Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
12 листопада 2021 року № 520/421/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. прийняти мене на особистому прийомі та розглянути моє звернення від 29.11.2019 р. належним чином;
- зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. розглянути належним чином питання притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, начальника СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області шляхом звільнення з займаних посад.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року по справі № 520/421/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позовну заяву, з урахуванням поданих уточнень та доповнень до позовної заяви від 14.04.2021 року - залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20 - скасовано. Справу № 520/421/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року повернуто позивачу відповідь на відзив з уточненням позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що протиправна бездіяльність відповідачів, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_1 від 29.11.2019 р. порушує право позивача на отримання інформації в порядку, що визначений Законом України "Про звернення громадян".
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також у відзиві просив закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд дослідивши матеріали справи та подане Головним управлінням Національної поліції в Харківській області клопотання про закриття провадження у справі, дійшов до наступного висновку.
В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що в межах спірних правовідносин, позивач і відповідачі діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Враховуючи вищенаведені норми, розгляд питання щодо правомірності дій або бездіяльності відповідачів повинно вирішуватись в рамках кримінального процесуального законодавства. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1666а15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №826/13340/15 та постанові КАС Верховного суду від 10 грудня 2020 року у справі №820/2892/18.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.
За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.11.2019 року, керуючись тільки Законом України "Про Національну поліцію" подав до відповідачів скаргу.
Згідно змісту скарги просив:
- притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаних посад: слідчого Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області ОСОБА_2; начальника Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області ОСОБА_3, керівників СВ Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області ОСОБА_4;
- зобов'язати Холодногірський ВП ГУ НП в Харківській області розслідувати кримінальне провадження № 12016220510004405;
- виконати усі ухвали слідчих суддів Ленінського районного суду м. Харкова та вказівки Харківської місцевої прокуратури № 1 кримінальному провадженню №12016220510004405.
- зобов'язати слідчого Горбатенко А.А. виконати ухвалу слідчого судді: Грінчук О.П. від 05.11.2019 р.
З поданої заяви від 29.11.2019 р. встановлено, що позивач також просив прийняти його на особистому прийомі громадян. Про день та час особистого прийому просив повідомити за телефоном : НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (а.с. 4).
Таким чином, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви щодо стану кримінального провадження за фактом його побиття та відкриття кримінального провадження за ст. ст. 126, 129 Кримінального кодексу України.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що він звертався до відповідачів в порядку Закону України "Про звернення громадян" є безпідставними, оскільки зі змісту вказаного вище звернення вбачається, що позивач звертався до відповідача в порядку Кримінального процесуального кодексу України в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220510004405.
При цьому, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяви щодо стану кримінального провадження за фактом його побиття та відкриття кримінального провадження за ст. ст. 126, 129 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами. Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Згідно з частиною 1 статті 1, частиною 1 статті 4 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 10 статті 3 КПК України передбачено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України.
Так, за приписами пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Конституційний Суд України в рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1666а15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №826/13340/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року №640/13968/20.
Крім того, вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді аналогічної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного Управління Національної поліції у Харківській області, Холодногірського відділу поліції ГУНП в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди (постанова від 10 грудня 2020 року, справа №820/2892/18, адміністративне провадження №К/9901/28231/20).
Отже, в межах спірних правовідносин, позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а предмет перевірки у цій справі виходить за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції, та вимоги позивача мають бути розглянуті в межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на встановлені судом обставини, клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі №520/421/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 12 листопада 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.