Справа № 755/13930/21
"25" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Дніпровським РВ ДВС у м. Києві в ході примусового виконання виконавчого листа № 2-2244/1 державним виконавцем було накладено арешт на ј частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, а саме: сарай, вбиральня, навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В січні 2020 року ОСОБА_2 отримала постанову про повернення виконавчого документу, оскільки дитина, на яку стягувалися аліменти, досягла повноліття. Як зазначає позивач, врегулювати дане питання в досудовому порядку не вдалося можливим, оскільки законом не передбачено можливість відділом ДВС зняти такий арешт, тому позивач звернувся з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився. Надала суду заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.
Представник відповідача -1 в судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач - 2 в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та не заперечувала щодо їх задоволення.
В силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є власником ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17, 18).
06 червня 2007 рок державним виконавцем Яцук Л.А. була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постановлено накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме ј частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зоборонено здійснювати відчуження такого майна. (а.с. 21)
Відповідно до інформаційної довідки № 264811257 від 07 липня 2021 року, постановою АКК № 209274, 06.06.2007 ВДВС Дніпровського району, заборона № 120 накладено арешт на 1/4 частину нерухомого майна, а саме ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 9-9звор.)
Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 15 січня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 17813762, виконавчий лист № 2-2244 виданий 26 вересня 2006 року Дніпровським районним судом м. Києва був повернутий стягувачу, оскільки встановлено, дитина на яку утримувались аліменти досягла повноліття. Заборгованість на момент повноліття становить 228 266,72 грн. Справа перейшла з категорії періодичні стягнення в категорію стягнення боргу. Та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» вказаний виконавчий лист було повернуто.
16 квітня 2021 року стягувач скерувала на адресу Дніпровського РВ ДВС в у м. Києві лист в якому просила зняти арешт на заборону здійснювати відчуження із належної боржникові ј частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно наданої відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 11 травня 2021 року № 39014 вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 17813762 з примусового виконання виконавчого листа №2-2244/1 виданого 26.09.2006 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частина всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.07.2006 року і до повноліття дитини. 15.01.2020 державним виконавцем керуючись п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, якою і встановлено, що згідно виконавчого документа дитина на яку утримувались аліменти - досягла повноліття. Заборгованість на момент повноліття становить 228266,72 грн. Справа перейшла з категорії періодичні стягнення в категорію стягнення боргу. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відсутні, згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС м. Києва транспортні засоби за боржником на праві власності не зареєстровано. Серед власників цінних паперів/акцій боржник не значиться. Серед власників морських, повітряних суден та спеціалізованої техніки - не значиться. Згідно повідомлення ДФС України відкриті рахунки у банківських установах, про осіб які працюють за трудовим або цивільним договорами, які отримують пенсію, про джерела отримання доходів божника фізичної особи, інформація відсутня. Згідно повідомлень банківських установ, арешт карткових рахунків боржника виявився без результатними-відсутній клієнт(боржник). Арешти на майно боржника державним виконавцем внесені до відповідних реєстрів. Згідно ч. 4 с. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконав, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про йо бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1 (2) розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Станом на 27.04.2021 підстави для зняття арешту відсутні. Додатково повідомлено, що згідно ч.5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
27 липня 2021 року ОСОБА_2 була складена розписка про те, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 228 266,72 грн в рахунок погашення суми заборгованості по аліментам.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилом ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, суд вважає за можливе скасувати арешт майна та заборону на його відчуження, а саме ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки накладений арешт перешкоджає власнику в повній мірі користуватися, розпоряджатися та володіти таким майном.
Щодо пред'явлення позову до Дніпровського РВ ДВС у м. Києві, суд зазначає наступне.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
За змістом наведених правових норм та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у випадку звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) орган державної виконавчої служби не може бути належним відповідачем у такій справі. Вказані позовні вимоги можуть бути пред'явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт.
Отже, Дніпровський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) не може бути відповідачем в даній категорії справ, в тому в задоволенні позову в частині пред'явлення позовних вимог до Відділу слід відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна частково.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 316, 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити частково.
Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 1/4 частини жилого будинку, з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд: сарай, вбиральня, навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 06.06.2007 року; Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Зняти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 частини жилого будинку, загальною площею 114,3 м2 з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд: сарай, вбиральня, навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 й виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) запис від 26.06.2007р. за № 5207254 про обтяження майна.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 25 жовтня 2021 року.
Суддя Н.О. Яровенко