12 листопада 2021 року № 320/6414/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2021 №613/1807 та №618/1807.
В основу визначення штрафних санкцій на підставі вказаних податкових повідомлень -рішень покладено висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання за вересень 2019 року, листопад - грудень 2019 року, січень 2020 року, березень - квітень 2020 року, листопад 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає податкові повідомлення-рішення незаконними, оскільки узгоджене податкове зобов'язання складається із сум, сплату яких товариству було розстрочено згідно Договору про розстрочення податкового боргу №3 від 06.05.2020, укладеного з відповідачем. Позивач пояснює, що за умовами вказаного договору про розстрочення податкового боргу товариство повинно було сплатити розстрочену суму боргу з урахуванням штрафу та пені у період з 27.05.2020 по 30.10.2020. Стверджує, що податковий борг був погашений товариством у повному обсязі достроково, однак не зважаючи на це контролюючим органом накладено на сплачену суму розстроченого податкового боргу штрафні санкції, які вже були застосовані та погашені позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.
Крім того, відповідач, також, просив суд залишити позов без розгляду, оскільки, на думку податкового органу, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 товариством пропущено встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України місячний строк для звернення до адміністративного суду після використання процедури досудового оскарження.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).
Разом з цим, пунктом 56.19 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З аналізу вказаних вище положень Податкового кодексу України слідує, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що товариство після винесення оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень скористалося процедурою адміністративного оскарження та подало до ДПС України скаргу.
Рішенням ДПС України №9499/6/99-00-06-03-01-06 від 27.04.2021 скаргу позивача задоволено частково, - скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №618/1807 у сумі 1064,71 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №613/1807 залишено без змін.
Копію вказаного рішення позивачем отримано 30.04.2021, в той час як до суду із цим позовом товариство звернулось 28.05.2021.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ "Компанія Інтерлогос" не пропущено строк звернення до суду із цим позовом, внаслідок чого у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство “Компанія Інтерлогос” (ідентифікаційний код 23712217, місцезнаходження: 09300, Київська обл., Володарський р-н., смт. Володарка, вул. Миру, буд.215) зареєстровано в якості юридичної особи 28.02.1996, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
06.05.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення №_3/10-36-10, яким на підставі статей 191 розділу І та 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено надати ПАТ “Компанія Інтерлогос” розстрочення сплати податкового боргу під проценти за податковим боргом "Податок на додану вартість" у сумі 796238,25 грн., з яких 455245,87 грн. - основний платіж, 316373,53 грн. - штрафна санкція та 24617,85 грн. - пеня. Визначено, також, що розстрочення надається у період з 05.05.2020 по 30.12.2020 зі сплатою податкового боргу до:
27.05.2020 у сумі 99529,78 грн.;
26.06.2020 у сумі 99529,78 грн.;
27.07.2020 у сумі 99529,78 грн.;
27.08.2020 у сумі 99529,78 грн.;
25.09.2020 у сумі 99529,78 грн.;
27.10.2020 у сумі 99529,78 грн.;
27.11.2020 у сумі 99529,78 грн.;
30.12.2020 у сумі 99529,78 грн.
06.05.2020 між відповідачем та позивачем укладено договір про розстрочення податкового боргу №3.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що позивачем була повністю погашена суму податкового боргу зі штрафними санкціями та пенею до 27.08.2020.
У грудні 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку з питань сплати ПАТ “Компанія Інтерлогос” узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2019 року, листопад - грудень 2019 року, січень 2020 року, березень - квітень 2020 року, листопад 2020 року (акт від 17.12.2020 №5425/10-36-04-09/23712217).
Під час перевірки посадові особи контролюючого органу встановили, що позивач порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання за вересень 2019 року, листопад - грудень 2019 року, січень 2020 року, березень - квітень 2020 року, листопад 2020 року, чим порушив вимоги п. 203.2 ст. 203, п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Відповідальність передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Київській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
від 19.01.2021 №613/1807, яким за порушення товариством строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 687378,85 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 10% на суму 68737,89 грн.;
від 19.01.2021 №6181807, яким за порушення товариством строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105535,70 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 5% на суму 5276,79 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України №9499/6/99-00-06-03-01-06 від 27.04.2021 скаргу позивача задоволено частково, - скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №618/1807 у сумі 1064,71 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №613/1807 залишено без змін.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення податкового боргу) визначено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Статтею 100 ПК України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Згідно із п. 100.6 ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10.10.2013 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (далі - Порядок №574), який розроблений відповідно до ст. 100 гл.9 розділу II ПК України.
Відповідно до п. 1.9 цього Порядку строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Згідно з п. 3.9 Порядку №574 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Отже, з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договору про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування пені. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорі про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.
Як встановлено судом вище, розстрочена, згідно договору про розстрочення податкового боргу від 06.05.2020 №3, податкова заборгованість у сумі 796238,25 грн., з яких 455245,87 грн. - основний платіж, 316373,53 грн. - штрафна санкція та 24617,85 грн. - пеня - сплачувалась позивачем у розмірах та у строки, які визначені вказаним договором, та була погашена у повному обсязі завчасно.
Пунктом 4.3 Договору про розстрочення податкового боргу від 06.05.2020 №3 сторони погодили, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання (податкового боргу), що залишились не сплачені, контролюючий орган зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених ПК України.
Аналогічна норма, закріплена і в пункті 4.6 Порядку № 574, якою передбачено, що лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
За приписами п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, податкове законодавство пов'язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.
Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки (пп. 32.1, 32.2 ст. 32 ПК України).
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 3.9 Порядку №574 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Таким чином, розстрочення є законодавчо передбаченими формами розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, а умовами незастосування штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України, є виключно прийняття рішення та укладання відповідного договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) на період до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) і це може стосуватись лише розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) сплата яких відбувається згідно з договором.
Як встановлено судом із доказів наявних в матеріалах справи та не заперечується сторонами, позивач розстрочену податкову заборгованість сплачував у розмірах та у строки, які визначені договором про розстрочення податкового боргу від 06.05.2020 №3, а також достроково погасив її в повному обсязі разом зі сплатою штрафу та пені.
Таким чином дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19.01.2021 №613/1807 та №618/1807 підлягають скасуванню як протиправні.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості нарахування пені та штрафних санкцій на розстрочену податкову заборгованість, яка сплачується, викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №803/3632/15.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2021 №1.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19.01.2021 №613/1807 та №618/1807.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" (код ЄДРПОУ 23712217) судові витрати у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.). за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.