11.11.2021 Справа № 908/3260/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви
Заявник: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлоцький, 11/15, код ЄДРПОУ ВП: 40081347)
До особи, яка може отримати статус учасника справи (Відповідача)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕАЛ" (69032, м. Запоріжжя, пр. Рекордна, буд. 9; код ЄДРПОУ 40526699)
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії,
Без виклику представників сторін
09.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 08.11.2021 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.
Заявник зазначає, що він планує звернутися до суду з позовною заявою до ТОВ "НВП "СЕАЛ" про розірвання договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01 та зобов'язання вчинити дії щодо вивезення поставленої за цим Договором продукції зі складського приміщення заявника. Однак, до прийняття рішення суду по цій справі існує необхідність вжиття заходів, забезпечення позову, оскільки заявник вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі.
З посиланням на ст. ст. 42,136,137 ГПК України просить заборонити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕАЛ" вчиняти будь-які дії на виконання договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01, укладеного за результатами проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі: № UA-2021-03-17-003580-а), в тому числі (але не виключно): надавати письмові рознарядки (дозвіл на відвантаження продукції), здійснювати поставку продукції, приймати продукцію, підписувати видаткові накладні, здійснювати оплату за продукцію.
В обґрунтування забезпечення позову заявник посилається на те, що на виконання рішення Антимонопольного комітету України від 25.06.2021 № 14413-р/пк-пз протоколом засідання тендерного комітету Замовника від 06.07.2021 № 255/21 скасоване рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «НВП «СЕАЛ» у процедурі відкритих торгів № UА-2021-03-17-003 5 80-а та допущено тендерну пропозицію зазначеного підприємства до подальшого аукціону. За результатами проведеної процедури відкритих торгів на закупівлю запасних частин до тепловозів серії 2ТЕК116, 2М62, 2ТЕ10 (оголошення №UА-2021-03-17-003580-а) між АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та ТОВ «НВП «СЕАЛ», код за ЄДРПОУ: 40526699 (до 19.03.2019 колишнє найменування цього підприємства - ТОВ «СТРОНГ ЛЮКС», як переможцем, укладено договір поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01 на загальну суму 3631119,60 грн. з ПДВ. На виконання Договору АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» ТОВ «НВП «СЕАЛ» надано рознарядку (дозвіл на відвантаження) від 25.08.2021 № ЦЗВ-20/2694 на постачання запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 1084814,40 грн. з ПДВ. Так, пунктом 2.2. розділу 2 Договору передбачено, що підтвердженням якості продукції з боку Постачальника (ТОВ «НВП «СЕАЛ») є наступні документи: декларації про відповідність; сертифікат якості. ТОВ «НВП «СЕАЛ» поставлено на адресу Заявника продукцію на загальну суму 872726,69 грн. з ПДВ (згідно з рахунком на оплату від 16.09.2021 № 38 та видатковою накладною від 16.09.2021 № 28). На підтвердження якості поставленої продукції ТОВ «НВП «СЕАЛ» надано оригінал декларації постачальника (ТОВ «НВП «СЕАЛ») про відповідність (згідно з ІSО/ІЕС 17050-1) від 01.09.2021 № 01-09.02/09 із строком дії до 01.09.2024, копію декларації постачальника (ТОВ «СТРОНГ ЛЮКС») про відповідність (згідно з ІSО/ІЕС 17050-1) від 28.07.2017 № 28-07 із строком дії до 28.07.2022, засвідчену печаткою ТОВ «НВП «СЕАЛ», та сертифікат якості № 01-09/21. Відповідно до наданої ТОВ «НВП «СЕАЛ» при поставці продукції декларації про відповідність від 01.09.2021 № 01-09.02/09 з терміном дії з 01.09.2021 до 01.09.2024 доказами відповідності є сертифікат на систему управління якості № UА8О072.40526699.1-2021, виданий Органом з сертифікації систем управління ДП «Харківстандартметрологія» (атестат акредитації № 8О072), який ТОВ «НВП «СЕАЛ» при поставці продукції за Договором надано не було. В порушення п. 2.2. розділу 2 Договору ТОВ «НВП «СЕАЛ» при поставці продукції за Договором, надано оригінал лише 1 (одного) документу - декларацію про відповідність від 01.09.2021 № 01-09.02/09 з терміном дії з 01.09.2021 до 01.09.2024. Таким чином, при поставці продукції ТОВ «НВП «СЕАЛ» не виконано вимогу Договору в частині надання оригіналу декларації про відповідність ТОВ «СТРОНГ ЛЮКС» від 28.07.2017 № 28-07 з терміном дії до 28.07.2022 та оригіналу сертифікату на систему управління якості № UА8О072.40526699.1-2021, виданого Органом з сертифікації систем управління ДП «Харківстандартметрологія» (атестат акредитації № 8О072), що ставить під сумнів наявність оригіналів зазначених документів, які були подані ТОВ «НВП «СЕАЛ» у складі тендерної пропозиції у процедурі відкритих торгів UА-2021-03-17-003580-а. Департамент локомотивного господарства АТ «Укрзалізниця» повідомив Заявника про відсутність інформації стосовно процедури постановки на виробництво запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10. Окрім того, згідно з інформацією, отриманою від Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, наявне кримінальне провадження № 42019111200000750 від 01.11.2019, відкрите стосовно службових осіб ТОВ «НВП «СЕАЛ» (код СДРПОУ: 40526699), ТОВ «НВП «РІКО» (код ЄДРПОУ: 37778740) за фактами шахрайства, заволодіння чужим майном, у вигляді технічних умов, отримання і використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, підроблення документів. За таких обставин є неможливим прийняття продукції АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та подальше виконання Договору, оскільки на сьогодні ТОВ «НВП «СЕАЛ» залишається непідтвердженою якість продукції, обумовленої Договором, оскільки продукція, поставка якої передбачена Договором є продукцією стратегічного призначення та повинна відповідати стандартам по забезпеченню безпеки руху залізничного транспорту. 06.10.2021 АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» звернулася до ТОВ «НВП «СЕАЛ» з вимогою № ЦЗВ-20/3655 щодо вивезення поставленої останнім за Договором продукції - елементу фільтруючого очистки масла Нарва 6-4 в кількості 5388 од. із складського приміщення Замовника, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48. Листом від 08.10.2021 № 08/10 ТОВ «НВП «СЕАЛ» відхилило вимогу «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» від 06.10.2021 № ЦЗВ-20/3655. Листом від 22.10.2021 № ЦЗВ-20/3930 АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» звернулося до ТОВ «НВП «СЕАЛ» з пропозицією розірвати Договір за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди № 2, проект якої у двох примірниках, підписаних з боку Заявника, додано до зазначеного листа. 29.10.2021 АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» на адресу ТОВ «НВП «СЕАЛ» повторно направило вимогу від 28.10.2021 № ЦЗВ-20/4067 щодо вивезення поставленої останнім за Договором продукції - елементу фільтруючого очистки масла Нарва 6-4 в кількості 5388 од. із складського приміщення Замовника, розташованого за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48. Станом на сьогодні, ТОВ «НВП «СЕАЛ» поставлена за Договором продукція зі складського приміщення АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» не вивезена, Договір за згодою сторін не розірвано.
Заявник вважає, що ТОВ «НВП «СЕАЛ» стало переможцем процедури відкритих торгів за ідентифікатором UА-2021-03-17-003580-а на підставі сфальсифікованих документів (що підтверджено висновком судового експерта при проведенні почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 01.11.2019 № 42019111200000750). Поставлена зазначеним підприємством продукція на виконання Договору не відповідає по якості умовам Договору та не може використовуватися АТ «Укрзалізниця» для потреб залізничної галузі, оскільки її використання пов'язане з безпекою руху на залізничному транспорту України. Використання продукції, обумовленої Договором, непідтвердженої якості, може призвести до незворотних наслідків у вигляді настання аварій, зокрема, сходження тепловозів з рейок, в результаті чого є загроза життю та здоров'ю працівників залізничної галузі. Разом з тим, в разі оплати АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» ТОВ «НВП «СЕАЛ» вже поставленої за Договором продукції (яка не може бути використана для потреб залізничної галузі) існує ймовірність відмови Постачальника від вивезення цієї продукції зі складського приміщення Заявника, що, в свою чергу, захаращує вільні складські місця та не дає змоги зберігати іншу якісну продукцію, призначену для використання у залізничній галузі. Враховуючи наявність відкритого кримінального провадження стосовно посадових осіб ТОВ «НВП «СЕАЛ», існує ймовірність того, що на момент ухвалення рішення у справі за позовом АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» до ТОВ «НВП «СЕАЛ» про розірвання Договору та зобов'язання вчинити дії, посадові особи останнього можуть переховуватися від слідства, що ускладнить або унеможливить, в майбутньому, виконання рішення суду, зокрема в частині вивезення продукції зі складського приміщення Заявника, в зв'язку з чим будуть порушені інтереси АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ». Оскільки АТ «Укрзалізниця» є стратегічним підприємством, створеним для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні та забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, то, зазначене підприємство зобов'язане забезпечувати безпеку руху та перевезення пасажирів. В зв'язку із зазначеним фактом Заявник не може допустити до експлуатації неперевірену належним чином продукцію, поставлену ТОВ «НВП «СЕАЛ», яка не відповідає умовам Договору.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши додані до неї заявником докази суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. № 16 вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З наданих заявником до заяви документів вбачається, що на виконання укладеного між АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та ТОВ «НВП «СЕАЛ» договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01 на загальну суму 3631119,60 грн. з ПДВ, АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» ТОВ «НВП «СЕАЛ» надано рознарядку (дозвіл на відвантаження) від 25.08.2021 № ЦЗВ-20/2694 на постачання запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 1084814,40 грн з ПДВ, на підставі якої ТОВ «НВП «СЕАЛ» поставлено на адресу Заявника продукцію на загальну суму 872726,69 грн. з ПДВ (згідно з рахунком на оплату від 16.09.2021 № 38 та видатковою накладною від 16.09.2021 № 28).
Заявник стверджує, що в порушення п. 2.2. розділу 2 Договору ТОВ «НВП «СЕАЛ» не виконано вимогу Договору в частині надання оригіналу декларації про відповідність ТОВ «СТРОНГ ЛЮКС» від 28.07.2017 № 28-07 з терміном дії до 28.07.2022 та оригіналу сертифікату на систему управління якості № UА8О072.40526699.1-2021, виданого Органом з сертифікації систем управління ДП «Харківстандартметрологія» (атестат акредитації № 8О072), що ставить під сумнів наявність оригіналів зазначених документів, які були подані ТОВ «НВП «СЕАЛ» у складі тендерної пропозиції у процедурі відкритих торгів UА-2021-03-17-003580. ТОВ «НВП «СЕАЛ» при поставці продукції за Договором, надано оригінал лише 1 (одного) документу - декларацію про відповідність від 01.09.2021 № 01-09.02/09 з терміном дії з 01.09.2021 до 01.09.2024.
Судом встановлено, що дійсно пунктом 2.2. розділу 2 Договору передбачено, що підтвердженням якості продукції з боку Постачальника (ТОВ «НВП «СЕАЛ») є наступні документи: декларації про відповідність; сертифікат якості.
Разом з тим, Договір містить і пункт 7.3, яким визначено, що приймання продукції по якості проводиться Замовником або кінцевим одержувачем продукції відповідно до Інструкції № П-7 від 25.04.1966р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затвердженою Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями.
Суд зазначає, що текст "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", утвержденной постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г. N П-7, міститься в офіційній базі законодавчих актів України на офіційному сайті Верховної Ради України та викладений мовою оригіналу - російською без офіційного перекладу українською мовою, а тому витяги з неї викладаються судом мовою оригіналу. Оскільки сторони Договору узгодили її застосування у своїх господарських взаємовідносинах то суд дійшов висновку, що оскільки текст цієї Інструкції, назва якої викладена у Договорі російською мовою, то він є загальноприйнятним для обох сторін у викладенні саме російською мовою, яка і застосовується судом з огляду на офіційний текст, розміщений за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007400-66#Text.
Зокрема, вказаною Інструкцією визначено:
13. Приемка продукции производится уполномоченными на то руководителем предприятия-получателя или его заместителем компетентными лицами. Эти лица несут ответственность за строгое соблюдение правил приемки продукции.
14. Приемка продукции по качеству и комплектности производится в точном соответствии со стандартами, техническими условиями, Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными для сторон правилами, а также по сопроводительным документам, удостоверяющим качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве, счет-фактура, спецификация и т. п.). Отсутствие указанных сопроводительных документов или некоторых из них не приостанавливает приемку продукции. В этом случае составляется акт о фактическом качестве и комплектности поступившей продукции и в акте указывается, какие документы отсутствуют.
16. При обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам) договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов. Получатель обязан обеспечить хранение продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции в условиях, предотвращающих ухудшение ее качества и смешение с другой однородной продукцией. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя), если это предусмотрено в Основных и Особых условиях поставки, других обязательных правилах или договоре.
Отже, вказана Інструкція передбачає, що навіть за відсутності деяких супровідних документів приймання продукції не зупиняється, а відповідною комісією має бути складений акт про фактичну якість продукції, яка надійшла, та в якому має бути зазначено які саме документи відсутні. Лише при виявленні невідповідності якості або невідповідності якості товаросупровідним документам, отримувач продукції має право зупинити приймання продукції, повинен забезпечити збереження продукції та викликати для продовження приймання продукції та складання двостороннього акту представника виробника (відправника), якщо це передбачено договором.
При цьому суд враховує, що Заявником не надано належних та допустимих доказів виконання з його боку вказаних вимог Інструкції П-7, а саме: складання Акту приймання продукції за якістю, в якому було б зазначено про постачання продукції неналежної якості або про відсутність передбачених договором документів на підтвердження якості продукції.
Також Договір визначає наступне:
7.4. У разі виявлення невідповідності (…) якості продукції при приймання Постачальник в погоджений строк, але не пізніше 20 днів робить за свій рахунок (…) заміну неякісної продукції, або усуває за свій рахунок виявлені дефекти.
10.4. У разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам цього Договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної Продукції. Збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.
Вказане свідчить, що у Договорі сторони визначили порядок дій у разі поставки продукції неналежної якості, проте доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором в цій частині Заявником також не надано.
З огляду на викладене та надане заявником листування з ТОВ "НВП "СЕАЛ" суд дійшов висновку, що між сторонами Договору існує спір не щодо якості поставленої продукції, а щодо наявності повного комплекту товаросупровідних документів, які підтверджують якість продукції.
Разом з тим, посилаючись на вказані обставини Заявник планує звернутись з позовом до господарського суду Запорізької області до ТОВ "НВП "СЕАЛ" не про зобов'язання останнього виконати умови договору щодо заміни продукції неналежної якості або надання усіх документів на підтвердження якості продукції, а про розірвання Договору та зобов'язання вивезення вже поставленої продукції.
Суд зазначає, що запропоновані Заявником заходи забезпечення цього можливого позову, а саме: заборону самому Заявнику - АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" та можливому відповідачу - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "СЕАЛ" вчиняти будь-які дії на виконання договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01, укладеного за результатами проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі: № UA-2021-03-17-003580-а), в тому числі (але не виключно): надавати письмові рознарядки (дозвіл на відвантаження продукції), здійснювати поставку продукції, приймати продукцію, підписувати видаткові накладні, здійснювати оплату за продукцію, у випадку їх застосування фактично будуть свідчити про надмірне і не виправдане втручання суду у поточну господарську діяльність підприємств, що є неприпустимим, оскільки укладений між сторонами Договір станом на 11.11.2021р. є чинним, недійсним не визнавався, і є обов'язковим до виконання сторонами в силу вимог ст. 629 ЦК України, а також відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Твердження заявника про те, що поставлена ТОВ "НВП "СЕАЛ" продукція не відповідає вимогам безпеки залізничного руху та перевезення пасажирів, не підтверджені жодними належними та допустимим доказами.
Враховуюче викладене суд констатує, що запропоновані Заявником заходи забезпечення позову не відповідають принципам розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін. Вони безпосередньо не пов'язані з предметом вказаних Заявником можливих позовних вимог і не свідчать про можливість утруднення виконання рішення в разі невжиття таких заходів.
Заявником не наведено в чому саме полягає зв'язок між цим конкретним заходом на забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Заявник не наводить жодного обґрунтування з відповідними доказами, які б могли свідчити про вчинення таких дій відповідачем. Само по собі зазначення ним про небажання ТОВ "НВП "СЕАЛ" за згодою обох сторін розірвати чинний договір та вивезти раніше поставлену продукцію не свідчить про те, що у разі прийняття рішення судом про задоволення позову невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно унеможливити виконання рішення суду та ефективно захистити та поновити порушені майнові права та інтереси позивача, та не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Посилання Заявника на наявність кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ "НВП "СЕАЛ" не заслуговує на увагу, оскільки відсутнє судове рішення у цій кримінальній справі, в якій було б встановлено обставини, які мають преюдиційне значення для суду в силу ст. 75 ГПК України.
Отже, наведене не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, суд зазначає, що в порушення п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, яке з огляду на запропоновані заходи забезпечення позову, предмет і ціну Договору, є обов'язковим, оскільки задоволення цієї заяви могло б завдати збитків відповідачеві, а тому їх відшкодування має бути забезпечено.
Також суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з абз. 1 ч. 6, ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви з покладенням судових витрат в цій частині на заявника.
Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику та відповідачу.
3. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.
В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.