Справа № 285/5791/21
провадження № 2-о/0285/147/21
11 листопада 2021 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: управління соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації,
про встановлення юридичного факту,
05.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, у якій просив встановити юридичний факт виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 15.05.1986 року до 29.05.1986 року у населеному пункті с. Весняне Поліського району Київської області, яке віднесено до зони відчуження.
Свої вимог заявник обґрунтовує тим, що у період з 24.04.1986 року до 16.12.1986 року він працював кухарем на підприємстві Баранівської райспоживспілки “Бутон”. У період з 15.05.1986 року до 29.05.1986 року заявник перебував у відрядженні до Поліської райспоживспілки та виконував роботи з обслуговування працівників ЧАЕС. В документах не зазначено населений пункт до якого заявника було відряджено, однак пункт з обслуговування працівників ЧАЕС був пересувним і заявник виконував роботи з обслуговування населення у с. Поліське, а також в зоні відчуження в с. Весняне Поліського району Київської області.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що можуть встановлюватися в судовому порядку, визначено в частині першій статті 315 ЦПК України. Разом із тим, як вбачається з частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З аналізу наведеної норми вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-XII).
Частиною першою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже, законом передбачено позасудовий порядок встановлення юридичного факту, про встановлення якого просить заявник.
Згідно пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року (з відповідними змінами), (далі - Порядок) посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Тобто, вказаним Порядком не передбачено такої підстави для встановлення статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як рішення суду про встановлення факту роботи у зоні відчуження в певний період.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявою щодо встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримання відповідного посвідчення.
Відповідно до частини другої пункту 13 Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об'єднань, статутна діяльність яких пов'язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
Таким чином, заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а у разі відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, спір вирішується в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року № 370/2598/16-ц, постанові Верховного Суду від 02.02.2021 року № 127/33850/19.
Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, враховуючи те, що законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт своєї участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства й відповідно у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ст.ст.260, 261ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: управління соціального захисту населення Новоград-Волинської районної державної адміністрації, про встановлення юридичного факту.
Повернути сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні згідно квитанції № 27 від 04 листопада 2021 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Дата складання повного тексту судового рішення 11.11.2021 року.
Суддя Т.Г. Сташків