Справа № 558/581/21
номер провадження 1-кп/558/96/21
12 листопада 2021 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12021181160000193, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Коритне, Радивилівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
сторони судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , суд, -
ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи притягненим до адміністративної відповідальності постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , що мало місце 7 вересня 2020 року; постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 15 березня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 та падчерки ОСОБА_6 , 2012 року народження, що мало місце 5 березня 2021 року, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив та з 7 вересня 2020 року по 4 вересня 2021 року по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, систематично, на ґрунті неприязних відносин, вчиняв психологічне насильство щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.
Зокрема, 7 вересня 2020 року близько 14:00 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство в сім'ї, а саме: погрожував фізичною розправою, шарпав за верхній одяг, виражався нецензурною лайкою, за що 8 вересня 2020 року відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №558/556/20 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні такого адміністративного правопорушення та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень.
Крім того, 5 березня 2021 року близько 20:00 години ОСОБА_3 знову вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 та падчерки ОСОБА_6 , 2012 р.н., психологічне насильство в сім'ї, а саме: ображав їх нецензурними словами, шарпав за верхній одяг, за що 10 березня 2021 року, відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 15 березня 2021 року в справі №558/149/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 391,00 гривень.
4 вересня 2021 року ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , маючи умисел на систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, приблизно о 19:00 годині, умисно, систематично проявив відносно потерпілої акт психологічного насильства у вигляді умисних безпричинних словесних образ, нецензурної лайки в адресу потерпілої, шарпанині за одяг, що викликали у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинили їй емоційну невпевненість та завдали шкоди психічному здоров'ю.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї цивільної дружини, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
11 листопада 2021 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , було укладено угоду про примирення.
Згідно угоди про примирення від 11 листопада 2021 року, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України; обвинувачений та потерпіла примирилися між собою, потерпіла будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, наміру заявляти вимоги про відшкодування шкоди (подавати цивільний позов) не має; сторони погодили призначення ОСОБА_3 покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
За таких обставин, суд розглянув судове провадження відповідно до положень ст.ст. 473, 474 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а отже угода відповідає вимогам закону.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що цілком розуміє наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні сторони угоди підтвердили те, що не заперечують фактичних обставин події; укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою з'ясування добровільності укладення угоди сторонами. Суд об'єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст. 126-1 КК України, просив затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене за угодою покарання.
Прокурор ОСОБА_4 вважала, що укладення угоди про примирення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є можливим затвердження такої угоди.
Дослідивши зміст угоди, суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст. 471 КПК України. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися. З огляду на особу обвинуваченого та взяті ним на себе за угодою зобов'язання, очевидної неможливості їх виконання не встановлено.
Підстави для відмови в затвердженні наданої суду угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
За таких обставин, угоду про примирення належить затвердити, а обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1КК України, та призначити йому узгоджене сторонами за угодою про примирення покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Під час досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, клопотань про застосування запобіжного заходу сторони не заявляли, а тому підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 на час до набрання вироком законної сили немає.
Керуючись ст.ст. 392-395, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, ст.ст. 12, 126-1 КК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 11 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12021181160000193, що укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 11 листопада 2021 року покарання, у виді громадських робіт на строк 150 (Сто п'ятдесят) годин.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1 .