10 листопада 2021 року Справа № 160/15621/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110050/2021/000017/1 від 22.02.2021р.
Позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи наявність недоліків судом було винесено ухвалу від 10 вересня 2021 року про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- докази сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
18 жовтня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2021 року позивачем надано до суду докази сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, в обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що позивач правомірно та небезпідставно вважав, що встановлений законом процесуальний строк для звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару не пропущений, оскільки в даному випадку, на думку позивача, підлягав застосуванню строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено строк звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу терміном 1095 днів з моменту отримання такого рішення, відносно тлумачення та застосування якого мався висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 826/19630/16, яким і керувався позивач під час звернення до суду з означеною вище вимогою. Таким чином, зазначені обставини не залежали від волевиявлення сторони позивача та вона не могла вплинути на те, що судом буде застосовану іншу, протилежну практику Верховного Суду, а не ту, на яку посилається позивач, тим паче, що у цьому ж суді, інші судді, з аналогічних правовідносин застосовували саме практику Верховного Суду, на яку спирається позивач.
Частиною 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Так, п'ятим днем для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі після усунення недоліків є 22 жовтня 2021 року.
Однак в період з 20.10.2021 року по 25.10.2021 року та з 06.11.2021 року по 09.11.2021 року (включно) суддя перебувала у відпустці, а з 26.10.2021 року по 05.11.2021 року на лікарняному, тому дана ухвала постановлена 10.11.2021 року.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ", суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом, або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд відзначає, що сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA110050/2021/000017/1 від 22.02.2021р.
За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Враховуючи те, що позивач у цій справі оскаржує рішення, яке прийняте з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Щодо посилань представника позивача на пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, яким на його думку, безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення) суд зазначає таке.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У той же час, відповідно до частини 5 статті 24 Митного кодексу України оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Системний аналіз частини першої статті 29 Митного кодексу України та частини 5 статті 24 Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.
Частина перша статті 29 Митного кодексу України передбачає право на оскарження рішень митних органів безпосередньо до суду та встановлює, що у такому разі їх оскарження здійснюється у порядку, визначеному законом. При цьому такого закону зазначена норма не називає.
Частина ж 5 статті 24 Митного кодексу України імперативно вказує, що податкове повідомлення-рішення митного органу (як рішення митного органу) оскаржується у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Тобто, зазначена норма, на відміну норми частини першої статті 29 Митного кодексу України, прямо називає (конкретизує) рішення митного органу (податкове повідомлення-рішення) та імперативно вказує на закон (Податковий кодекс України), у порядку, встановленому яким, здійснюється оскарження цього рішення.
Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, саме оскарження податкових повідомлень-рішень, а не будь-яких інших рішень митного органу, здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Проте, як уже було зазначено вище, предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а не податкові повідомлення-рішення митного органу.
Тому, з урахуванням предмета позову, а також вимог положень частини першої статті 29 та частини 5 статті 24 Митного кодексу України застосування до спірних правовідносин строку, який передбачений Податковим кодексом України для оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, у суду відсутні.
Посилання представника позивача на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 826/19630/16 суд оцінює критично, оскільки у межах спірних правовідносин суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17.
Адже суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.
Так, у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17 Верховний Суд зазначив таке: «Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень органів доходів і зборів (частина 5 статті 24 МК України). У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України».
Більше того, суд зауважує також те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі, не була непередбачуваною.
Так, у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а Верховний Суд також зазначив, що «враховуючи те, що позивач в даній справі оскаржує рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України».
Аналогічний висновок було викладено також і у постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 813/1276/16.
До аналогічних висновків дійшов також Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 06.10.2020 року у справі №160/2963/20.
На підставі викладеного вище, практика Верховного Суду у справі №826/19630/16 не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Окрім того, суд звертає увагу, що зазначені у заяві на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2021 року доводи аналогічні тим, що були заявлені у позовній заяві.
При цьому оцінку доводам, що були заявлені у позовній заяві було надано оцінку в ухвали від 10.09.2021 року.
Частинами 1,2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивач на усунення недоліків не надав до суду жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначив підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк, суд визнає підстави для поновлення строку, викладені в заяві про усунення недоліків від 18.10.2021 року неповажними та вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати підстави для поновлення строку, викладені в заяві про усунення недоліків від 18.10.2021 року,- неповажними
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулась до суду із позовною заявою, разом із оригіналом позовної заяви й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2021 року.
Суддя О.М. Неклеса