Номер провадження 2/754/1977/21
Справа №754/15494/20
Іменем України
18 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Саламон О.Б.
при секретарі Крутіковій-Вільховченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінвео швидка фінансова допомога» про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 356219078. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 719792233. 03.01.2019 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.01.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 106,50 грн., з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1606,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як зазначає позивач, згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 356219078 від 20.08.2018 в розмірі 10 106,50 грн., а також понесені ним судові витрати.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 23.11.2020 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.01.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У даному відзиві відповідач просить в позові ТОВ «ФК ЄАПБ» відмовити в повному обсязі, оскільки вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи. Так, відповідач зазначає про те, що вона не була належним чином повідомлена про заміну кредитора у зобов'язанні, а також не отримувала жодних повідомлень від позивача. Відповідач також вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів набуття прав нового кредитора, а дійсність правочинів від 28.11.2018 та від 03.01.2019 викликають у неї сумніви. Крім того, відсутні первинні бухгалтерські документи стосовно укладення між нею та первісним позикодавцем угоди від 20.08.2018. Також, відповідач послалась на положення ст.ст.215, 1055 та ст.216 ЦК України щодо недійсності (нікчемності) правочину та двосторонню реституцію. З урахуванням наведеного, відповідач просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
02.02.2021 до суду надійшла відповіді представника позивача Ткаченко М.М. на відзив. У даній відповіді представник позивача вважає, що ТОВ надано усі належні та допустимі докази набуття прав вимоги та розміру заборгованості, а також вказала на те, що кредитний договір, укладений між сторонами 20.08.2018 в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами. Представник позивача наполягає на тому, що відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначила необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявила намір вступити з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в договірні відносини на умовах, визначених правилами. Також, грошові кошти було перераховано відповідачу належним чином відповідно до умов договору. Інші посилання відповідача представник позивача вважає оціночними судженнями та суб'єктивними висновками, які вважає такими, що не заслуговують на увагу. З урахуванням наведеного, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У наданій 05.02.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповіді на відзив, позивач відхиляючи заперечення відповідача зазначені у його відзиві, вказав, що доводи зазначені відповідачем у відповіді на відзив не підтверджені належними та допустимими доказами, просив відзив на позов залишити без задоволення, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ » до про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
05.02.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження позовних вимог.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 14.06.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Представник позивача за первинним позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи судом був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.08.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 356219078, за умовами якого ТОВ надало відповідачу кредит на суму 8500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти в розмір 0,63 % за кожен день користування кредитом. Позичальник сплачує ТОВ проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 229,95 % річних.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 356219078.
03.01.2019 між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги, в тому числі і до відповідача.
Згідно з п.2.1 Договору факторингу, Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги , зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги , а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах , визначених цим договором.
Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони погодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.01.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 106,50 грн., з яких: 8500,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 1606,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.
Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула отриманий кредит і не сплатила відсотки в строки, передбачені Кредитним договором.
З метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору, позивачем, який набув право грошової вимоги, 08.02.2019 на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та зміну кредитора та про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних боржників разом з вимогою про погашення загальної суми боргу .
Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги та погашення заборгованості, має місце той факт, за яким відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» , які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відтак, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.01.2019 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 356219078 в сумі 10 106,50 грн., з яких: 8500,00 грн. - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту), 1606,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відома від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. З Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин), електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та Товариством (заснованих як на першому Договорі, так і на всіх наступних договорах, інших договорах і угодах, які будуть укладені між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у майбутньому) в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись Логін Особистого кабінету та Пароль Особистого кабінету.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відтак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Кредитору не повернуті, а передбачені договором відсотки не сплачені, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд. Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 10 106,50 грн.
При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неналежної форми кредитного договору, відсутності доказів про передачу грошових коштів, а також посилань на норми ЦК України щодо недійсності (нікчемності) правочину, оскільки з зустрічним позовом з приводу цього відповідач до суду не зверталась. Крім того, зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, розмір відсотків, дату його видачі, строк надання коштів. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Без отримання листа на адресу електронної пошти та СМС-повідомлення, беї здійснення входу на сайт Товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Паролю Особистого кабінету, без заповнення Заявки, кредитний договір між позивачем і відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі сторін, цей правочин відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ч.1 ст.125 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодекс, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.
Відповідно до ст.ст. 12,80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, факт передання грошових коштів позивачу підтверджується копією платіжного доручення (заяви) на переказ та зарахування грошових коштів в розмірі 8500,00 грн. від 20.08.2018 на банківську карту отримувача, яким є ОСОБА_1 . В платіжному дорученні зазначено: «Перерахування грошових коштів згідно кредитного договору № 356219078 від 20.08.2018».
Слід звернути увагу і на те, що відповідач в жодних своїх письмових відзивах та поясненнях не заперечувала факту отримання коштів від первісного кредитора.
Відтак, кожні заперечення відповідача проти позову не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються вищенаведеними правовими нормами. Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено, що договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», а тому є укладеним, вимог щодо його недійсності відповідачем не заявлено, факт отримання коштів за кредитним договором доведено належними доказами, які відповідачем не спростовано, які не спростовано факту не виконання кредитних зобов'язань з боку відповідача. Доказів вчинення шахрайських дій матеріали справи не містять .
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить висновку про обґрунтованість доводів позивача, а тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Інші твердження сторони відповідача висновки суду не спростовують та підстави для відмови в задоволенні позову не дають.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідачів, солідарно, на користь позивача належить стягнути суму судового збору в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 356219078 в розмірі 10 106,50 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя