Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про продовження строку залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2021 року Справа № 520/17821/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Сумська, буд. 61, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 23320813) внести наступні зміни до актового запису про народження № 647 від 25 лютого 2005 року, складеного Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 : в графі по батькові дитини внести « ОСОБА_3 »; в графі ім'я батька виправити « ОСОБА_4 » на фактичне ім'я батька « ОСОБА_5 »; в графі ім'я батька внести по-батькові « ОСОБА_6 ».
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 20.09.2021 позивачу необхідно було:
- подати до суду позовну заяву (у відповідній кількості учасників справи) із відповідними вимогами, звернутими до відповідача, із зазначенням рішення, або дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені права позивача;
- надати до суду власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Позивачем 09.11.2021 через канцелярію суду було надано заяву про поновлення строків адміністративного позову, уточнюючий адміністративний позов з власним письмовим підтвердженням про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Розглянувши заяву подану представником позивача, суддя прийшов до наступних висновків.
Щодо першого недоліку позовної заяви, визначеного ухвалою від 20.09.2021, а саме: подання до суду позовної заяви із відповідними вимогами, звернутими до відповідача, із зазначенням рішення, або дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені права позивача, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 ст. 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Перевіривши зміст первинного адміністративного позову, суддею встановлено відсутність у позові вимог щодо протиправності рішення, або дії чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, якими були порушені права позивача.
Позивачем до канцелярії суду надано уточнений адміністративний позов, проте останнім не здійснено усунень зазначеного недоліку, оскільки уточнений адміністративний позов тотожний первинному.
Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_1 09.11.2021 надав до канцелярії суду заяву про поновлення строків подання адміністративного суду, зазначивши що позивачем було укладено усну домовленість з адвокатом Колобовим Леонідом Вікторовичем (свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №353) та передано усі документи. У зв'язку зі смертю зазначеного адвоката у квітні 2021 року, позивач у червні 2021 отримав документи, які надавалися при попередній усній домовленості, а тому пошук іншого адвоката призвели до порушення строків звернення до суду.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
- надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
- якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Позивач у заяві від 09.11.2021 зазначає, що ним укладено усну домовленість з адвокатом Колобовим Л.В, проте жодних доказів на підтвердження цього до суду не надав, як це передбачено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Крім того, позивачем не надано доказів укладення договору правової допомоги або вчинення будь-яких інших дій з іншим адвокатом, адже адміністративний позов та інші документи підписані особисто ОСОБА_1 ..
Визначаючись стосовно можливості визнання поважними наведених заявником причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суддя в черговий раз зазначає, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Викладені позивачем у тексті заяви причини не можуть бути кваліфіковані у якості таких.
Таким чином, на переконання суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відтак, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимоги ст. 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- подати до суду позовну заяву (у відповідній кількості учасників справи) із відповідними вимогами, звернутими до відповідача, із зазначенням рішення, або дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені права позивача;
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів в обґрунтування вказаного клопотання.
Відповідно до частини 2 статті 121 та частини 2 статті 169 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення створення позивачу перешкод у доступі до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строків подання адміністративного позову визнати - залишити без задоволення.
Надати позивачу додатково термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України наслідком невиконання вимог цієї ухвали є прийняття судом рішення про повернення позову.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Супрун Ю.О.