10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3233/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним рішення відповідача від 28.05.2021 № К-214/0-313/6-21 про відмову позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та надати висновки щодо проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України станом на дату подання заяви.
Ухвалою від 12.07.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 22.07.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику стоірн ( в письмовому провадженні).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.01.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області, кадастровий номер 6523586000:02:001:0854. Станом на 20.02.2021 будь-яких відповідей на клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки від Держгеокадастру не надходило. Тому, позивач, враховуючи норми ст. 118 Земельного кодексу України, по "мовчазній згоді" уклав договір на проведення робіт із виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про що повідомив Держгеокадастр. Після виготовлення проекту землеутсрою, 18.05.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про погодження такого проекту. Проте, в порушення десятиденного строку, передбаченого ч. 5 ст. 186-1 Земельного Кодексу України, відповідач розглянув клопотання позивача про погодження проекту землеустрою та листом від 28.05.2021 № К-214/0-313/6-21 повідомив його про те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінюється склад документації із землеустрою та скасовується вимога щодо погодження даних документацій територіальними органами Держгеокадастру. Позивач зауважує, що заява зареєстрована відповідачем 18.05.2021, а відповідь Держгеокадастр надав 28.05.2021, тобто, через 11 днів, що є порушенням вимоги ч. 5 ст. 186-1 ЗК України. Більше того, на момент подачі заяви діяла норма ст. 186-1 ЗК України, а саме ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, де відображений вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою, серед яких відсутня така підстава як зміна до законодавства. Наголошує на протиправності дій Держгеокадастру, які призвели до ускладнення реалізації позивачем права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, гарантованого Конституцією України. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Держгеокадастр заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. 18.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. 28.05.2021 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надало представнику позивача відповідь за № К-214/0-313/6-21, зазначивши, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінюється склад документації із землеустрою та скасовується погодження документаціїй територіальними органами Держгеокадастру. Разом із тим, відповідно до вимог п. 2 Порядку, для погодження документації із землеустрою особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником документації із землеустрою, подає оригінал документації із землеустрою в електронній формі через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, зазначаючи територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки. Відповідно до пункту 7 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580, система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження проекту землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку. Представник позивача 18.05.2021 звернувся до відповідача з заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , порушивши Тимчасовий порядок, оскільки право на звернення із таким клопотанням має розробник документації із землеустрою. Відтак, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розглянуло подану заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян" у строки, передбачені цим Законом, та надало вичерпну відповідь.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву та надати висновки щодо проекту землеустрою, відповідач зазначає наступне. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі перебирати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки не наділені правом створювати норми права, а уповноважені лише перевіряти вже створені норми на їх відповідність вищим нормативно-правовим актам. Також, відповідач зауважує, що 27.05.2021 набрав чинності Закон № 1423-ІХ, яким виключена стаття 186-1 Земельного кодексу України, відповідно відсутня норма закону, що встановлює обов'язковість погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
15.09.2021 позивач надіслав відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 не погоджується із позицією Держгеокадастру щодо позовних вимог, вважає її не обгрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає адміністративну справу на підставі матеріалів, які в ній містяться.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
19.01.2021 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до відповідача із клопотанням (реєстраційний № 288/0/94-21-СГ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області, кадастровий номер 6523586000:02:001:0854.
Не отримавши від ГУ Держгеокадастру в Херсонській області відповіді чи рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ОСОБА_1 на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, замовив у ФОП ОСОБА_2 розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомив відповідача (повідомлення від 20.03.2021 зареєстроване в Держгеокадастрі 17.05.2021) (а. с. 31).
18.05.2021 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності.
До заяви додав наступні документи: оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власнітсь на 33 арк.; копію довіреності на 1 арк; копію відповіді Таврійської міської ради щодо погодження проектів землеустрою на 1 арк; копію відповіді ГУ Держгеокадастру від 14.05.2021 № 29-21-0.301-2697/2-21 на 1 арк.
28.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надіслало позивачу відповідь № К-214/0-313/6-21, в якій зазначило, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінюється склад документації із землеустрою та скасовується погодження документаціїй територіальними органами Держгеокадастру.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, а також, вважаючи, що заява про погодження проекту землеустрою від 18.05.2021 розглянута Держгеокадастром з порушенням 10-денного строку, передбаченого ч. 5 ст. 186-1 ЗК України, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Статтею 14 Конституції України гарантоване право громадян на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частиною 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України.
Згідно із ст. 118 ЗК України, в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до із клопотанням - 18.05.2021, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Частиною 8 ст. 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (в редакції, чинній станом на 18.05.2021).
Дана норма ЗК України кореспондується із ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", згідно якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (в редакції, чинній станом на 18.05.2021).
Згідно із ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, в редакції, чинній станом на 18.05.2021, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 4 ст. 186-1 ЗК України).
Частиною 5 статтею 186-1 ЗК України встановлено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 ЗКУ).
Аналіз наведених норм ЗК України, чинних станом на 18.05.2021 (день звернення позивача із заявою про погодження проекту) свідчить, що для отримання земельної ділянки у власність зацікавлена особа замовляє розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджується у порядку встановленому статтею 186-1 ЗК України. Проект землеустрою на погодження до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, подає розробник.
У розумінні ст. 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Відповідно, до вимог п. 2 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 31.08.2016 № 580 (далі - Порядок), для погодження документації із землеустрою особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником документації із землеустрою (далі - розробник), подає оригінал документації із землеустрою в електронній формі через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, зазначаючи територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що на документацію із землеустрою в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис розробника, який підтверджує її відповідність положенням нормативно- технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що саме розробник подає до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, проект землеустрою для погодження.
У даному випадку подати відповідачу на погодження проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки повинен був ФОП ОСОБА_2 , яка є розробником проекту.
27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ (далі - Закон № 1423-ІХ), яким виключена стаття 186-1 ЗК України.
Законом № 1423-ІХ Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнений пунктом 24 такого змісту:
"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Отже, з 27.05.2021, тобто з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких наведено п. 24 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (до вказаного Переліку спірна земельна ділянка не належить) вважаються землями комунальної власності територіальних громад, і з цього часу розгляд відповідних клопотань громадян, що зацікавлені в одержанні безоплатно у власність таких земельних ділянок, віднесено до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад (ч. 1 ст. 122 ЗК України).
Таким чином, оскільки Законом № 1423-ІХ із Земельного кодексу України виключена стаття 186-1, яка передбачала обов'язок органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати питання погодження проектів землеустрою, суд зауважує, що починаючи з 27.05.2021 відповідач не має права розглядати такі клопотання та вчиняти дії, пов'язані із погодженням проектів землеустрою.
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 просить скасувати рішення відповідача щодо відмови у погодженні проекту землеустрою.
Втім, суд відмічає, що лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 28.05.2021 за № К-214/0-313/6-21, в якій зазначено про зміни в земельному законодавстві та відсутність у відповідача з 27.05.2021 обов'язку щодо погодження проектів земелеустро, не є рішенням відповідача, прийнятим за результатами розгляду клопотання по суті.
У даному випадку лист від 28.05.2021 за № К-214/0-313/6-21 є відповіддю на звернення позивача від 18.05.2021, яке розглянуте за правилами Закону України "Про звернення громадян", а тому відповідачем не порушені вимоги ч. 5 ст. 186-1 ЗК України.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки на день звернення до суду із даним позовом у відповідача відсутні функції щодо розгляду питання про погодження проектів землеустрою, а тому вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.05.2021 та надати свої висновки є безпідставною.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви, не підлягає відшкодуванню.
Згідно з наказами голови суду від 29.07.2021 № 05-06/63 та від 27.10.2021 № 05-06/86 головуюча суддя Кисильова О.Й. у періоди з 20.08.2021 до 20.09.2021 включно та з 29.10.2021 до 01.11.2021 включно перебувала у відпустці, у зв'язку з чим рішення у даній справі ухвалене 10.11.2021.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 109020100