ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2021Справа № 910/13006/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка»
до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
про стягнення 40536,84 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» з вимогами до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 40536,84 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019.
Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву залишено заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.08.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла заява на виконання ухвали від 16.08.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13006/21, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
12.10.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який судом до уваги не приймається, оскільки не підписаний представником відповідача.
03.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.06.2019 між Державним підприємством «Завод 410 ЦА» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу (поставки) № УМТЗ-19-215/3.
Відповідно до п. 1.1.-1.3. договору, продавець зобов'язується протягом строку дії договору поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях які є невід'ємною частиною цього договору. Найменування товару: батарея «Прибой-2с». Код ДК:021-2015:34731000-0. Поставка товарів здійснюється окремими партіями, згідно з заявкою покупця переданої факсимільним зв'язком або електронною поштою. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна поставляються за цим договором, передбачені у специфікаціях.
Відповідно до п. 2.7. договору, у випадку суттєвих порушень вимог щодо якості товар (виявлено неусунені недоліки, недоліки, які не можуть бути усунуті без значних витрат грошових коштів або значних витрат часу, або виявляються неодноразово або виникають знову після їх усунення та інших подібних недоліків), покупець в праві на свій вибір: відмовитися від оплати товарів неналежної якості та некомплектних товарів; вимагати від продавця заміни неналежної якості товар на товар, якість якого відповідає умовам цього договору. В випадку неможливості замінити неякісний товар або поставити недопоставлений товар, якщо товар оплачений, продавець на вимогу покупця повертає грошові кошти на рахунок покупця. Зазначені в даному пункті вимоги покупця обов'язкові продавцем в термін не більше 20 робочих днів з дати отримання вимоги покупця.
Згідно з п. 3.1.-.3.3. договору, загальна сума цього договору на момент його укладення складає 35283,60 грн. в т.ч. ПДВ 20%: 5880,60 грн. Ціна одиниці товарів фіксується на момент укладання договору та передбачена в специфікації до договору з урахування умов поставки, протягом строку дії цього договору зміні в односторонньому порядку не підлягає. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться наступним шляхом: покупець направляє продавцю (факсимільним зв'язком або електронною поштою) заявку на поставку товару в рамках специфікацій, які є невід'ємними додатками до даного договору; продавець передає покупцю рахунок для оплати замовленої продукції; покупець згідно рахунку в рамках специфікації (додатку), проводить платіж, умови зазначаються в кожній специфікації окремо.
Строк, місце та умови поставки партії товару буде вказано в кожній специфікації окремо (п. 5.1.-5.3. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору, продавець здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт якості виробника на товар).
Згідно з п. 5.6. договору, право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент передачі товару на склад покупця з підписанням відповідних супровідних документів та проходження вхідного контрою на складі покупця, якщо не передбачено інше.
Пунктами 7.1.-7.3. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. У разі невиконання або несвоєчасно8го виконання зобов'язань при закупівлі товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання, вираженого в гривнях за кожний день прострочення, у встановленому законом порядку. За прострочення виконання зобов'язань за договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині виконання зобов'язань-до повного виконання їх сторонами (п. 10.1).
17.07.2019 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019, відповідно до якої сторонами було викладено п. 3.1. договору в наступній редакції: ціна договору визначається специфікаціями та складає: 168784,15 грн., в т.ч. ПДВ 20%-28130,69 грн. Відповідно до п. 2, додаткова угода № 2 та специфікація № 3 набирають чинності з моменту підписання сторонами та вважаються невід'ємними частинами договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019.
Специфікацією № 3 (додаток № 3) до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019, сторонами було визначено найменування, кількість, та ціну товару, що буде поставлено. Відповідно до специфікації сума вартості товару за специфікацією № 3 становить: 29029,45 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 4838,24 грн. Строки поставки: протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки від покупця. Місце та умови поставки: «Нова Пошта» м. Київ, про. В'ячеслава Чорновола-54А, за рахунок продавця. Гарантія: 2 роки. Умови оплати: 100% оплати проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП «Завод 410 ЦА», з відстрочкою платежу 30 банківських днів.
До матеріалів справи додано рахунки-фактури за договором № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019: № 0000970 від 18.07.2019 на суму 10794,50 грн.; № 0000972 від 18.07.2019 на суму 2437,99 грн.; № 0000973 від 18.07.2019 на суму 15796,96 грн. Постачальником за даними рахунками-фактурами є ТОВ «Промелектроніка», одержувачем є ДП «Завод 410 ЦА».
Відповідно до видаткових накладних: № РН-0001086 від 25.07.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 7017,86 грн.; № РН-0001085 від 25.07.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 711,60 грн.; № РН-0001100 від 29.07.2019 позивачем було поставлено а відповідачем прийнято товар вартістю 10794,50 грн.; № РН-0001102 від 29.07.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 1249,20 грн.; № РН-0001101 від 29.07.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 5501,63 грн.; № РН-0001156 від 12.08.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 372,26 грн.; №РН-001288 від 29.08.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 477,19 грн.; № РН-0001349 від 11.09.2019 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар вартістю 2905,20 грн. Товар за видатковою накладною № РН-0001156 від 12.08.2019 з боку відповідача було прийнято Трофімовим Олегом Сергійовичем (довіреність наявна в матеріалах справи), за рештою видаткових накладних товар було прийнято з боку відповідача Димніковим Володимиром Миколайовичем (довіреність №16-98 від 11.01.2019, наявна в матеріалах справи). Загальна вартість поставленого за зазначеними видатковими накладними товару складає 29029,44 грн.
Також, позивачем, в підтвердження виконання ним вимог пункту «Місце та умови поставки» специфікації № 3 до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019, до матеріалів справи додано експрес-накладні ТОВ «Нова Пошта».
За твердженням позивача, відповідач є таким що порушив своїх зобов'язання за договором поставки № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 663 ЦК України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 5.6. договору, право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент передачі товару на склад покупця з підписанням відповідних супровідних документів та проходження вхідного контрою на складі покупця, якщо не передбачено інше.
Згідно з п. 2.1.-2.3. договору, продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів. Продавець зобов'язаний на товари, які постачаються за цим договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, бірку, тощо, з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК)) підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ, або ін., видаткову накладну, податкову накладну. В разі надання копій документів, що підтверджують якість та відповідність товару, продавець повинен завірити такі документи відповідним чином: своєю печаткою та підписом керівника із зазначенням П.І.Б., посади, дати встановлення підпису та написом «з оригіналом згідно». Товари пакуються у тару, яка відповідає вимогам стандартів або технічних умов і забезпечує схоронність товару при перевезенні та зберіганні.
Пунктами 2.5.-2.6. договору передбачено, що покупець має право здійснювати перевірку якості або кількості товару. Порядок та строки перевірки кількості та якості товару визначаються покупцем, про що він зобов'язаний письмово повідомити продавця. Якщо при прийомці або перевірці якості та кількості (комплектності) товару (в тому числі в період гарантійного строку) буде виявлено недостача, невідповідність якості або комплектності товару вимогам визначеним в документації на товар або вимогам договору, покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару щодо його кількості, асортименту, якості, комплектності. У випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв'язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару, із зазначенням виявлених дефектів та наданням фото-і/або відеоматеріалів. У випадку необхідності або неможливості з'ясування причин виникнення недоліків через представлені покупцем фото та відеоматеріали, продавець протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність товару направляє свого представника, який проводить, оцінку переданого товару та недоліків, а також виявляє їх причини виникнення: виробничий брак або неправильне транспортування. Вказаний порядок виявлення причин недоліків зберігається також коли недоліки в товарі виникли в процесі експлуатації, а також продавцем проводиться додаткова оцінка переданого товару в процесі експлуатації, для виключення вірогідності порчі товару в зв'язку некоректної роботи обладнання. В результаті проведення оцінки продавцем складається та підписується обома сторонами двосторонній акт, в якому зазначається висновки та позиції продавця та покупця. Усуненню в 20-денний термін з моменту отримання повідомлення підлягають недоліки які представляють собою виробничий брак або пошкодження отримані під час вантажу продавцем товару на транспортний засіб. У випадку неможливості усунення недоліків продавець зобов'язується в той же термін замінити неякісний товар товаром належної якості.
Відповідачем було прийнято від позивача товар, передбачений специфікацією № 3 до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019, про що свідчать підпис уповноважених довіреностями представників відповідача на видаткових накладних № РН-0001086 від 25.07.2019, № РН-0001085 від 25.07.2019, № РН-0001100 від 29.07.2019, № РН-0001102 від 29.07.2019, № РН-0001101 від 29.07.2019, № РН-0001156 від 12.08.2019, №РН-001288 від 29.08.2019, № РН-0001349 від 11.09.2019.
Відповідно до п. 2.6. договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019, у випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв'язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару, із зазначенням виявлених дефектів та наданням фото-і/або відеоматеріалів.
Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів, які б підтверджували ту обставину, що ним було виявлено невідповідність якості товару під час його прийняття та/або експлуатації.
Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів, які б підтверджували ту обставину, що позивачем при поставці товару не було видано документи (паспорт, сертифікат якості, бірку, тощо, з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК)) підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ, або ін., видаткову накладну, податкову накладну (п.2.2. договору).
Відповідно до умови оплати, передбачених специфікацією № 3 до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019 : 100% оплати проводиться після поставки на проходження вхідного контролю на ДП «Завод 410 ЦА», з відстрочкою платежу 30 банківських днів.
Відповідачем не додано до матеріалів справи доказів, що поставлений позивачем товар не пройшов вхідний контроль на ДП «Завод 410 ЦА», так само як і не додано доказів того, що під час проходження даного контролю було виявлено невідповідність якості товару.
Специфікацією № 3 (додаток № 3) до договору № УМТЗ-19-215/3 від 24.06.2019 встановлено гарантію на товар, що поставляється 2 роки.
Зважаючи на дати поставки товару за видатковими накладними, а також, на дату судового розгляду справи, Суд дійшов висновку що гарантійний строк на товар, що було поставлено за видатковими накладними № РН-0001086 від 25.07.2019, № РН-0001085 від 25.07.2019, № РН-0001100 від 29.07.2019, № РН-0001102 від 29.07.2019, № РН-0001101 від 29.07.2019, № РН-0001156 від 12.08.2019, №РН-001288 від 29.08.2019, № РН-0001349 від 11.09.2019, є таким що сплинув.
З огляду на поставку товару у 2019 році і наявність заборгованості за поставлений товар у 2021 році, навіть після спливу гарантійного строку на товар, відповідач не звертався до позивача у встановленому законом та/або договором порядку з приводу того, що йому був поставлений неякісний товар.
Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Відповідно до ч.ч. 1-3, ст. 680 ЦК України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.
Відповідно до ч. 1, ст. 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів, надсилання продавцеві (позивачу) повідомлення про порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару, або направлення вимог передбачених ст.ст. 678, 680 ЦК України.
Водночас з огляду на відсутність у Договорі умов щодо терміну, в який відповідач повинен провести вхідний контроль товарів, суд вважає, що він повинен бути здійснений у день приймання товару. А тому відповідач повинен сплатити за товар після його прийняття з відстрочкою платежу 30 банківських днів.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив за товар 29029,44 грн.
Факт наявності у відповідача перед позивачем 29029,44 грн боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення суми основного боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, позивачем на суму заборгованості з оплати поставленого товару було розраховано пеню у розмірі 4086,88 грн., втрати від інфляції у розмірі 3756,47 грн., 3% річних у розмірі 1631,99 грн. та 2032,06 грн. штрафних санкцій згідно п. 7.3. договору, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було розраховано пеню: за видатковими накладними № РН-0001086 та № РН-0001085 від 25.07.2019 за період з 07.09.2019 по 07.03.2020; а видатковими накладними № РН-0001100, № РН-0001102 та № РН-0001101 від 29.07.2019 за період з 11.09.2019 по 11.03.2020; за видатковою накладною № РН-0001156 від 12.08.2019 за період з 25.09.2019 по 25.03.2020; за видатковою накладною № РН-001288 від 29.08.2019 за період з 11.10.2019 по 11.04.2020; за видатковою накладною № РН-0001349 від 11.09.2019 за період з 25.10.2019 по 25.04.2020.
