про самовідвід судді
12 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5950/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов"язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 05.11.2021 р., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 року адміністративну справу №600/5950/21-а передано на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.
12.11.2021 року суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Мареничем І.В. подана заява про самовідвід. Заява обґрунтована тим, що в певний період часу ОСОБА_2 та позивач у справі ОСОБА_1 працювали разом в Чернівецькому окружному адміністративному суді на посадах судді.
Розглянувши заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в Кодексі адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 1 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що позивач та головуючий у справі суддя Маренич І.В., разом працювали в Чернівецькому окружному адміністративному суді на посадах суддів.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та для забезпечення умов, за яких у учасників справи не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, розгляд справи суддею Мареничем І.В. не відповідатиме критерію законності складу суду, а тому заявлений самовідвід головуючого по даній справі судді є обґрунтований належним чином та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву судді Маренича І.В. про самовідвід задовольнити повністю.
2. Адміністративну справу №600/5950/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Маренич