вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2021 р. Справа № 911/2097/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Автогаражного кооперативу “Олімпієць” про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу)
за позовом ОСОБА_1
до Автогаражного кооперативу «Олімпієць»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників:
від позивача: Крупнік С.Ф. (особисто)
від відповідача: Мельник С.В. (ордер серії АІ №1153100 від 17.09.2021)
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла позовна заява до Автогаражного кооперативу “Олімпієць” (далі - відповідач/заявник) про визнання недійсним рішення Автогаражного кооперативу “Олімпієць” ідентифікаційний код 24212636 про обрання головою Автогаражного кооперативу “Олімпієць” ОСОБА_2 , зареєстрованого згідно витягу ЄДРПОУ від 27.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2021 у справі №911/2097/21 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/2097/21 заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволено, позов ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу “Олімпієць” про визнання недійсним рішення Автогаражного кооперативу “Олімпієць” ідентифікаційний код 24212636 про обрання головою Автогаражного кооперативу “Олімпієць” ОСОБА_2 , зареєстрованого згідно витягу ЄДРПОУ від 27.05.2021 залишено без розгляду.
27.10.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Автогаражного кооперативу “Олімпієць” надійшла заява про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу), відповідно до якої відповідач, керуючись, зокрема, ч. 5 ст. 130, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000, 00 грн.
В обґрунтування вказаної вище заяви відповідач зауважив на необґрунтованих діях позивача, що вимагали від відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Надалі, у судовому засіданні 08.11.2021, в розрізі необґрунтованості дій позивача відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не є учасником Автогаражного кооперативу «Олімпієць», як наслідок поданий ним позов не міг бути задоволений, оскільки у позивача був відсутній інтерес, який підлягає захисту шляхом оскарження рішення про обрання головою означеного кооперативу ОСОБА_2 .
До того ж мотивуючи необхідність задоволення заяви про розподіл судових витрат, відповідач посилався на отриману останнім відповідь Міністерства юстиції України щодо розгляду адвокатського запиту, відповідно до якої заявника повідомлено про прийняття рішення, яким, зокрема, 13.07.2021 скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003391070019000689 від 29.03.2021, якою внесено відомості до вказаного реєстру про те, що керівником Автогаражного кооперативу «Олімпієць» є ОСОБА_1 .
На переконання відповідача, з викладеного вище вбачається, що дії ОСОБА_1 стосовно звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими, позаяк позивач не обирався головою Автогаражного кооперативу «Олімпієць», а тому між ними не виникало жодних правовідносин, зокрема, і трудових.
До вказаної заяви відповідачем додано копії: договору б/н про надання правничої допомоги від 17.09.2021; переліку юридичних (правових) послуг, що надаються замовнику та визначення їх вартості; акта здачі-приймання наданих послуг №1 від 25.10.2021; рахунка-фактури №1 від 25.10.2021; наказу №6-К від 06.10.2021 про надання відпустки; закордонного паспорту Крамаренка В.; адвокатського запиту; відповіді на адвокатський запит та фіскального чеку від 25.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі №911/2097/21 поновлено Автогаражному кооперативу “Олімпієць” строк для подання до суду доказів понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та заяви про розподіл судових витрат, прийнято до розгляду означену заяву та призначено її розгляд на 08.11.2021.
Розглянувши заяву Автогаражного кооперативу “Олімпієць” про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) судом встановлено таке.
Приписами ч. 1 ст. 123, ч.ч. 5, 6 ст. 130, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, з системного аналізу вказаних вище приписів, у тому числі ч. 5 ст. 130 ГПК України, слідує, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Однак, відповідачем не аргументовано та доказово не підтверджено необґрунтованості дій позивача під час розгляду справи №911/2097/21, тоді як посилання відповідача на необґрунтоване пред'явлення позову з огляду на відсутність у позивача порушеного права та відсутності будь-яких правовідносин між останнім та відповідачем, не свідчить про необґрунтовані дії позивача, позаяк звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а наявність/відсутність порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, суд повинен встановити під час розгляду справи по суті та з'ясування фактичних обставин справи.
Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Поряд з тим відповідно до ч. 3 ст. 42, ст. 131 ГПК України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Як слідує з матеріалів справи №911/2097/21, позов ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу “Олімпієць” залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2021 з підстав п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України з огляду на подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, що також не свідчить про необґрунтовані дії позивача, якими не може бути реалізація позивачем наданого процесуальними нормами права на подання відповідного виду заяв.
Також матеріали справи не містять доказів постановлення судом ухвали про застосування до позивача заходів процесуального примусу, як і доказів, що позивач подав завідомо необґрунтований позов, на що суд мав право реагувати ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, оскільки частина 5 статті 130 ГПК України пов'язує компенсацію витрат відповідача виключно з необґрунтованістю дій позивача при розгляді справи, тоді як відповідачем вказаних підстав не доведено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Автогаражного кооперативу “Олімпієць” про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу).
Керуючись ст. ст. 123, 237, 129, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви Автогаражного кооперативу “Олімпієць” про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) відмовити.
Ухвала складена та підписана 12.11.2021, набирає законної сили з моменту її оголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема