 30.05.2021.
У подальшому, на підставі наказів Департаменту № 642 та 643 від 31.05.2021 визначено здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил у квартирі № 66/2 та № 66/2а відповідно.
Результати згаданих перевірок викладено в актах від 16.06.2021. Контролюючий орган дійшов до висновку про порушення пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки з виїздом на місце 03.06.2021 спільно з представниками обслуговуючої організації ТОВ «Перший український експертний центр» встановлено, що вимоги припису Департаменту з питано державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.03.2021, виданого ОСОБА_1 не виконано, а саме: не усунуті допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
Примірник акта отримано 16.06.2021 ОСОБА_4 - уповноваженою особою Пацюка Л. І. за довіреністю від 03.06.2021, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М. О. в реєстрі за № 737.
Згаданою довіреністю Пацюк Л. І. надав повноваження Олійнику О. В. бути представником з усіх питань, що стосуються узгодження узаконення, виготовлення проектної документації, реєстрації, реконструкції, перепланування та проектно-ремонтних робіт у квартирах № 66/2 та № 66/2а, у зв'язку з чим, останньому надано право представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх організаціях та установах.
З метою припинення порушення відповідачем норм чинного законодавства, позивач звернувся із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 3038).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3038 До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом п. 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації № 978 від 01.10.2015 зі змінами, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а у межах делегованих Законом № 3038 державних повноважень є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Згідно з п. 3 згаданого Положення, основним завданням Департаменту є, поміж іншого, здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності) на території міста Києва.
Пунктом 4 Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійсню є державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; виявляє факти самочинного будівництва об'єктів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038 будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
За змістом ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок № 553).
Пунктом 2 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, поміж іншого, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю (п. 7 Порядку № 553).
Згідно з п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку № 553).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
З урахуванням викладених вище норм, Департаментом здійснено позапланову перевірку за фактом виявлення самочинного будівництва у квартирі 66/2 на вул. Саперне поле, 12 у Печерському районі м. Києва, результати якої викладно в акті від 30.03.2021.
Крім того, представнику відповідача надано обов'язкові до виконання приписи від 30.03.2021 з вимогами припинити будівельні роботи до усунення порушень та у термін до 30.05.2021 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як виявлено службовими особами Департаменту під час проведення перевірки, виявлені порушення не усунуто станом на 16.06.2021.
Відомостей про оскарження згаданих вище приписів в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Щодо суті виявлених порушень, слід зазначити, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (ч. 5 ст. 26 Закону № 3038).
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
До пункту 1 Переліку віднесено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Із наявних у матеріалах справи фотографій, здійснених контролюючим органом під час проведення перевірки убачається, що проведена відповідачем реконструкція стосувалась добудови приміщення на відкритій терасі, які приєднані до квартири № 66/2 .
Наведені зміни не стосуються перепланування жилого приміщення, оскільки створено нове приміщення, що призвело до збільшення загальної площі з 147,9 кв. м до 223,9 кв. м, натомість, такі дії не відповідають п.1 Переліку, затвердженого постановою КМУ № 406.
Таким чином, Департамент правомірно визначив порушення відповідачем порядку проведення будівництва, оскільки таке не відповідає переліку затвердженого постановою КМУ № 406, натомість, повинно вчинятись у порядку, визначеному ст. ст. 26 та 34 Закону № 3038.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Досліджуючи зміст згаданої норми, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а виклала позицію, наступного змісту.
Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб'єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.
Таким чином, спір, що виник між сторонами є публічно-правовим, а допустимим та ефективним способом його вирішення є зобов'язання суб'єкта містобудування знести самочинно збудований об'єкт та усунути порушення, шляхом приведення до початкових проектних рішень квартир № 66/2 та АДРЕСА_2 , відповідно до технічного паспорту (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020, інвентаризаційна справа № 2864к.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Зважаючи на доведення позивачем обставин, встановлених під час проведення перевірки, звертаючи увагу на невиконання та не оскарження відповідачем обов'язкових приписів, суд убачає підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення позивачем перелічених витрат не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 привести до початкових проектних рішень квартир № 66/2 та АДРЕСА_2 , відповідно до технічного паспорту (ФОП ОСОБА_2 на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 66/2 у будинку квартирного типу (гуртожитку) на АДРЕСА_3 ) від 17.03.2020, інвентаризаційна справа № 2864к
3. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32А, м. Київ, 01044 код ЄДРПОУ: 40224921).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко