11 листопада 2021 року справа №320/4912/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України Київської області щодо не виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Київської області нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 відсотків від мінімальної пенсії за віком та щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених коштів.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідачем у нарахуванні та виплаті позивачу, як особі, яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, у період з 01.04.2014 по 02.08.2014 пенсії у розмірі, встановленому статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки у вказаний період законодавством не обмежувалось пряме застосування зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 29.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву. Однак відповідач до суду відзив проти позову не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Позивач є потерпілою 4 категорії від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , а з 2018 року їй встановили 1 категорію особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 від 30.11.2018 року.
На виконання постанови Бородянського районного суду Київської області від 12 травня 2011 у справі № 2-а-3036/11 позивачу повинні були доплачувати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка проживає в зоні посиленого радіологічного контролю одну мінімальну заробітну плату, а також відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” їй також повинні виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 4 категорії в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Позивач вважає, що в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року розмір основної та додаткової пенсій позивача було виплачено не у відповідності до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому звернулася із заявою до відповідача та просила зробити відповідний перерахунок пенсії та сплатити заборговану суму. Відповідачем було надано відповідь від 06.04.2021 року, відповідно до якої позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що така відмова є протиправною, тому звернулась до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1. З та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА 2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей І, 12 Закону України ''Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно етапі 63 вказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Такі редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» існували після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктами 9, 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року
В подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджету України на 2012 рік» (набрав чинності 01 січня 2012 року), пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджету України на 2013 рік» (набрав чинності 01 січня 2013 року), пунктом 67 Прикінцевих положень Закону У країни «Про Державний бюджету' України на 2014 рік» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31 липня 2014 року, які набрали чинності 03 серпня 2014 року, було встановлено, що норми і положення статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
З 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 39,51. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій.
Таким чином, враховуючи обставини того, що у період, що є спірним, а саме з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, для здійснення перерахунку пенсії був чинний Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в редакції Закону № 1622-УІІ був прийнятий пізніше Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.
Оскільки з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містив норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відмова управління пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії згідно статей 39,51, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року є протиправною.
Отже, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати мені пенсію в розмірі, визначеному ст. 39.51. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17 (провадження № К/9901/24102/18) та Постанові Шостого Апеляційного Адміністративного суду по справі 320/6048/18.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України Київської області щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 22933548) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 відсотків від мінімальної пенсії за віком та щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених коштів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.