Справа № 524/8097/20
Провадження №2/524/1064/21
08.11.2021 рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., - позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , представника відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та третьої особи ПП «Арт-Ніко» - Охмака В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
У грудні 2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до ФОП ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач вказувала, що у березні 2019 року звернулася до меблевого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою зробити замовлення на виготовлення меблів у свою квартиру за індивідуальним замовлення.
Відповідно Індивідуального замовлення № 123 від 04 квітня 2019 року було замовлено гардеробну (шафу кутову) вартістю 130 643 грн., колір - біла емаль і патина срібло, внутрішня частина - шпон білого кольору. Згідно Доповнення № 2 від 14 травня 2019 року було збільшено вартість гардеробної у зв'язку із зміною наповнення. Остаточна вартість гардеробної склала 139 922 грн.
Згідно Індивідуального замовлення № 128 від 09 квітня 2019 року позивачем було замовлено комод індивідуальний вартістю 23 940 грн., колір - біла емаль і патина срібло, внутрішня частина - шпон білого кольору, фурнітура Блюм. Згідно Доповнення № 2 від 09 квітня 2019 року було збільшено вартість комоду у зв'язку із зміною розміру. Остаточна вартість гардеробної склала 25 749 грн.
Відповідно Індивідуального замовлення № 179 від 15 травня 2019 року позивачем було замовлено передпокій вартістю 157 553 грн., колір - біла емаль і патина золото.
Згідно Замовлення індивідуального № 330 від 16 серпня 2019 року передпокій (шафа 6-ти дверна), колір - біла емаль з золотою патиною, внутрішнє наповнення - шпон білого кольору, фурнітура Блюм, розмір 2800х2000х500 см. Остаточна вартість - 160 656 грн.
Позивач вказала, що остаточно нею було сплачено відповідачу 326 327 грн. Крім того, було сплачено також 3500 грн. за послуги із доставки та збирання меблів (індивідуальне замовлення № 229 від 27 липня 2019 року). Звернула увагу, що нею було виконано зобов'язання за договором та повністю сплачено вартість замовлених меблів.
У своєму позові позивач зазначила, що через 3 місяці після виготовлення та встановлення меблів нею було виявлено безліч недоліків, а саме: глибина передпокою була 600мм, а не 500мм як було замовлено, меблі мали явні дефекти, збірка меблів була виконана неякісно, в результаті чого меблі не могли використовуватись за їх призначенням. Після виявлення недоліків вона звернулася до експерта за встановленням відповідності виготовлених меблів вимогам ДСТУ.
Відповідно до товарознавчого дослідження від 15 жовтня 2020 року за № П-135, експертом було зроблено висновок про те, що замовлені меблі не відповідають комплекту технічної документації (ескізам), мають дефекти виробничого і невиробничого характеру, якість меблів не відповідає нормативним документам, що діють на території України.
При звернені позивача до виробника меблів ПП «Арт-Ніко» отримала відповідь від 06 листопада 2020 року про те, що всі претензії повинні пред'являтися до магазину, який виконував замовлення.
30 жовтня 2020 року позивачем було направлено претензію до магазину на яку вона отримала відповідь 20 листопада 2020 року про те, що замовлення було виконано у відповідності до її побажань, замовлень та вихідних даних.
Вважає замовлені у відповідача меблі неякісними та непридатними для використання.
Вказує, що їй також було завдано моральну шкоду внаслідок довготривалого користування неякісними меблями, яка полягає у душевних стражданнях через неможливість нормального використання меблів, відсутності пропорцій і гармонічного розташування меблів у кімнаті, що призвело до погіршення взаємовідносин у сім'ї, оскільки у неї виникла дратівливість, поганий настрій та конфліктне налаштування. Розмір моральної шкоди оцінила у 20 000 грн.
Просила розірвати договори купівлі-продажу меблів, укладені між нею та ФОП ОСОБА_3 , а саме: № 123 від 04 квітня 2019 року, № 128 від 09 квітня 2019 року та № 179 від 15 травня 2019 року. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь 326 327 грн. в рахунок сплачених грошових коштів за договорами, 3500 грн. за послуги із доставки та збирання меблів, 1108 грн. за проведене експертне товарознавче дослідження, 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року було відкрито провадження, залучено сторони до участі у справі, третю особу, призначено розгляд справи (т. 1 а.с. 66).
01 лютого 2021 року до суду від відповідача ФОП ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 90-95).
Відповідач вказувала, що повністю не визнає заявлений позов, оскільки всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» з дня поставки і збирання меблів, тобто з 27 липня 2019 року, ні сама позивач, ні її представник до меблевого центру «Бумеранг» у 14-денний строк щодо розірвання договору купівлі-продажу не зверталися. Крім того, протягом гарантійного строку на меблі та вимогу законодавства із захисту прав споживачів, позивач до меблевого салону не зверталася. Про те, що вона звернулася до експерта їй не було відомо, ніяких відповідних документів вона від позивача не отримувала.
Звернула увагу, що у відповіді ПП «Арт-Ніко» від 14 січня 2021 року на запит ФОП ОСОБА_3 надано висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи Державної санітарно-епідеміологічної служби від 09 листопада 2021 року, згідно якої корпусні меблі, виготовлені ПП «Арт-Ніко» відповідають ГОСТу 16371-93.
Також, Головним управлінням Держспоживслужби в Полтавській області було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 щодо повернення коштів та неякісного виготовлення меблів по її замовленню. За результатами перевірки порушень вимог законодавства виявлено не було (Акт перевірки від 21 січня 2021 року за № 000002). Копію даного Акту відповідач додала до свого відзиву.
Щодо відшкодування моральної шкоди вважає її безпідставною, необґрунтованою та недоведеною, щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у 10 000 грн. вважає його завищеним. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року було залучено до участі у справі третьою особою ПП «Арт-Ніко», витребувано від ГУ Держспоживслужби у Полтавській області копії матеріалів за результатами перевірки ФОП (т. 1 а.с. 110).
16 березня 2021 року до суду від ГУ Держспоживслужби у Полтавській області надійшли витребувані судом документи (т. 1 а.с. 118-197).
24 березня 2021 року до суду від представника відповідача ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшла заява про виклик свідка ОСОБА_5 , яка була задоволена ухвалою суду від 24.03.2021 року постановленої у судовому засіданні із занесенням до протоколу судового засідання (т. 1 а.с. 199, 204-205).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, які були викладені у позовній заяві, у тому числі уточнили розмір витрат на правничу допомогу.
Відповідач ФОП ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 , котрий є одночасно представником третьої особи ПП «Арт-Ніко», позов не визнали, посилаючись на поданий відзив на позовну заяву, який підтримали та просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі по причині відсутності істотних недоліків.
Представник третьої особи - ГУ Держспоживслужби у Полтавській області у судове засідання не прибув. Керівництво третьої особи було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, їх представників, представника третьої особи, свідчення свідка, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 52-54) ОСОБА_3 з 11 квітня 2007 року зареєстрована як ФОП, вид діяльності роздрібна торгівля меблями, освітлювальними приладами та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (основний). Підприємницька діяльність не припинена.
04 квітня 2019 року ОСОБА_1 за Індивідуальним замовленням № 123 замовила у ФОП ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») виготовлення гардеробної (шафи кутової) у свою квартиру, за власними розмірами 1950х3000х2600, колір - біла емаль і патина срібло, внутрішня частина - шпон білого кольору, вартість якої становила 130 643 грн. (т. 1 а.с. 14-16).
09 квітня 2019 року ОСОБА_1 за Індивідуальним замовленням № 128 замовила у цієї ж ФОП ОСОБА_3 виготовлення комоду у свою квартиру, за власними розмірами 1220х900х480, колір емаль біла і срібляна патина, внутрішнє наповнення білий шпон, фурнітура Блюм, вартість якого становила 23 940 грн. (т. 1 а.с. 20).
Відповідно до Доповнення № 2 від 14 травня 2019 року було збільшено вартість комоду з 23 940 грн. до 25 749 грн. у зв'язку із зміною його розмірів та вартість гардеробної з 133 538 грн. до 139 922 грн. у зв'язку із зміною її наповнення (т. 1 а.с. 21).
15 травня 2019 року ОСОБА_1 за Індивідуальним замовленням № 179 замовила у ФОП ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») виготовлення передпокою у свою квартиру, за власними розмірами 2100х2800, колір біла емаль і патина золото, вартість якої становила 157 553 грн. (т. 1 а.с. 24).
16 серпня 2019 року ОСОБА_1 за Індивідуальним замовленням № 330 замовила у цієї ж ФОП ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») виготовлення 6-ти дверної шафи у передпокій за власними розмірами 2800х2000х500, колір - біла емаль з золотою патиною, внутрішнє наповнення - шпон білого кольору, фурнітура Блюм, вартість якої становила 160 656 грн. (т. 1 а.с. 25).
Загалом позивачем було сплачено відповідачу 326 327 грн. за виготовлення меблів за власними розмірами. Крім того, також було сплачено 3500 грн. за послуги із доставки та збирання меблів (індивідуальне замовлення № 229 від 27 липня 2019 року, (т. 1 а.с. 31).
Зазначені обставини не заперечувалися сторонами та їх представниками у судовому засіданні.
Судом також було встановлено, що гардеробну (шафу кутову) та комод було доставлено позивачу 27 липня 2019 року, передпокій було доставлено позивачу 26-27 жовтня 2019 року.
Відповідно до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 659 ЦК України).
Отже, за договором купівлі-продажу у продавця виникає обов'язок передати покупцеві товар, а у покупця - прийняти товар і оплати його.
Як визначено положеннями ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Проаналізувавши зміст умов укладених між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 угоди (замовлень), суд вважає, що вказані угоди відповідають елементам договорів купівлі-продажу та виконання робіт.
Предметом договірних зобов'язань за цими договорами є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів, виготовлення, поставки та проведення монтажу дверей. Матеріальними об'єктами договірних зобов'язань є наприкінці майно і гроші, які сторони мають передати одна одній, саме вони є предметом виконання за договором, з урахуванням інтересу кожної із сторін та відповідної мети договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі -продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, в силу ст. 664 ЦК України, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем не надано доказів того, що при доставці та безпосередньо після встановлення меблів, нею були виявленні недоліки товарів (меблів) чи роботи, а саме як видимі дефекти, що унеможливлюють використання меблів за їх призначенням, а також те, що замовлені меблі не відповідали замовленню та ескізам (проектам) меблів.
Як пояснили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 через 3 місяці після доставки та встановлення меблів позивачу, нею були виявлені дефекти у їх виготовленні, а саме: меблі не відповідали замовленню, зробленому позивачем (ескізам), меблі мали дефекти, збірка меблів була виконана неякісно, внаслідок чого позивач не могла їх використовувати за своїм призначенням.
Суд критично відноситься до тверджень позивача та її представника про те, що недоліки були виявлені позивачем через 3 місяці після доставки меблів, адже якщо б глибина передпокою була 600 мм., замість замовлених 500 мм., як заявляє позивач, таку б різницю у 100 мм, тобто 10см см. було б видно візуально одразу після встановлення меблів. Натомість, позивач прийняла замовлені та зібрані на місці меблі без будь-яких зауважень та фактично користувалася ними упродовж заявленого вказаними учасниками справи строку у 3-и місяці.
Однак позивач користувалася виготовленими та встановленими у квартирі за місцем її проживання майже упродовж одного календарного року.
Так, як постає із матеріалів справи, позивач 07 жовтня 2020 року звернулася в Кременчуцьке відділення Полтавської ТПП із заявою про призначення товарознавчого дослідження. Судовим експертом Власенко Л.В. 15 жовтня 2020 року було складено Висновок за № П-135 експертного товарознавчого дослідження (т. 1 а.с. 33-43), відповідно спеціалістом-товарознавцем було встановлено, що меблі, замовлені та придбані у меблевому центрі «Бумеранг» не відповідають комплекту технічної документації (ескізам), мають дефекти виробничого та невиробничого характеру, та якість цих меблів не відповідає нормативним документам, що діють на території України: ДСТУ 4414:2005 п. 5.1., п. 5.2.1, п. 5.2.2., п. 5.2.3., п. 5.2.4, п. 5.2.6; ДСТУ ГОСТ 16371:2016 п. 5.2.3.
Як було встановлено судом, після отримання висновку товарознавчого дослідження, у жовтні 2020 року позивач звернулася до ПП «Арт-Ніко» із письмовою претензією щодо виявлених нею недоліків. Листом від 06 листопада 2020 року за № 611 позивачу була надана відповідь про те, що ПП «Арт-Ніко» виготовляє меблі на замовлення магазинів і всі претензії до меблів мають бути спрямовані покупцем безпосередньо до магазину, який виконував таке замовлення та здійснював продаж товару. При цьому, покупець має чітко вказати недоліки або претензії до меблів, а також надати паспорт і чек. Після чого, магазин повинен розглянути можливість усунення недоліків самостійно або передати скаргу клієнта до виробництва (т. 1 а.с. 46).
30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою претензією до меблевого центру «Бумеранг» про порушення прав споживача, розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів (т. 1 а.с. 47).
14 листопада 2020 року на адресу ОСОБА_1 від директора меблевого центру «Бумеранг» ФОП ОСОБА_3 була направлена відповідь на претензію (т. 1 а.с. 50), з якої постає, що замовлення були виконані в терміни, зазначені в індивідуальних замовленнях та за прописаних в них умов. Жодних претензій з моменту отримання та складання товару замовник (позивач) не висувала більш ніж рік ні за габаритами, ні формою та кольором, комплектацією і складанням товару. Таку претензію позивач мала змогу пред'явити протягом 14 днів від дня отримання товару, чого не зробила.
Крім того, відповідач вказала у відповіді, що перед початком експлуатації товару споживач зобов'язаний ознайомитися із правилами експлуатації, викладеними виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар і таким документом є Паспорт виробу, який був наданий позивачу разом із доставкою товару, про що свідчить копія Паспорту на товару, який був долучений до позову самим позивачем.
Додатково відповідач звернула увагу, що можливі недоліки, зафіксовані у Висновку експертного дослідження, були зафіксовані через 1 рік і 3 місяці з моменту отримання товару, яким весь цей час користувалася позивач та які могли виникнути внаслідок порушення споживачем правил користування товаром і його зберіганням.
Із наданих у судовому засіданні пояснень відповідача ФОП ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 , свідчень свідка ОСОБА_5 постає, що до направлення відповіді на претензію, 06 листопада 2020 року позивачу було запропоновано надати можливість кваліфікованим працівникам магазину та фабрики-виробника ПП «Арт-Ніко» оглянути меблі і усунути можливі порушення, які не є недоліками. Однак, позивачем не було надано доступу для огляду меблів.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання.
Згідно визначень наведених у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Згідно ст. 4 Закону, споживачі під час замовлення або використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Акт про виявлені недоліки під час прийняття товару та наданих послуг матеріали справи не містять.
У пункті 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до частини першої ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
На підтвердження факту виявлення недоліків товару (виготовлених меблів) позивачем було надано суду Висновок № П-135 експертного товарознавчого дослідження від 15 жовтня 2020 року (т. 1 а.с. 33-43), про яке судом було зазначено вище та який судом береться до уваги, що позивачем та її представником не було враховано, оскільки у ньому відсутній стверджувально-категоричний висновок, що виготовлені та продані позивачеві меблі мають істотні недоліки, тобто такі недоліки, які взагалі не можуть бути усунуті чи роблять меблі суттєво іншими, ніж передбачено договором.
Під час розгляду справи судом було роз'яснено позивачеві та відповідачеві, їх представникам право на заявлення клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та судової будівельно-технічної експертизи (щодо перевірки технічного стану квартири в місцях розташування меблів), яким вони не скористалися.
Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду справи, суд роз'яснював сторонам їх право заявити клопотання про призначення відповідної експертизи для підтвердження обставин, які входять до предмета доказування.
Частиною першою ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належність та допустимість доказів регламентуються ст. ст. 77, 78 ЦПК України за якими, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною відповідача до матеріалів справи було додано копію Акту від 21 січня 2021 року, складеного Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів (т. 1 а.с. 96-98), відповідно до якого в ході проведеної перевірки перевіряючим органом не було виявлено в діях ФОП ОСОБА_3 порушень вимог законодавства.
Судом від Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області були витребувані матеріали позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 , яка проводилася за скаргою позивача ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 118-197).
Відповідно до матеріалів справи, Головним управлінням Держспоживслужби в Полтавській області на адресу ОСОБА_1 26 січня 2021 року було надіслано лист за № Вих-01-31/05.2/60 щодо її звернення та встановлених перевіркою обставин (т. 1 а.с. 196-197).
Так, перевіркою було встановлено, що позивач придбала у відповідача в серпні та грудні 2019 року меблі. Щодо наявності будь-яких недоліків у меблях не зверталася. З телефонної розмови із представником виробника меблів ПП «Арт-Ніко» в листопаді 2020 року дізналася про існування недоліків, після чого зателефонувала ОСОБА_1 для з'ясування обставин та запропонувала огляд та усунення виявлених недоліків. Після отримання письмового звернення від ОСОБА_1 з вимогою про повернення коштів, сплачених за меблі неналежної якості, ФОП ОСОБА_3 надіслала на адресу споживача лист-відповідь на претензію з пропозицією надати доступ в узгоджений час кваліфікованим складальникам для регулювання та відновлення конструкції меблів, які були у використанні з моменту їх придбання та встановлення. Даний лист було отримано позивачем 13 січня 2021 року і на момент проведення позапланової перевірки відповіді від позивача отримано не було.
Також, із даного листа постає, що за результатами позапланової перевірки не вбачається можливим встановити наявність в меблях істотного недоліку, допущеного з вини виробника, оскільки відсутнє будь-яке документальне підтвердження даного факту. Рішення про повернення коштів може бути прийняте лише в разі неможливості усунення недоліків.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи надані учасниками справи докази, зокрема висновки товарознавчого дослідження та матеріалів перевірки проведеної контрольним органом у сфері захисту прав споживачів, суд дійшов висновку, що вимога позивача ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 щодо розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку із наявністю істотних недоліків товару, які виникли з вини відповідача як продавця та надавача послуг зі збирання чи третьої особи ПП «Арт-Ніко» як виробника товару (меблів), до задоволення не підлягає внаслідок відсутності факту наявності істотних недоліків у виготовлених та проданих позивачеві меблів, звідси відсутності вини вказаних відповідача та третьої особи за недоведеністю як такої.
При цьому суд врахував правові позиції ВС висловлених у постановах від 13.12.2018 р. у справі за № 716/179/15-ц («вразлива істота споживача») та від 01.07.2019р. у справі за № 751/7892/17 («тягар доказування покладено на продавця»).
У відповідності до ч. 5. ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору, відповідно відсутні підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, сплачених за договорами купівлі-продажу та послуг за доставку та збирання меблів.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно роз'яснень, які містяться у пунктах 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише тоді, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, а також при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Право на відшкодування моральної шкоди відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають, якщо шкода завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
У статті 1 Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Відповідно до ст. 711 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень гл. 82 цього Кодексу.
Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 Цивільного Кодексу України.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Позивач не посилалася на існування таких обставин і судом таких не встановлено.
Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведено завдання їй шкоди відповідачем ФОП ОСОБА_3 , суд вважає, що підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу у розмірі 20 000 грн. немає, а відтак у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач не сплатила судовий збір за подання позову, оскільки є звільненою від сплати судового збору у справах про захист прав споживачів відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що позов не підлягає задоволенню, а звідси судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а також не підлягають стягненню з відповідача кошти на користь позивача у повернення витрат на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 1108,80 грн. (т. 1 а.с. 44-45) та сплачених витрат на правничу допомогу у розмірі 13134 грн. (т. 2 а.с. 29-35), оскільки у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Інші учасники справи не подавали заяви про відшкодування будь-яких судових витрат.
Керуючись ст. 5, 8, 22 Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 15, 16, 22, 23, 651, 655, 673, 675, 678, 679, 698, 708-711 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 137, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 («Меблевий центр «Бумеранг») про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 .
Треті особи: - ПП «АРТ-Ніко», код ЄДРПОУ: 34332549, м. Харків, провулок Артюхівський, буд. № 38; - головне управління Держспоживслужби у Полтавській області, код ЄДРПОУ: 40358617, місце знаходження: м. Полтава, вул. Воскресенський Узвіз, буд. № 7.
Повне рішення виготовлено 12 листопада 2021 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: