12 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № ЗВ-74/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Приватні Інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса
встановив:
02.11.2021 року за вх. № 22690/21 судом зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Приватні Інвестиції" ( надалі - заявник) від імені якого діє адвокат Хоменко Олена Миколаївна ( далі - представниця заявника) про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 500 від 03.02.2020 р., вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення заборгованості за Кредитним договором №7/10512ECLKB36S11 від 28.05.2016 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк", його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компаній "Приватні Інвестиції".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 року заяву передано головуючій судді Дубровній В.А.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Частиною ч. 2 ст. 379 КАС України, передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні в порядку письмового провадження.
Як вбачається зі змісту вказаної заяви, необхідність про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 500 від 03.02.2020 р., вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. обґрунтована тим, що за умовами договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 від 25.06.2021, укладеного між АТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржниками, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом приватного нотаріуса, суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Отже, підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні є її вибуття та підтвердження обставин правонаступництва.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Пирожка Є.В. перебуває виконавче провадження №62797600, відкрите на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. №500 від 03.02.2020 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу №7/105112ECLKB36S11 від 28.05.2016 та договором про відступлення права вимоги №270К, укладеного 02.07.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" та Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" з відповідними додатками, на загальну суму 30 794,79 грн.
Докази закінчення виконавчого провадження №62797600 у матеріалах справи відсутні.
25.06.2021 між АТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, у відповідності до умов якого права вимоги за кредитним договором №7/105112ECLKB36S11 від 28.05.2016, з усіма додатками та додатковими угодами (далі за текстом - Кредитний договір), що укладений між ПАТ "Кредобанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Кредобанк", та ОСОБА_1 , перейшли до нового кредитора, а саме: ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції".
Отже, право вимоги за кредитним договором повністю перейшли до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції".
Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" є правонаступником сторони (стягувача) у виконавчому провадженні №62797600 з примусового виконання виконавчого напису №500 від 03.02.2020, а саме стягувача - Акціонерне товариство "Кредобанк".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що права первісного кредитора відповідно до вимог Цивільного кодексу України можуть бути передані новому кредиторові.
При цьому, суд зазначає, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
За правилами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що у разі вибуття стягувача у виконавчому провадженні, заміна сторони, що вибула її правонаступником здійснюється саме в судовому порядку.
Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню визначений у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) .
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 вказаного Закону до переліку таких рішень віднесені також виконавчі написи нотаріусів.
Разом з тим Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України передбачають можливість здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду та прямо не визначають порядку заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень інших органів, у тому числі виконавчих написів нотаріусів.
Закон України "Про виконавче провадження" також не містить норм, які б визначали суд, до повноважень якого віднесений розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
Водночас вказаний Закон розмежовує юрисдикцію судів у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів Законом України "Про виконавче провадження" покладено саме на адміністративні суди, суд приходить до висновку про те, що питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання рішень таких органів також належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства.
Суд також враховує, що за правилами частини 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що висловлена під час розгляду справи "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France"), стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Приватні Інвестиції" про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в межах статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладена в постановах від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 та від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7981/17.
Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідно замінити сторону виконавчого провадження №62797600 з примусового виконання виконавчого напису №500 від 03.02.2020, а саме Акціонерне товариство "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції".
Відповідно до ч. 3 ст. 379 КАС України ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись статтями 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом - задовольнити.
Замінити стягувача Акціоненрне товариство " Кредобанк" ( місцезнаходження вул. 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд.78, код за ЄДРПОУ: 09807862) у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису № 500 від 03.02.2020 р. вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення заборгованості за Кредитним договором №7/10512ECLKB36S11 від 28.05.2016 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк", його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компаній "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ: 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул Жамбила Жабаєва, буд.7 ).
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя В.А. Дубровна