Суд перевірив розрахунок позивача та визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а пеню такою, що підлягає у визначеному позивачем розмірі 4086,88 грн. стягненню з відповідача
Відповідно до п. 7.3. договору, за прострочення виконання зобов'язань за договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Судом було виконано перерахунок нарахованого позивачем штрафу, передбаченого п. 7.3. договору, нарахованого на суму заборгованості 29029,44 грн.
Згідно перерахунку Суду, розрахунок позивача є обгрунтованим та арифметично вірним, а тому, позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 2032,06 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було виконано перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції з урахуванням періодів визначених у розрахунку до позовної заяви: № РН-0001086 та № РН-0001085 від 25.07.2019 за загальний період з 07.09.2019 по 30.07.2021; а видатковими накладними № РН-0001100, № РН-0001102 та № РН-0001101 від 29.07.2019 за загальний період з 11.09.2019 по 30.07.2021; за видатковою накладною № РН-0001156 від 12.08.2019 за загальний період з 25.09.2019 по 30.07.2021; за видатковою накладною № РН-001288 від 29.08.2019 за період з 11.10.2019 по 30.07.2021; за видатковою накладною № РН-0001349 від 11.09.2019 за період з 25.10.2019 по 30.07.2021. Згідно перерахунку суду, сума втрат від інфляції та 3% річних є більшою ніж визначено позивачем до стягнення. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України). Отже, втрати від інфляції та 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі визначеному позивачем до стягнення, тобто, 3% річних в розмірі 1631,99 грн. та 3756,47 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Стосовно покладення витрат позивача на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. на відповідача суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
01.02.2021 між Адвокатським бюро «Сергія Жечева» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (клієнт) було укладено договір-доручення про надання правової допомоги. Відповідно до п. 1.1.-1.2. договору, предметом даного договору є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Сторони домовились, що надання правової допомоги за цим договором безпосередньо здійснюватиметься керівником Адвокатського бюро-адвокатом Жечевим Сергієм Олександровичем або іншим адвокатом, що оформлюється ордером на адвоката. Згідно з п. 3.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022. Відповідно до п. 4.1.-4.5. договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послгу, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обгрунтованого розміру гонорару та узгоджується у розрахунку гонорару. Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється актом приймання-передачі наданої правової допомоги. Загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всієї правової допомоги, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі наданої правової допомоги за цим договором протягом строку його дії. Оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 30-ти днів з дня підписання акту приймання-передачі правової допомоги або сплачується клієнтом наперед. Розмір гонорару може бути змінено за домовленістю сторін у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана.
Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000171 від 28.10.2021 вартість наданих Адвокатським бюро «Сергія Жечева» послуг ТОВ «Промелектроніка» визначено в розмірі 5000,00 грн. Назва послуг: «Надання правової допомоги по справі № 910/13006/21».
28.10.2021 сторонами було складено акт приймання-передачі № ОУ-0000171, відповідно до якого Адвокатським бюро «Сергія Жечева» було надано ТОВ «Промелектроніка» послуг з підготовки позовної заяви до ДП «Завод 410», про стягнення 40536,84 грн. (справа № 910/13006/21). Вартість наданих послуг відповідно до акту та додатку № 1 до нього (розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу) визначено в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 8348 від 29.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» було перераховано на рахунок Адвокатського бюро «Сергія Жечева» грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Призначення платежу: «за надання правової допомоги зг. Рах № 171 від 28.10.21, акт № 171 від 28.10.21, справа № 910/13006/21, без ПДВ».
На підтвердження повноважень адвоката Жечева Сергія Олександровича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» до матеріалів справи додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 864 від 27.04.2011 та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.02.2021 серії АР № 1038643.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, зважаючи на подані позивачем докази, Суд вбачає достатньо підстав для покладення на відповідача витрат на правову допомогу, оскільки факт понесення таких витрат позивачем належним чином обгрунтовано та доведено.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94, код ЄДРПОУ 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4 - А, код ЄДРПОУ 24510970) заборгованість у розмірі 29029 (двадцять дев'ять тисяч двадцять дев'ять) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 99 коп., 3756 (три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 47 коп. втрат від інфляції, пеню у розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 88 коп., штраф передбачений п. 7.3. договору у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 06 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко