Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 листопада 2021 року № 520/4720/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до положень ч. 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 796-ХІІ, з 01.07.2019 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, що зменшує розмір пенсійного забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату позивачу державної (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до часини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, як норми прямої дії з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного (наступного) року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначив, що у 1987 році був призваний на військові збори для участі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, у період з 04.03.1987року по 21.04.1987року у складі військової частини № 34102. Він має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, 2 групу інвалідності захворювання пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Рішенням ГУПФУ в Харківській області від 31.01.2020року йому було відмовлено в перерахунку пенсії без застосування п.9-1 постанови КМУ №1210 від 23.11.2011року та п.п.2,3 Постанови КМУ від 15.11.2017року № 8851 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Вказує, що відмова відповідача є протиправною та суперечить чинному законодавству.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Ухвалою суду від 12.05.2020 було зупинено провадження по справі №520/4720/2020р. на підставі заяви позивача, до набрання чинності рішенням Верховного Суду в зразковій справі № 520/1972/19.
Ухвалою суду від 12.11.2021 провадження по справі №520/4720/2020 поновлено.
Відповідач надав відзив на позов в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що в спірних правовідносинах Управляння діяло в межах законодавства.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 21.11.1994р. за № 6001 та довідкою з Жовтневого районного військового комісаріату м. Харкова від 21.05.1992 року підтверджено, що згідно архівних документів військової частини № 34102, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 04.03.1987 року по 21.04.1987 року під час проходження спеціальних зборів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, та отримав дозу опромінення 24 рентген.
Згідно з експертним висновком від 27.02.1992 № 4425 та довідки МСЕК серії № 10 ААБ за № 681328 позивач є інвалідом 2 групи. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з впливом іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.
23.01.2020 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, без обмеження розміру пенсії по інвалідності будь-якими коефіцієнтами з 01.10.2017.
Надаючи правову оцінку обставинам справу, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що дана справа відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 520/12609/19, а отже суд, відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді даної адміністративної справи враховує правові висновки, викладені у зазначеному рішенні.
З огляду на те, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №520/12609/19, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 59 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017) було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Відтак можна стверджувати, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначала лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Згодом ця норма закону зазнала змін. Законом № 2148-VIII ст.59 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, за якою пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Закон № 2148-VIII в частині зазначених змін згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Отже, Закон № 2148-VIII розширив перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Верховний Суд в ухвалі від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Відповідно до ч.3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань.
Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджений Порядок № 1210 відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ.
Постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851 Порядок № 1210 доповнено пунктом 91, зі змісту якого випливає, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Зазначено також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням № 1-р(П)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 26 квітня 2019 року.
З огляду на це чинними з 26.04.2019 є положення ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення № 1-р(ІІ)/2019 змінено положення ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак можна виснувати, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII з 26.04.2019.
Постановою КМУ від 26 червня 2019 року № 543 абзац перший пункту 91 Порядку № 1210 викладено у редакції, за якою за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Нова редакція цього пункту передбачала також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, позивач з 26.04.2019 мав право на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте для реалізації такого права, як зазначено судом вище, необхідним є звернення із відповідною заявою.
Суд встановив, що позивач вперше звертався до ГУ ПФУ в Харківській області області із заявою 23.01.2020року, про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для пререрахунок пенсії з 01.10.2017року, дати Рішення Конституційного суду №1-р(ІІ)2019, яким визнані неконституційним окремі положення статті 59 вищезазначеного Закону,
Отже, оскільки позивач 23.01.2020 виявив бажання щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до Закону № 796-ХІІ, суд приходить до висновку, що обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача підлягає з дати його звернення із відповідною заявою.
Враховуючи викладене, у відповідача не було підстав для здійснення такого перерахунку з 25.04.2019, з огляду на те, що відповідна заява позивача подана пізніше, проте такий перерахунок проведено з 23.01.2020.
Тобто, у спірних правовідносинах відповідачем як суб'єктом владних повноважень, якому позивачем спрямовано заяву, що підлягала розгляду із прийняттям рішення, вчинені дії, що полягають у розгляді заяви по суті та прийнятті рішення.
Особливістю вчинення дій суб'єктом владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій є те, що такі дії можуть вчинятись виключно на підставі та у межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, тобто виключають право діяти в інший спосіб.
Протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є така зовнішня форма поведінки (діяння), яка полягає у неприйнятті рішення, невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які в силу Конституції та законів України віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не здійснені.
Отож, обставини цієї справи виключають можливість кваліфікації форми правової поведінки відповідача як бездіяльності, через що у задоволенні позову в частині вимоги про визнання бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області області слід відмовити.
Оцінюючи доводи позивача про протиправність перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із застосуванням формули, встановлено Порядком № 1210 із відповідними доповненнями та змінами, суд зазначає про таке.
Суд зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності позивачеві у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.
Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210 із змінами і доповненнями, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 20.05.2020 у справі № 520/12609/19.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Окремо слід зазначити, що сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишилася незмінною. Суд звертає увагу, що як видно із процитованих норм, за бажанням осіб, пенсія обчислюється, серед іншого, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, суд акцентує увагу, що "обчислення" та "встановлення" не є тотожними поняттями. Зокрема, "обчислення" - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами.
При цьому, як видно із розрахунку пенсії, позивачу обчислено пенсію, саме виходячи із даної формули із урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.07.2019.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач при перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.