Справа № 756/2435/21
Номер провадження № 1-кп/756/925/21
12 листопада 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає АДРЕСА_2 , у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, про визнання доказів недопустимими,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває наведене кримінальне провадження.
Обвинуваченим ОСОБА_4 було подано два клопотання, які були оголошені в судовому засіданні захисником ОСОБА_5 , про визнання доказів недопустимими в порядку статей 87, 89 КПК України. Зокрема, сторона захисту просить визнати недопустимими протокол обшуку від 18.08.2020 з причин того, що у протоколі обшуку не зазначено всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання), а також визнати недопустимими доказами повідомлення ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України від 26.01.2021, з причин, що даний процесуальний документ прийнятий поза межами граничних строків досудового розслідування, та ґрунтується на припущеннях щодо його черговості прийняття. Також захист просить визнати недопустимими доказами дві постанови прийняті в один день про зупинення досудового розслідування та про відновлення досудового розслідування від 16.12.2021, оскільки ці процесуальні документи прийняті поза межами граничних строків досудового розслідування та як такі, що ґрунтуються на припущеннях щодо їх черговості прийняття.
Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що питання допустимості доказів суд має вирішити саме під час ухвалення рішення в справі по суті.
Вислухавши клопотання, думку учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як установлено в судовому засіданні, сторона захисту просить визнати суд, у порядку передбаченому статтями 87, 89 КПК України, недопустимими докази, а саме протокол обшуку, повідомлення ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України від 26.01.2021, а також постанови про зупинення досудового розслідування та про відновлення досудового розслідування від 16.12.2021.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Оцінюючи наведені положення КПК України, слід констатувати, що повідомлення про підозру, як і про її зміну, а також постанови слідчого про зупинення та відновлення досудового розслідування не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а є процесуальними рішеннями. А отже такі процесуальні рішення не можуть бути визнані недопустимими. При цьому, оцінка прийнятих рішень може бути надана судом лише при ухваленні рішення в справі по суті, при наданні оцінці в цілому проведеному досудовому розслідуванню.
Між тим дійсно, відомості, які наведені в протоколі обшуку та зібрані на його підставі речі та документи, є доказами в розумінні положень ст. 84 КПК України, а отже протокол обшуку може бути визнано недопустимим доказом виходячи зі змісту положень статей 87, 89 КПК України. При цьому суд бере до уваги і приведену захистом правову позицію Верховного Суду, яку сформовано в постановах від 31.10.2019 (справа № 321/954/14-к) та від 12.03.2020 (справа 591/4171/17). Однак слід також узяти до уваги, що відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Наведена ж в висновках Верховного Суду правова оцінка протоколу обшуку, є оціночна, а отже не є такою, яка дає підстави вважати певний доказ очевидно недопустимим, бо для надання такої оцінки, ураховуючи наведені захистом в клопотанні підстави, суд має не лише оцінити відомості, які вказані в протоколу обшуку, а й співставляти їх з іншими матеріалами, як то показання обвинуваченого, свідків та наданого разом зі протоколом обшуку відеозаписом.
Указані висновки суду свідчать, що в задоволенні клопотання про визнання доказів недопустимими слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 84, 87, 89, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, про визнання доказів недопустимими - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, яке буде прийнято за наслідком розгляду справи по суті.
Суддя ОСОБА_1