11 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9445/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки відповідно до частин 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, отримуючи пенсію за віком з 2005 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у червні 2021 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Для розрахунку розміру пенсії було взято показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки - 5426-60 гривень, збільшеної на коефіцієнт зарплати - 1,34506 та збільшеної на коефіціент стажу - 0,44333 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, як для перерахунку пенсії, а не згідно до норм частини 2 статті 40 Закону №1058-1IV, визначеної для призначення нової пенсії. Позивач, з такими діями відповідача не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення в розмірі, відповідному її заробітній платі та стажу, оскільки в даному випадку мало місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону, так як за призначенням пенсії по нормам Закону №1058-IV вона звернулась вперше. Відповідно мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону. За таких обставин відповідач невірно застосував для обчислення розміру пенсії показник середньої заробітної плати по Україні. На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.13).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 01.10.2021 №0300-0802-7/39303 (а.с.16-17) відповідач позов ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що положення статті 40 Закону №1058-IV застосовуються саме при призначенні пенсії. В даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, яке врегульовано частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв'язку з вищевказаним, при застосуванні показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки управління діяло правомірно та на виконання приписів ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, так як ці відомості вже містилися в матеріалах пенсійної справи позивача.
У відповідності до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2005 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
04.06.2021 позивач звернулася до Шацько-Любомильського об'єднаного управління ПФУ із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
07.06.2021 Шацько-Любомильським об'єднаним управлінням ПФУ прийнято рішення №907200129192 про перерахунок пенсії, з якого слідує, що для розрахунку розміру пенсії було взято показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (три попередні роки) - 3493,67 грн. (а.с.7-8).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком відповідно до частин 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Виходячи з системного аналізу норм Закону №1058-IV, виплата пенсії за Законом №3723-ХІІ не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом №3723-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
За змістом абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону №1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні (Зс), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного на підставі Закону №1058-IV, на інший.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, в 01.11.2005 році позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Водночас 04.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Тобто, для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
За наведених обставин слідує, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у 2021 році має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищенаведеного та також того, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком 04.06.2021, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності дій при призначенні пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а тому з метою належного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом визнання таких дій відповідача протиправними, та для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень слід зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.06.2021 (з дня призначення пенсії).
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2248558902.2 від 30.08.2021 (а.с.5), та який був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 241, 242, 243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.06.2021.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський