Справа № 755/8471/21
Провадження № 2/661/861/21
13 жовтня 2021 року
Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді: Чирського Г.М.,
За участю секретаря судового засідання: Шевченко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі Новокаховського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» в інтересах якого діє адвокат Стеценко Максим Владленович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Альфа-Банк» в інтересах якого діє Стеценко М.В. звернувся до суду з відповідним позовом, про стягнення з ОСОБА_1 трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та інфляційних витрат у загальній сумі 507716,16 грн., за кредитним договором №Ф070416К від 31.05.2007 р. В обґрунтування позову вказано, що заборгованість виникла у результаті часткового невиконання відповідачем рішення третейського суду при Асоціації українських банків від 06.07.2014 р. та умов кредитних договорів, розрахована на підставі частини другої ст. 625 ЦК України та пунктів кредитних договорів за невиконання грошового зобов'язання.
В судове засідання представник АТ «Альфа-Банк» не з'явився, подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, відзиву на позов не подав.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 - 282 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 31.05.2007 року між ВАТ АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Ф070416К, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 17063 дол. США. 10.09.2019 р. загальними зборами акціонерів АЬ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно рішення №5\2019 р. єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.19.2019 р. було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступником щодо всього майна , прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019 р. Протоколом №4\2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019р. було вирішено затвердити Передавальний акт.
15 жовтня 2019 р. відповідно до підпункту «г» пункту 11 частин статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків пунктів З.1.. 5.3.. Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», б; затверджено Передавальний акт. у відповідності до якого AT «Альфа-Банк» у поря, правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи право договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесе: змін до відповідних договорів.
Згідно п. 1 Передавального акту від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав обов'язків за цим актом є AT «АЛЬФА_БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження ці Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно ДО П. 1.2 Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням в власників» приєднання банків це - припинення одного або більше банків з передаванням згідно з передавальним актом усього його майна, прав та обов'язків іншому ба; правонаступнику. Відповідно до п. 5.3 Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням і власників» банк у разі проведення реорганізації шляхом злиття, приєднання складає передавальний акт. Відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника. Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Банки-учасники повідомляють клієнтів, у тому числі вкладників та інших кредиторів Банку, що приєднується, про правонаступництво щодо його прав, обов'язків та майна шляхом розміщення інформації на офіційних веб-сайтах Банків-учасників, у приміщеннях цих банків та їх відокремлених підрозділів, де проводиться обслуговування клієнтів, а також на офіційному веб-сайті Національного банку України.
Відповідно до п. 1 Передавального акту від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі. Оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 6-1946цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та три проценти річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року (справа №127/15672/16-ц, провадження № 14-254цс19).
ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов'язань за Договором кредиту №Ф070416К від 31.05.2007 року у зв'язку із цим банк звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.
За інформацією позивача ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення частково сплачено борг в розмірі 5048,05 грн.
Заборгованість ОСОБА_1 на кредитним договором №Ф070416К від 31.05.2007 р. становить 315495,08 грн.
Згідно розрахунку 3% річних від простроченої заборгованості на період ухвалення рішення до моменту подання позовної заяви, відповідно наданого розрахунку, становить 64698,08 грн., сума розрахунку інфляційних збитків на період ухвалення рішення до моменту подання позовної заяви, становить 443018,08 грн.
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року N 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом з тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами договору кредиту сторони визначили, що позичальник бере на себе зобов'язання повернути кошти в тому ж розмірі (еквівалент долар США) нарахована позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 443018,08 грн. стягненню з відповідача не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС КЦС від 22.06.2020 р. у справі №752\10525\16-ц.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення позивних вимог, стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» 3% річних від простроченої заборгованості на період ухвалення рішення до моменту подання позовної заяви, відповідно наданого розрахунку, у розмірі 64698,08 грн.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
По даній справі позивачем було сплачено судовий збір 7615,74 грн. тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 970,25 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись вимогами, ст. ст. 625, 1047, 1049, 1050 ЦК України; 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 64698,08 грн., а також судовий збір у розмірі 970,25 грн., а разом на загальну суму 65 668 грн.33 коп.
В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Новокаховський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: : http://court.gov.ua/fair/sud2117.
Суддя Г. М. Чирський