11 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9760/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - Волинський обласний ТЦК та СП, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 2 протоколу від 23.02.2021 № 26 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю її сина.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є матір'ю ОСОБА_2 , захворювання та смерть якого пов'язані із захистом Батьківщини. ОСОБА_1 зазначає, що зверталася до Волинського обласного ТЦК та СП із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, встановленої чинним законодавством для членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця і зв'язку зі смертю ОСОБА_2 . 18.02.2021 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №26 (п.2), відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем. Вважає таке рішення протиправним, оскільки допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби.
Позивач вказує на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги як мати померлого військовослужбовця відповідно до пункту 5 Порядку № 975 та статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З врахуванням наведеного просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 13.09.2021 відкрито провадження у даній справі у відповідності до статті 262 КАС України та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 20).
У письмових пояснення щодо позову №2069 від 12.10.2021 (а.с.33-34), які надійшли на адресу суду 26.10.2021 за вх. №49629/21, третя особа вказує на те, що жодних протиправних дій чи бездіяльності за результатами розгляду її заяви Волинським обласним ТЦК та СП не вчинялося. У чіткій відповідності до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, Волинським обласним ТЦК та СП заява ОСОБА_1 (разом із наданими підтверджуючими документами її сина) була спрямована на розгляд компетентної комісії Департаменту фінансів Міноборони для прийняття рішення. Зазначена заява була розглянута комісією Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та за результатами розгляду вказаних підтверджуючих документів позивача комісією було прийняте протокольне рішення від 18.02.2021 №26 (п.2) про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті заявник не був військовослужбовцем. Про прийняте рішення позивач встановленим порядком була повідомлена листом за вих. №567 від 05.03.2021, який був надісланий на адресу засобами поштового зв'язку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №687 від 01.11.2021 (а.с.37-38), який надійшов на адресу суду 03.11.2021 за вх. №51575 позовні вимоги заперечив та зазначив, що відповідно до пункту 2 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 18.02.2021 №26 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 , оскільки останній на день смерті не був військовослужбовцем.
Крім того, відповідач зауважив що відповідно до висновку судової комплексної психологічно-психіатричної експертизи №219 від 24.07.2015 та довідки про причину смерті №128 від 07.04.2015, причиною смерті ОСОБА_2 є самоушкодження шляхом нанесення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця.
Ухвалою суду від 22.10.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника Міноборони про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за участю сторін відмовлено (а.с.27-28).
Інших заяв по суті справи на адресу суду від сторін справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у завах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2015 №74 звільнено зі служби та виключено зі списків частини відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» (а.с.11).
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 в період з 15.06.2014 по 31.08.2014 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористої операції (м. Маріуполь, с. Оленівка, с. Березове Донецької області, с. Дачне Дніпропетровської області), що підтверджено довідкою №5640 від 03.10.2014 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08.04.2015 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №618 (а.с.16).
Як вбачається із витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №6 від 05.01.2017 захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.9).
Позивач - ОСОБА_3 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.12.1982, копією свідоцтва члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни серії НОМЕР_4 від 06.06.2017 (а.с.14-15).
У зв'язку із смертю ОСОБА_2 , позивач звернулась до Волинського об'єднаного ТЗК та СП із заявою та необхідними документами для виплати їй одноразової грошової допомоги, встановленої законодавством для членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця.
18.02.2021 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №26 (п.2), відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого ОСОБА_2 , оскільки останній на час смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не був військовослужбовцем, а був виключений зі списків частини 02.04.2015. Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час смерті, передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.
Не погоджуючись із відмовою виплати допомоги у зв'язку із смертю сина, викладеною у протоколі №26 (п.2) від 18.02.2021, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Досліджуючи спірні відносини у межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд виходить із наступного.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Приписами пункту 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок від 25 грудня 2013 року № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку 25 грудня 2013 року № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; якщо смерть настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби
При цьому суд зазначає, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 761/18099/15-а.
Суд наголошує, що у цій справі оскаржується рішення відповідача тільки за однією підставою, а саме: невиплата одноразової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Як вже було зазначено судом, захворювання та смерть колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 пов'язані із захистом Батьківщини.
За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність відмови, оформленої протоколом відповідача №26 (п.2) від 18.02.2021, у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як матері військовослужбовця, смерть та захворювання якого ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги матері померлого ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що останній вже не був військовослужбовцем на момент його смерті.
При цьому, згідно ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 5 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Отже, позивач, як мати та член сім'ї ОСОБА_2 , має право на призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у відповідній частині, визначеній ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Пунктом 5 Порядку № 975.
Відтак, суд, встановивши протиправність відмови, визнає таким, що підлягає скасуванню рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого пунктом 2 протоколу №26 від 18.02.2021 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Водночас, суд відзначає, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги, в тому числі і підстави її виплати та осіб, яким її належить виплатити.
Зокрема, відповідно до п.4 Порядку № 975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала:
1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Згідно пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
1) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
2) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Наведені положення мають бути розглянуті Міністерством Оборони України при вирішенні питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу як члену сім'ї померлого.
На підставі пунктів 13, 14, 15 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Таким чином, зазначеними приписами законодавства визначений певний порядок розгляду заяви та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.
При цьому, суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю її сина - ОСОБА_2 також підлягають до задоволення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн. що підтверджується квитанцією №32 від 06.09.2021 (а.с.5а).
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 2 протоколу №26 від 18.02.2021, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю її сина - ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський