Справа № 755/3243/21
"08" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів,
позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів. Свої вимоги мотивував тим, що протягом 2018-2020 років з карткового рахунку №IBAN НОМЕР_1 здійснювалося списання грошових коштів «за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%». Однак позивач вважає, умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не містять підпису позивача та їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі плати за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача безпідставно списані з карткового рахунку грошові кошти у розмірі 26 514 грн. 72 коп.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Згідно виписки по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), відкритого на ім'я позивача в період з 01 лютого 2018 року по 01 серпня 2020 року відповідачем було списано відсотки за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5 % на загальну суму 26 514,72 грн. (а.с. 16-18, том 1).
26 вересня 2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення безпідставно списаних з карткового рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 26 514 грн. 72 коп. (а.с. 10-12, 13, том 1).
Листом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 23 жовтня 2020 року позивачу відмовлено в поверненні безпідставно списаних з карткового рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 26 514 грн. 72 коп. (а.с. 14-15, том 1).
Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно списані з карткового рахунку грошові кошти у розмірі 26 514 грн. 72 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не містять підпису позивача та їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі плати за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю, оскільки позивачем неодноразово підписувалися анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з АТ КБ «Приватбанк». Відсутність підпису на позивача на відповідних Умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, оскільки суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визнаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Крім того, позивачем пропушено строк позовної давності.
На підтвердження відзиву представник позивача надав суду анкету-заяву позивача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з АТ КБ «Приватбанк» від 03 липня 2014 року (а.с. 12-13, том 2), анкету-заяву позивача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з АТ КБ «Приватбанк» від 16 серпня 2019 року та паспорт споживчого кредиту (а.с. 14-29, 30-32, том 2), виписку по рахунках позивача (а.с. 35-180, том 2).
Позивач скористався своїм правом подачі відповіді на відзив та доповнень до відповіді на відзив, відповідно до яких зазначив, що надані відповідачем документи не містять доказів укладення між сторонами будь-якого кредитного договору, який містить ціну договору, яка встановлена у формі плати за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що в період з 01 лютого 2018 року по 01 серпня 2020 року відповідачем було списано відсотки за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5 % на загальну суму 26 514,72 грн. з картки/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), відкритого на ім'я позивача.
Надані відповідачем документи не містять доказів укладення між сторонами будь-якого кредитного договору, який містить ціну договору, яка встановлена у формі плати за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5%.
Крім того, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Позивач дізнався про списання грошових коштів по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) 21 січня 2021 року, що підтверджується випискою з рахунку, а тому суд приходить висновку, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів 17 лютого 2021 року, в межах строку позовної давності.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів задовольнити повністю підлягають задоволенню повністю: стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно списані з карткового рахунку грошові кошти у розмірі 26 514 (двадцять шість тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 72 коп.
Згідно частини 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн.), а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних (908,00 грн.).
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню повністю, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 207, 256, 257, 266, 267, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно списані з карткового рахунку грошові кошти у розмірі 26 514 (двадцять шість тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 72 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна