Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 листопада 2021 року № 520/18573/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року по довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ -102785 від 30.08.2021 року, що складена на виконання рішення ХОАС від 29.07.2021 року по справі № 520/10340/21;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01квітня 2019 року виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ - 102785 від 30.08.2021 року і здійснити виплату позивачу з 01 квітня 2019 року виходячи зі 100% підвищення перерахованої суми пенсії, єдиним платежем без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів ( в т.ч. Постанови КМУ № 649 від 22.08.2018року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Харківським ОТЦК та СП складена та направлена до ГУ ПФУ в Харківській області оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, проте перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 не здійснено. Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28.09.2021 у справі відкрито провадження в порядку, визначеному ст.263 КАС України. Копія ухвали направлена на адресу відповідача та ним отримана 26.10.2021, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач надав суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.122 КАС України
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ
ХОТЦК та СП складено та направлено до Головного управління ПФУ в Харківській області довідку № ФХ-102785 від 30.08.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 р. для перерахунку пенсії з зазначенням відповідних складових. Проте перерахунок відповідачем не проведено.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі по тексту Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 (далі - Постанова №103) було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45 від 13 лютого 2008 року.
Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, набрало законної сили 05 березня 2019 року, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Так, відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи зміст означених вище норм, слід дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як: 1) відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і 2) рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45 , повідомляють орган ПФУ.
Отже, після набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 з урахуванням відомостей довідки Харківського ОТЦК та СП від 30.08.2021 № ФХ 102785 про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав позивач, станом на 05.03.2019, у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 р.
Проте, зазначений обов'язок виконаний не був, отже, має місце протиправна бездіяльність як зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої ХОТЦКта СП довідки від 30.08.2021 № ФХ 102785 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 р.
Стосовно вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає наступне.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі по тексту Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 по справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 по справі №520/34/17, від 01.04.2021 по справі №120/4555/18-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії, а тому вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при виплаті пенсії буде порушене відповідачем, та не підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії виходячи зі 100% підвищення перерахованої суми пенсії, без обмеження її максимального розміру, єдиним платежем та без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч.Постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Суд також зазначає, що рішенням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі 640/5248/19 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції та визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.
Стосовно вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, суд зазначає наступне.
В силу ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, ч. 1 ст. 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.
Суд зауважує, що приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.
При ухваленні судом рішення, суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України
Керуючись ст. 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 30.08.2021 №ФХ-102785.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 30.08.2021 №ФХ-102785, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві ) грн.00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.