01 листопада 2021 року Справа № 160/9790/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,-
17.06.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 250,00 грн. згідно рішення від 02.03.2021 №11.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з його рішенням від 02.03.2021 за №11, за порушення відповідачем законодавства про рекламу, яке полягає у відсутності на рекламній конструкції інформації про місце, дату початку та дату закінчення знижки, до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 250,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 позовну заяву ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 03.08.2021 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 відкрито провадження у справі № 160/9790/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
06.10.2021 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», який долучений до матеріалів справи.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 року № 270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Будь-яких клопотань та відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надходило, причин поважності його неподання також не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області був проведений контроль щодо розповсюдження зовнішньої реклами в місті Вишневому Київської області. Під час контролю було виявлено зовнішню рекламу на фасаді магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , частина нежилого приміщення №159, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » такого змісту: «ЗАВІТАЙ НА ЩОТИЖНЕВІ ЗНИЖКИ -50% на кожен другий кг», з ознаками порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
10.11.2020 відповідачем направлено вимогу №10-05.4/9562-20 до ФОП ОСОБА_2 , якою її зобов'язано надати інформацію у порядку ч. 2 ст. 26 Закону.
Відповідно до пояснень, наданих ФОП ОСОБА_2 (вх. 1239-20 від 14.12.2020), рекламодавцем є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . До пояснень долучено договір підряду від 04.01.2019 №П-1 між ФОП ОСОБА_3 (підрядник) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) про виконання широкоформатного друку. Згідно з Актом №ОУ-0000143 про здачу-прийняття робіт (надання послуг), вартість виготовленої реклами становить 250 грн. 00 коп., без урахування ПДВ.
У зв'язку з вищезазначеним, 15.12.2020 відносно ФОП ОСОБА_1 з ознаками порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону складено протокол про порушення законодавства про рекламу.
Листом-вимогою від 15.12.2020 №10-05.4/10765-20 ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано надати наступні документи відповідно до ст. 26 Закону: письмові пояснення, виписку з єдиного державного реєстру, макети розміщення реклами, документальне підтвердження реклами (договір з виробником та розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
Дану вимогу ОСОБА_1 було проігноровано.
Листом-вимогою від 15.01.2021 №10.05.4/357-21 рекламодавця вдруге зобов'язано надати інформацію у порядку частини 2 статті 26 Закону та повідомлено про час та місце розгляду справи про рекламу, проте на дану повторну вимогу пояснень не надано.
На розгляд справи відповідач не з'явився, хоча і був належним чи повідомлений.
Жодної інформації до Головного управління не було надано.
На підставі викладеного, у зв'язку з ненаданням витребуваної інформації, керуючись ст. 27 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням було прийнято рішення від 02.03.2021 №11 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Так, рішенням від 02.03.2021 № 11 за недотримання вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме: при розповсюджені зовнішньої реклами про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару вимог, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 250,00 грн.
Рішення №11 від 02.03.2021 надіслано відповідачу поштою, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0813300494898.
Вищенаведений штраф у розмірі 1 250,00 грн. за рішенням № 11 від 02.03.2021 відповідачем сплачений у добровільному порядку не був у зв'язку із чим позивач просить його стягнути у судовому порядку.
Згідно з інформацією у Єдиному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 24.12.2020 рекламодавець припинив підприємницьку, діяльність фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу», який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
За приписами ч. 1 ст. 26 наведеного вище Закону, встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
10.09.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова КМУ № 442), абз. 2 п. 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) до дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015).
Відповідно до п. 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон України «Про рекламу», а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693).
Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинні містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
А за ч. 2 ст. 26 наведеного Закону, встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (ч. 2 ст. 27 наведеного вище Закону).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу»).
Згідно до вимог ч. 5 ст. 27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 27 наведеного Закону, передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Пунктом 1 Порядку № 693 передбачено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
У відповідності до вимог п. 11, п. 18, п. 20 наведеного Порядку № 693 визначено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, яке може бути оскаржене до суду, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Аналіз вказаних наведених норм свідчить про те, що на позивача покладено повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, застосування до осіб, які порушують законодавство про рекламу відповідальності шляхом накладення відповідних штрафів за відповідними рішеннями позивача та стягнення добровільно не сплачених сум штрафів у судовому порядку.
Так, як свідчать наявні в матеріалах справи копії документів, посадовими особами позивача у березні 2021 були встановлені факти порушення відповідачем законодавства про рекламу, а саме:
- недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами (п. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу»).
Наведений штраф відповідачем у добровільному порядку сплачений не був, а також вищенаведене рішення позивача не оскаржене до суду у встановленому законодавством порядку (таких доказів відповідачем суду не надано).
Згідно до вимог ст.ст. 73, 75, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позивачем надано достатньо доказів правомірності позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 1 250,00 грн. застосованого до відповідача за рішенням №11 від 02.03.2021 з урахуванням того, що судом не встановлено, а відповідачем не спростовано жодними доказами факту щодо добровільної його сплати, не надано відповідачем і доказів оскарження наведеного рішення позивача у встановленому законодавством порядку.
За викладеного, проаналізувавши всі вищенаведені докази та встановлені судом обставини у цій справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми штрафу у розмірі 1 250,00 грн. на підставі рішення № 11 від 02.03.2021, яке не скасоване у встановленому законом порядку (таких доказів не надано), у зв'язку із чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Разом з тим, позивачем не надано доказів понесення вищенаведених судових витрат (залученням свідків; проведенням експертиз), а тому у адміністративного суду відсутні підстави для розподілу судових витрат з урахуванням вищенаведених вимог ч. 2 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 250,00 грн. згідно рішення від 02.03.2021 №11
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 01.11.2021 року.
Суддя А. Ю. Рищенко