Справа № 657/732/21
10.11.2021 Каланчацький районний суд Херсонської області
у складі:
головуючого судді Максимович І. В.
при секретарі Боровинській С.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ГУНП АР Крим та м. Севастополь, адреса: м. Херсон, Суворовський район, проспект адмірала Сенявіна, 128, код ЄДРПОУ: 40108756 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позов в якому просить:
- Визнати дії службової особи - інспектора роти №3 батальйону №1 відділу патрульної поліції в Ар Крим та м. Севастополь молодшого лейтенанта поліції Гадючко Івана Миколайовича з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.
-Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАН №4252802 від 24 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, а справу закрити.
-Стягути на користь ОСОБА_1 з відділу поліції в АР Крим та м. Севастополь суму сплаченого ним судового збору за подання даного адміністративного позову.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 24 травня 2021 року відносно нього ОСОБА_1 , було складено постанову серія ЕАН № 4252802, про притягнення його до адміністративної відповідальності. В постанові зазначено, що 24.05.2021 року о 12 год. 17 хв. на 5 м ОСОБА_1 керуючи автомобілем OPEL IHSIGHIA SPORTS д/н НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію 1.1, що поділяє протилежні напрямки дорожнього руху, чим порушив п.8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП
Позивач вважає, що дана постанова винесена безпідставно та підлягає скасуванню, оскільки дії працівника поліції були не законними. Зокрема, йому, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не були роз*яснені та забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, не були реалізовані вимоги ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, також позивач зазначив, що порушення ним п. 8.5.1 ПДР не зафіксовано технічним засобом, який працює у автоматичному режимі, і постанова за наслідками застосування фіксації що працює у автоматичному режимі, як того вимагають ст. ст. 14-1, 258 КУпАП.
Крім того позивач вказує, що в частині першій статті 222 за адміністративні правопорушення передбачені частиною першою 122 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання. Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, розглядаються працівниками відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання. Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначенні статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до статті 276 КУпАП. Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, дія положень ст.258 КУпАП не поширюється.
Ухвалою судді від 22.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання. Ухвалою судді від 03.06.2021 позов залишено без руху. Ухвалою судді 09.07.2021 року заміна неналежного відповідача на належного. Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося. Вищевказана ухвала суду про відкриття провадження була надіслана сторонам, у якій відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання без поважних причин.
Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не зявився, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному об'ємі.
Відповідач в судові засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 10.09.2021 року надійшов на адресу відзив на адміністративний позов про скасування постанови ЕАН №4252802 від 24.05.2021 року у справі про адміністративне правопорушення. Також на електронну адресу суду від відповідача ГУНП АР Крим та м. Севастополь надійшло клопотання про заміну відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
24.05.2021 року відповідачем по справі складено відносно ОСОБА_1 постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 24.05.2021 року за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 340,00 грн..
У відповідності із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, не доведено належними та допустимими засобами доказування, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП, до яких також входить протокол про адміністративне правопорушення, вчинення позивачем 24.05.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
При цьому представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився та не надав належних суду доказів на підтвердження зазначених у відзиві. А також доказів на підтвердження вимог зазначених у клопотанні про заміну відповідача, а саме чому інспектор роти № 3 взводу батальйону №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополь молодший лейтенант поліції Гадючко Іван Миколайович, не є працівником ГУНП АР Крим та м. Севастополь.
За таких підстав, оскільки відповідачем, на якого ч. 2 ст.71 КАС покладено обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст.251 КУпАП (в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення), факту, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а позивач оспорює допущене порушення, суд вважає за доцільне постанову про адміністративне правопорушення скасувати.
Крім того, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУАП, Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Яка вже зазначалось, постановою у справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Жодних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушення п.8.5.1 ПДР відповідачем не надано та судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові КАС ВС від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.
Позивач скориставшись правом подання до суду вказаного позову - заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови та факту порушення позивачем п. 8.5.1 ПДР України, відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1ст.122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
А тому, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП АР Крим та м. Севастополь, адреса: м. Херсон, Суворовський район, проспект адмірала Сенявіна, 128, код ЄДРПОУ: 40108756.
Керуючись ст. 251, 258, 268, КУпАП, ст. 71, 242-244 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ГУНП АР Крим та м. Севастополь, адреса: м. Херсон, Суворовський район, проспект адмірала Сенявіна, 128, код ЄДРПОУ: 40108756 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати дії службової особи - інспектора роти №3 батальйону №1 відділу патрульної поліції в Ар Крим та м. Севастополь молодшого лейтенанта поліції Гадючко Івана Миколайовича з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАН №4252802 від 24 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, а справу закрити.
Стягути за рахунок бюджетних асигнуваньз ГУНП АР Крим та м. Севастополь, адреса: м. Херсон, Суворовський район, проспект адмірала Сенявіна, 128, код ЄДРПОУ: 40108756 суму на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до П"ятого апеляційного адміністративного суду в Апеляційному окрузі.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Максимович І. В.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ГУНП АР Крим та м. Севастополь ( адреса: м. Херсон, Суворовський район, проспект адмірала Сенявіна, 128, код ЄДРПОУ: 40108756.