Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання розстрочення виконання судового рішення
"11" листопада 2021 р. №520/11961/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення по справі №520/11961/2020 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу, -
Через канцелярію суду надійшла заява від представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення, в якій просив:
- розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. по справі №520/11961/2020 терміном на 12 місяців, шляхом здійснення платежів з 26.11.2021 р. по 25.10.2022 р., згідно графіку погашення податкового боргу.
В обґрунтування заяви зазначив, що на теперішній час сплата боргу, у таких обсягах, ставить під загрозу не тільки виконання зобов'язань по сплаті податкового боргу, а й дієздатність самого Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)". На підставі викладеного просив задовольнити заяву в повному обсязі.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.
Сторони в судове засідання не прибули. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України та беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто на користь Державного бюджету України з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) суму податкового боргу в загальному розмірі 1415693,00 грн. (один мільйон чотириста п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто три гривні) з усіх відкритих розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що зазначене рішення суду в апеляційному порядку оскаржено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, приписами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Разом з цим, суд зауважує, що підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлені КАС України, які регулюють загальні підстави відстрочення чи розстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу, не є вичерпними й мають застосовуватись в сукупності з нормами матеріального права.
Враховуючи те, що предметом спору у адміністративній справі є стягнення податкового боргу, норми ч.ч. 1, 3, 4 ст. 378 КАС України необхідно застосовувати в системному зв'язку з нормами пунктів 100.5, 100.6, ст. 100 ПК України та Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. за № 1235.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, від 15.06.2021 по справі №140/3852/19, яка враховується судом з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України.
Так, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з цим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.
Пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.
Таким чином, норми ст. 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для розстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що при розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
У відповідності до п. 100.4. ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з п.100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відповідно до п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі по тексту - Перелік).
Розділом І Переліку встановлені обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також документи, які підтверджують зазначені обставини.
Слід зазначити, що у відповідній заяві ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" не зазначило жодної з підстав, передбачених спеціальними нормами законодавства (ПК України та Переліком).
На підтвердження доводів заяви про розстрочення судового рішення відповідачем надано до суду наступні документи: звіт про фінансові результати за 9 місяців 2021 року, відповідно до якого, підприємство має дохід та прибуток, звіт про заборгованість за бюджетними коштами на 01 жовтня 2021 року; копії платіжних доручень про добровільну сплату на виконання рішення суду від 10.11.2020 року по справі №520/11961/2020; графік погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості, копія довідки АТ "УКРСИББАНК" від 01.11.2021 року, які, в свою чергу, не підтверджують наявності виняткових обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі.
Таким чином, ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" не зазначило жодної з підстав та не надало належних доказів, передбачених спеціальними нормами законодавства (ПК України та Переліком)
Суд зауважує, що заявник лише зазначає про тяжкий фінансовий стан, наявність дебіторської заборгованості зі сплати бюджетних коштів, однак не надає належних пояснень того, яким чином розстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. по справі №520/11961/2020 терміном на 12 місяців, шляхом здійснення платежів з 26.11.2021 р. по 25.10.2022 р., сприятиме сплаті наявного податкового боргу після закінчення терміну розстрочення, а також яких заходів вживає підприємство для сплати саме цього боргу.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 по справі №809/927/14, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, від 15.06.2021 по справі №140/3852/19 згідно яких, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення. З огляду на викладене, посилання позивача та суду першої інстанції на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, є неприйнятними, оскільки не можуть підтвердити наявність достатніх підстав для розстрочення виконання судового рішення.
Отже, застосування такого заходу як відстрочення сплати у даному випадку є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави вважати, що надалі обставини зміняться і заявник матиме можливість виконати судове рішення в повному обсязі у встановленому законом порядку.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення по справі №520/11961/2020.
Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення по справі №520/11961/2020 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Полях