ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 листопада 2021 року м. Київ № 640/32138/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група»
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група» (далі по тексту - позивач), адреса: 03038, місто Київ, вулиця Грінченка Миколи, будинок 4 до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, в якій позивач просить
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3963/5 від 04 листопада 2021 року про задоволення скарги;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 21 жовтня 2021 року №1000701070009049906 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Зарею В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія».
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач послався на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу та скасуванні на підставі нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 21 жовтня 2021 року №1000701070009049906 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» порушено права третіх осіб, а саме позивача та засновників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група» та додані до неї матеріали, слід зазначити наступне.
04 листопада 2021 року Міністерством юстиції України зареєстровано скаргу приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Зарі Віти Вікторівни від 28 жовтня 2021 року №766/01-16, у якій остання просила скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 21 жовтня 2021 року №1000701070009049906 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватний нотаріусом Зарею В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група».
За результатами розгляду скарги та наявних матеріалів, наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2021 року №3963/5 задоволено скаргу приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Зарі Віти Вікторівни та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 21 жовтня 2021 року №1000701070009049906 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватний нотаріусом Зарею В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група».
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом порушується права товариства та права його засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому слід зазначити, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Більш того, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач оскаржує до адміністративного суду наказ Міністерства юстиції України, який скасовано реєстраційну дію від 21 жовтня 2021 року №1000701070009049906 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватний нотаріусом Зарею В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група», посилаючись при цьому на порушення корпоративних прав товариства та його засновників.
Отже, звернення позивача до суду з цією позовною заявою зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, незважаючи на те, що як додатковою обставиною оскарження цього наказу позивач вказує порушення процедури розгляду скарги.
Таким чином, слід дійти висновку про поширення на цей спір юрисдикції відповідного господарського суду, а не адміністративного.
Саме такий висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 04 червня 2019 року у справі №826/4204/18 та від 20 серпня 2019 року у справі № 805/2556/15-а..
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням встановлених вище обставин приходжу висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група» не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити позивачеві, що такі позовні вимоги мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства та віднесені до юрисдикції відповідного господарського суду.
Керуючись статтями 160-162, частинами 1, 6 статті 170, статтями 287, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. У відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група» до міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група», що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична група», що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду.
4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник