ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2021Справа № 916/3088/21
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін'юст), з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2021 № 2568/5 про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.06.2021 № 1005551070025000301 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області Бадьорною К.Ю. щодо Малого приватного підприємства Фірма "ФАРТОН", ЄДРПОУ 31164773, виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.07.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 01.07.2021;
- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії з поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 16.06.2021 № 1005551070025000301 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведеної державним реєстратором Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області Бадьорною К.Ю. щодо Малого приватного підприємства Фірма "ФАРТОН", ЄДРПОУ 31164773, яка була скасована наказом Міністерства юстиції України від 20.07.2021 № 2568/5.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуваний наказ виданий Мін'юстом за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 незаконно, розгляд скарги був здійснений з порушенням вимог пунктів 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок), оскільки Мін'юст не повідомив належним чином інших зацікавлених осіб, зокрема позивача, про розгляд скарги, не направив позивачу скарги та доданих до неї документів, внаслідок чого позивача було протиправно позбавлено можливості взяти участь у розгляді скарги та подати пояснення чи заперечення по суті скарги, а Колегія Мін'юсту необ'єктивно розглянула скаргу, без всебічного і повного з'ясування усіх обставин, без отримання письмових та усних пояснень заінтересованих осіб, зокрема позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 постановлено передати позовні матеріали № 916/3088/21 за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого роподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 позовні матеріали № 916/3088/21 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 08.10.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.
При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між кількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.
Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).
Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.
Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.
Якщо у зазначеному випадку позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.
Якщо ефективного способу захисту законом або договором не передбачено і позивач обирає інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів, у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту, інакше суд залишає позовну заяву без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача.
Позивач звернувся до суду з такими вимогами: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2021 № 2568/5 про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.06.2021 № 1005551070025000301 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу"; - зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії з поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 16.06.2021 № 1005551070025000301 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
Звертаючись з позовом до суду з вищенаведеними вимогами, обираючи відповідні способи захисту своїх прав, свобод чи інтересів (про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту та зобов'язання Мін'юсту вчинити дії з поновлення реєстраційної дії), позивач мав вказати, чи передбачено відповідний спосіб захисту законом або договором або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести у позовній заяві відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту. Проте, позовна заява не містить таких зазначень та обгрунтувань.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третю особу. Однак, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яку зазначено у позові самим позивачем.
Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов'язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем не дотримано вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, копії письмових доказів, зазначені у додатках № 3, 4, 5 до позовної заяви, фактично подані у неякісних копіях, не придатних для опрацювання, на підставі яких не можливо встановити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- вказати, чи передбачено обрані позивачем способи захисту законом або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту;
- надати виклад обставин заявлених ним позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Малого приватного підприємства Фірма "ФАРТОН";
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати якісні копії письмових доказів, зазначених у додатках № 3, 4, 5 до позовної заяви.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- вказати, чи передбачено обрані позивачем способи захисту законом або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту;
- надати виклад обставин заявлених ним позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Малого приватного підприємства Фірма "ФАРТОН";
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати якісні копії письмових доказів, зазначених у додатках № 3, 4, 5 до позовної заяви.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.11.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Гумега