09 листопада 2021 року м. Чернігів Справа № 620/2329/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Карпенка В.К.,
представник відповідача Ананка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 березня 2021 року № 00007920700.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області виносячи податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 березня 2021 року № 00007920700 діяло протиправно, не аргументовано та без дотримання норм податкового законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
10 березня 2021 року Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення у відношенні ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка» форми «В1» № 00007920700.
Не погодившись з таким рішенням, ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка» оскаржило його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 18.12.2020 ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» отримало примірник акту документальної позапланової виїзної перевірки №2018/07/31429413 від 17.12.2020 складеного Головним управлінням ДПС у Чернігівській області щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від'ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Вказаним актом перевірки було встановлено порушення вимог п.188.1, ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК по господарським операціям зі списанням свинячих шкір та придбання у ТОВ «Агро-Альянс» код ЄДРПОУ 42913055 м'ясо яловичини в напів тушках охолоджене 1 категорії в кількості 9867,4 т на суму 809126,8грн. в т.ч. ПДВ на суму 134854,47грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень. При цьому при придбанні у ТОВ «Агро-Альянс», постачальником було складено ТТН №Р38 від 11.08.2020 з помилками, які податковий орган врахував як порушення.
26 січня 2021 року ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» отримало податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00002600700 та податкове повідомлення- рішення форми «ПН» №00002610700 винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №2018/07/31429413 від 17.12.2020.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» оскаржив їх до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року відкрито спрощене провадження по справі №620/1007/21.
ГУ ДПС в Чернігівській області 21 грудня 2020 року була розпочата документальна виїзна перевірка ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від'ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
16 січня 2021 року, за результатами такої перевірки був складений акт №52/07/31429413, в якому було зроблено висновок, що при перевірці достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядку 17 Декларації з ПДВ за жовтень 2020 року податкового кредиту (рядок 17 колонка Б) встановлено її завищення на суму 213 379 грн. що призвело на цю ж суму показника рядка 19 Декларації. При цьому інспектор послався на акт перевірки №2018/07/31429413 від 17.12.2020, по якому прийняті ППР щодо правомірності визначення грошового зобов'язання знаходяться на розгляді в суді в справі №620/1007/21.
На підставі акту №52/07/31429413 від 16.01.2021 були сформовані податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05 лютого 2021 року №00004110700 та форми «В4» від 05 лютого 2021 року №00004120700, які ТОВ «ВКП «Прилуки- Агропереробка» оскаржив до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 відкрито спрощене провадження по справі №620/1191/21.
ГУ ДПС в Чернігівській області 25 січня 2021 року була розпочата документальна виїзна перевірка ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від'ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
17 лютого 2021 року, за результатами такої перевірки був складений акт №701/07/31429413, в якому було зроблено висновок, що на правильність формування показника рядку 16 Декларації з ПДВ за листопад 2020 року податкового кредиту вплинуло значення рядка 21 за попередній період жовтень 2020 року в сумі 792 751 грн., яке було сформоване в свою чергу за рахунок показника заявленого в декларації за вересень 2020 року. При цьому відповідач посилається на те, що при перевірці задекларованого від'ємного значення за вересень 2020 року було складено акт перевірки №2018/07/31429413 від 17.12.2020, за яким встановлені порушення податкового законодавства.
Таким чином порушення, які зазначені в акті перевірки №701/07/31429413 від 17 лютого 2021 року грунтуються виключно на порушеннях зафіксованих в акті перевірки №2018/07/31429413 від 17.12.2020, по якому прийняті ППР щодо правомірності визначення грошового зобов'язання знаходяться на розгляді в суді в справі №620/1007/21.
Тобто, сформоване податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 березня 2021 року №00007920700 грунтується на порушеннях в серпні 2020 року.
Згідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1 статті 21 ПК передбачено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Щодо придбання у ТОВ «Агро-Альянс» м'яса яловичини в напівтушках, охолодженого, 1 категорії, в кількості 9867,4 т на суму 809126,8грн. в т.ч. ПДВ на суму 134854,47 грн., суд зазначає наступне.
При придбанні у ТОВ «Агро-Альянс» було оформлено первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення даної господарської операції.
ТОВ «Агро-Альянс» 11 серпня 2020 року виписало видаткову накладну № 36, ТТН Р35 від 11.08.2020, в якій помилково при заповненні вказало невірно реквізити автомобіля. З цього приводу ТОВ «Агро-Альянс» було направлено лист №22/12 від 22.12.2020 з виправленими реквізитами на адресу ТОВ «ВКП «Прилуки- Агропереробка».
В основі принципу законності є дотримання особою приписів Конституції України, законів України, зокрема, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та інших.
Юридична відповідальність має індивідуальний характер, що закріплено у ч.2 ст. 61 Конституції України.
Це означає, що платник податку повинен відповідати лише за свої дії або бездіяльність, проте, за свого контрагента платник податків не несе відповідальності.
При цьому можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій, за результатами здійснення яких позивач сформував витрати та податковий кредит.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
До того ж, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК передбачено, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
Підпунктом 56.21 статті 56 ПК визначено також, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Наведене свідчить про наявність підстав у ТОВ «ВКП «Прилуки- Агропереробка» віднести вказані операції до складу податкового кредиту у звітному періоді вересні 2020 року, що і було фактично зроблено.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
До того ж, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.
Від так наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Щодо порушення позивачем порядку списання свинячих шкір та реалізацію їх на ТОВ «Шкірзавод «Велес», суд зазначає наступне.
Відповідно до наданих ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» доповідних записок ветеринарного лікаря та начальника виробництва, актів знецінення, причиною знецінення шкір стало їх нагромадження, покривання краснухою, початок прілості та наявність розмноження бактерій, в зв'язку з чим стала неможливість використання таких запасів за первісним призначенням.
На думку перевіряючих у разі здійснення операцій зі списання ТМЦ, в тому числі зіпсованих, вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.
Надалі контролюючий орган зазначив, що оскільки під час придбання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ буди включені до складу податкового кредиту, то в разі списання ТМЦ у зв'язку з невикористанням в господарській діяльності, тому ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи з вартості придбання таких ТМЦ (з урахуванням складової операційних витрат при придбанні яких нараховується ПДВ).
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що оскільки під час придбання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то в разі списання ТМЦ, ТОВ «ВКП «Прилуки-Агропереробка» повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2020 року.
Отже, з наведеного вбачається, що фактично в даному випадку зіпсування запасів не має наслідком їх втрату чи ліквідацію, а лише їх уцінку та зміну у статусі відображення в бухгалтерському обліку цих ТМЦ на ресурсоутримуючі відходи та наступне пряме використання в господарській діяльності.
Таким чином, встановлені обставини, а також докази, що містяться в матеріалах справи спростовують твердження відповідача про те, що уцінені запаси позивача починають використовуватись ним в операціях, що не є господарською діяльністю.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).
Отже, у даному випадку донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, повинно здійснюватись лише у разі якщо вартість запасів, на яку вони були уцінені, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг.
Аналогічна позиція викладена Державною фіскальною службою України у листі «Про застосування окремих норм Податкового кодексу України при проведенні процедури уцінки запасів» за №1600/6/99-99-15-03-02/1ПК від 16.04.2018.
При цьому, із будь-якою залежністю від правильності (своєчасності, правомірності) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника податків, законодавець не пов'язує. За умови не встановлення податковим органом замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його контрагентів по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» (вул.Дружби Народів, 34-А, м.Прилуки, Чернігівська область,17500) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 10 березня 2021 року № 00007920700.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» судовий збір в розмірі 4047,16 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот