10 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/11816/21
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Скепської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та просить: визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11994-51 У від 08.11.2018.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2005 року, і до моменту реєстрації припинення підприємницької діяльності 14.01.2021 ОСОБА_1 підприємницької діяльності не здійснював, доходів, від такої діяльності не отримував. Від так у ГУ ДПС у Чернігівській області були відсутніми підстави для нарахування податкових зобов'язань.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
10.01.2021, з мобільного додатку «Дія» позивач дізнався, що 08.11.2018 ГУ ДПС у Чернігівській області, у відношенні нього було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11994-51.
Не погодившись з такою вимогою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п.2 ст.7 розділу III Закону № 2464 (у редакції що діяла до 01.01.2021 року) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до абзацу сьомого ч. 1 ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, що формується на підставі даних інформаційної системи.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу пре сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання), поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Також, відповідно до п.4 ст. 25 Закону N2464 та ч.5 п.5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 Про затвердження Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне] соціальне страхування, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953 (далі - Інструкція), у разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Згідно даних інформаційної системи Головного управління ДПС у Чернігівській області фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) перебував на обліку з| 06.01.1998 по 14.01.2021, як платник загальної системи оподаткування.
14.01.2021 ФОП ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої статті 4 Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, ще підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. У випадку, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого, цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464), який становив у 2017 р. - 704,00 грн., у 2018 р. - 819,06 гривень.
Станом на 31.10.2018, за даними інформаційно - телекомунікаційної системи органів ДПС по ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість за платежем 71040000 (єдиний внесок) в розмірі 15819,54 грн, ( яка складається з наступних нарахувань (8448,00 грн - нарахування за 2017, 2457,18 грн - нарахування за І кв. 2018, 2457,18 грн - нарахування за 2 кв. 2018, 2457,18 грн - нарахування за Зкв. 2018).
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11994-51 від 08.11.2018 та направлено за адресою, відповідно до реєстраційних даних платника податків: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка повернуто поштою 18.12.2018 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що виносячи оскаржувану податкову вимогу, відповідач діяв правомірно, підставно та у межах своїх повноважень.
Від так, у суду відсутні правові підстави для її скасування.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот