Справа № 369/11406/21
Провадження №4-с/369/139/21
11.11.2021 року м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Житар А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргуОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця,-
У серпні 2021 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Тетяна Юріївна звернулась до суду з даною скаргою. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №40268086 від 30 вересня 2013 року з примусового виконання, виданого 24 вересня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, виконавчого листа №369/6770/13-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 605361,00 грн. Стан ВП №40268086 станом на 11.08.2021 - завершено. Державним виконавцем, яким здійснювалося виконавче провадження, є головний державний виконавець Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Лариса Миколаївна. 29 липня 2021 року ознайомившись з Автоматизованою системою виконавчого провадження представнику боржника стало відомо про те, що державним виконавцем було винесено низку постанов, які боржник не отримав, а саме: постанову про арешт майна боржника від 30 вересня 2013 року; постанову про арешт коштів боржника від 15 березня 2021 року; постанову про стягнення виконавчого збору від 24 березня 2021 року. На підставі цього, 29 липня 2021 року представником боржника було подано до Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання про видачу вищевказаних постанов. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотання було отримано 04 серпня 2021 року. Станом на 12 серпня 2021 року представником боржника не було отримано відповіді на вищевказане клопотання, що свідчить про факт бездіяльності державного виконавця.
Тому представник скаржника просив суд зобов'язати державного виконавця видати йому наступні постанови виконавчого провадження №40268086: постанову про арешт майна боржника від 30 вересня 2013 року; постанову про арешт коштів боржника від 15 березня 2021 року; постанову про стягнення виконавчого збору від 24 березня 2021 року.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2021 року відкрито провадження та зобов'язано Києво-Святошинський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надати суду належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження №40268086 для залучення до справи.
У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з'явились. Представник скаржника надала суду заяву про слухання справи у її відсутності, вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
У судове засідання представник Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, причини неявки суду не відомі, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду скарги до суду не звертався. Правом на подання письмових заперечень не скористався.
У судове засідання стягувач ОСОБА_2 не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 449 ЦК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Звертаючись до суду з даною скаргою скаржник оскаржує дії державного виконавця. У матеріалах справи наявна копія клопотання представника скаржника від 29 липня 2021 року про видачу постанов та копія рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого клопотання було отримано 04 серпня 2021 року, а до суду скаржник звернувся 12 серпня 2021 року, що підтверджується штампом на потовому конверті, тому строки на подання такої скарги не пропущені.
За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При розгляді скарги судом встановлено, що в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №40268086 про стягнення коштів, на підставі виконавчого листа №369/6770/13-ц виданого Києво-Святошинського районного суду Київської області 24.09.2013, боржником у даному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .
29 липня 2021 року представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Шевченко Тетяною Юріївною було подано до Києво-Святошинського РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання про видачу постанови про арешт майна боржника від 30 вересня 2013 року, постанови про арешт коштів боржника від 15 березня 2021 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 24 березня 2021 року у вищевказаному виконавчому провадженні.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотання було отримано Києво-Святошинським РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) - 04 серпня 2021 року.
Станом на дату розгляду скарги боржником або її представником не було отримано відповіді на вищевказане клопотання.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При розгляді даної скарги представник виконавчої служби жодних пояснень не надав, не надав і для огляду матеріали виконавчого провадження на спростування доводів скарги.
Крім того, відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.
За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Матеріали справи не містять підтвердження отримання боржником постанови про арешт майна боржника від 30 вересня 2013 року, постанови про арешт коштів боржника від 15 березня 2021 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 24 березня 2021 року.
Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Схоронність документів і листування щодо звернень громадян у структурних підрозділах центрального апарату Міністерства юстиції України забезпечується керівниками відповідних департаментів (управлінь) і посадовими особами, відповідальними за діловодство.
Оскільки заінтересованою особою отримано клопотання представника скаржника про видачу постанов, але відповідь не надано, в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення боржнику необхідних йому постанов, також на адресу суду не були надіслані заперечення зі сторони заінтересованої особи, щодо вимог скарги, тому доводи скарги щодо направлення копій постанов підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.12,81,141,200,206,263-265,447-453ЦПК України, суд -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити боржнику у виконавчому провадженні №40268086 належним чином завірені копії постанов, а саме:
- постанову про арешт майна боржника від 30 вересня 2013 року;
- постанову про арешт коштів боржника від 15 березня 2021 року;
- постанову про стягнення виконавчого збору від 24 березня 2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В. Дубас