11 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10575/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ у Чернігівській області), у якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неправильного розрахунку ОСОБА_1 стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання - незаконними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 11 місяців і роботу на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області 2 роки 5 місяців 26 днів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 11 місяців і роботу на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області 2 роки 5 місяців 26 днів.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у ній матеріалами.
Відповідач отримав ухвалу суду 23.09.2021, що підтверджується розпискою суду, але у встановлений ухвалою суду строк відзив на позов не надав, про причини не подання відзиву суд не повідомив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач працював суддею Щорського (Сновського) районного суду з 11.04.1976 після закінчення навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1971 по 30.06.1975.
25 квітня 2000 року звільнений у відставку з посади голови Чернігівського районного суду на підставі Постанови Верховної Ради України від 02 березня 2000 року № 1495-III у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до пункту 15 ст. 85, частини 5 ст. 126 Конституції України та статей 15 та 43 Закону України «Про статус суддів».
На час звільнення стаж роботи в суді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, визначений відповідно до Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992, постанови Верховної ради України від 15.12.1992, Указу Президента України від 10.07.1995 № 584 становить 25 років 11 місяців 13 днів.
З 2007 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Стаж роботи 25 років 11 місяців 13 днів визначений протоколом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова 08.01.2007. Вдруге стаж роботи підтверджений протоколом від 17.04.2013 та 01.01.2018.
Відповідно до записів трудової книжки 1 вересня 1971 року позивач зарахований студентом першого курсу денного факультету Харківського юридичного інституту, який закінчив 30 червня 1975 року.
З 11 квітня 1976 року по 7 липня 1982 року працював суддею і головою Щорського (Сновського) районного народного суду.
З 8 липня 1982 року по 13 березня 1989 року працював суддею Чернігівського обласного суду.
З 13 березня 1989 року по 9 вересня 1991 року працював заступником начальника управління юстиції в Чернігівській області.
З 10 вересня 1991 року по 25 травня 2000 року працював суддею обласного і головою Чернігівського районного суду.
Дані обставини підтверджуються записами трудової книжки, розрахунком стажу судді, рішенням виконкому Чернігівської обласної ради № 39 від 27.02.1989, наказом Міністерства юстиції № 55/6 від 31.03.1989, рішенням виконкому Чернігівської обласної ради № 200 від 30.08.1991, наказом Міністерства юстиції № 130/6 від 08.08.1999.
В жовтні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області стаж, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання, встановило 21 рік 6 місяців 19 днів без врахування половини навчання у вищому навчальному закладі і роботи на посаді заступника начальника обласного управління юстиції, що підтверджується перерахунком відповідача, наявним у матеріалах справи.
Листом від 26.08.2021 відповідач повідомив позивача, що за документами пенсійної справи його страховий стаж складає 36 років 9 місяців 5 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 21 рік 6 місяців 19 днів, а саме: з 11.04.1976 по 13.03.1989, з 10.09.1991 по 25.04.2000. Вказав, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з урахуванням вимог законодавства чинного на дату проведення перерахунку по рішенню суду.
Вважаючи, дії відповідача щодо зменшення стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (Закон №1402-VIII). Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частинами першою, третьою статті 116 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VI).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підставою звернення позивача до суду є незгода з розрахунком стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановленого ГУ ПФУ у Чернігівській області, що викладено у листі від 26.08.2021.
За змістом частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці впливає стаж роботи на посаді судді, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Як встановлено абзацом сьомим пункту 1 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891) до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додається розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4).
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді Чернігівського районного суду Чернігівської ОСОБА_1 всього стаж роботи за станом на 01.01.2007 становить 25 років 11 місяців 13 днів.
При призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та визначенні його розміру органом Пенсійного фонду до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, було зараховано лише стаж роботи на посадах судді в судах Чернігівської області, що становить 21 рік 06 місяців 19 днів. Отже, слід дійти висновку, що такий стаж є безспірним та з його урахуванням довічне грошове забезпечення виплачується позивачу з моменту його призначення і до сьогодні.
Визначення стажу судді врегульоване статтею 137, абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.
Статтею 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом №1402-VIII не встановлено.
Позивач призначений на посаду судді за нормами Закону № 2862-XII, тому відповідно до положень абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII слід керуватися Законом № 2862-XII в частині визначення стажу судді.
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі - Указ № 584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, враховуючи зміст положень абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII, стаж роботи судді ОСОБА_1 , призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення, тобто відповідно до Закону № 2862-ХІІ та Указу № 584/95.
Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на отримання розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати 02 роки 05 місяців 26 днів стажу роботи на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті - 01 рік 11 місяців.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, не зарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу за денною формою навчання, роботи на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області, та врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його призначенні.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи позивача половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців та роботу на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області - 02 роки 05 місяців 26 днів.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог повністю.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців та роботу на посаді заступника начальника управління юстиції в Чернігівській області - 02 роки 05 місяців 26 днів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.
Повний текст рішення суду виготовлено 11 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Заяць