ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2021Справа № 910/18217/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши заяву Фермерського господарства "Агрофірма "Базис"
про забезпечення позову до подання позову
без виклику представників учасників процесу,
До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство "Агрофірма "Базис" (далі - ФГ "Агрофірма "Базис", заявник) із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "БФГ-Агро" (далі - ПП "БФГ-Агро", ідентифікаційний код 30525636) до прийняття рішення суду за таким майбутнім позовом.
Подана заява обґрунтована тим, що заявник (ФГ "Агрофірма "Базис") має намір звернутись до суду із позовом про стягнення з ПП "БФГ-Агро" заборгованості у сумі 394 893,00 грн. за договором поставки № 25 від 01.07.2019 р., проте, йому стало відомо, що боржник розпочав процедуру ліквідації (припинення) ПП "БФГ-Агро". Вказані обставини, на думку заявника, свідчить про недобросовісність боржника та ймовірне ухилення його від виконання судового рішення в разі задоволення позову ФГ "Агрофірма "Базис".
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні у ній докази, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
З інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 03.08.2021 р. ПП "БФГ-Агро" перебуває у стані припинення, проте, судом встановлено, що процедура ліквідації боржника не пов'язана з порушенням боржником своїх зобов'язань перед позивачем за договором поставки № 25 від 01.07.2019 р., відсутні ознаки незаконності дій боржника у процедурі ліквідації.
У той же час, наведені заявником обставини щодо проведення відповідачем процедури припинення шляхом ліквідації не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Судом також встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 р. були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього суду від 22.09.2021 року шляхом заборони проведення державної реєстрації припинення ПП "БГФ-Агро", у справі № 910/1104/21 за позовом ФГ "Агрофірма "Базис" до ПП "БГФ-Агро" про стягнення заборгованості у сумі 590 025,50 грн. за договором поставки № 25 від 01.07.2019 року, у зв'язку з відмовою у позові. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові ФГ "Агрофірма "Базис", суд апеляційної інстанції виходив із безпідставності доводів позивача про наявність заборгованості ПП "БГФ-Агро" перед заявником.
Крім того, посилання в заяві про забезпечення позову потенційну неможливість повернення грошових коштів та на ухилення відповідача від сплати боргу не може свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 12.11.2021 р.
Суддя О.В. Мандриченко