Справа № 752/23412/21
Провадження №: 3/752/10500/21
11.10.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участю ОСОБА_1 (особисто), Волощенко В.І. (адвокат)
13.09.2021 уповноваженим співробітником Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 337383 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в якому зазначено, що 13.09.2021 приблизно об 11:50 у м. Києві по вул. Заболотного (на перехресті з вул. Сірка), водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотрималась безпечного інтервалу та скоїла зіткнення з транспортним засобом ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду. Протокол складено з відсилкою до п. 13.1 Правил дорожнього, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
До протоколу долучено протоколу про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_3 від 13.09.2021 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, схему з місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2021, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, відповідні виміри, письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.09.2021 та письмові пояснення ОСОБА_3 від 13.09.2021.
У судове засідання, призначене для розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення, з'явилась ОСОБА_1 та захисник Волошенко В.І.
У ході розгляду справи ОСОБА_1 зазначила, що 13.09.2021 близько 11:50 вона керувала автомобілем Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 у місті Києві та виїжджала з вул. Сірка, впевнившись у безпечності свого маневру, повертаючи вправо на зелену стрілку світлофора, пересвідчилася у тому, що її руху не перешкоджають автомобілі, що рухаються попереду та зліва у смузі попутного напрямку (по вул. Заболотного) та здійснила маневр виїзду з повороту на вул. Заболотного. У той час водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , який тримався перед нею та також повернув праворуч на вул. Заболотного, одразу намагався зайняти другу смугу руху і вже майже виїхав до середини цієї смуги і тим самим створив перешкоду автомобілю Volkswagen, що рухався у ній на зелений сигнал світлофору на головній дорозі. Аби уникнути зіткнення з Volkswagen водій ОСОБА_3 різко перемістився (повернувся) у першу смугу, де перебувала на своєму авто ОСОБА_1 та різко загальмував перед нею, у зв'язку з чим вона також здійснила екстрене гальмування та, з метою об'їзду перешкоди у виді автомобіля ВАЗ, здійснила маневр виїзду ліворуч, але всіх вжитих заходів не вистачило для уникнення здійснення.
Для залучення до матеріалів справи захисником було приєднано клопотання про закриття провадження у справі з детальні письмові пояснення з фототаблицею.
Згідно з запереченнями захисника та ОСОБА_1 на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди розташування автомобіля ВАЗ відображена так, як він вже зупинився після зіткнення, а не у момент зіткнення, а тому у ОСОБА_1 не може притягатися до відповідальності за недотримання бокового інтервалу.
Уважно дослідивши наявні матеріали та заслухавши проголошені заперечення, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) зазначає.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" (рішення від 06.12.1998) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. З цього принципу слідує також, що обов'язком обвинувачення є інформування особи про висунуті обвинувачення, щоб вона могла підготувати та належним чином представити аргументи на свій захист.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 13.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (зі змінами та доповненнями, надалі по тексту - Правила дорожнього руху) установлено обов'язок водія, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Судом (суддею) установлено, що дійсно 13.09.2021 у м. Києві по вул. Заболотного, дійсно сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів - Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
З огляду на досліджені докази, не вирішуючи питання про винуватість іншого учасника пригоди, суд (суддя) дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, про які зазначено у протоколі від 13.09.2021, адже зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2021 можна чітко визначити послідовність руху кожного з автомобілів та правдивість версії, які озвучила в суді ОСОБА_1 та її захисник стосовно того, що вона намагалась уникнути зіткнення шляхом гальмування та маневрування.
Аналіз досліджених доказів у їх сукупності об'єктивна свідчить про те, що описані у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця дорожньо-транспортної пригоди обставини не співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками заслуховування пояснень і заперечень ОСОБА_1 .
З огляду на встановлені обставини, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним, адже факту недотримання ним вимог Правил дорожнього руху не вбачається.
Приймаючи до уваги все описане, склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 23, 124, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко